Україна пропонуватиме "нормандській четвірці" модернізувати "Мінськ", – Резніков

Позиція України щодо модернізації мінських угод

Про це заявив віцепрем'єр, перший заступник голови делегації України в мінській ТКГ щодо Донбасу Олексій Резніков. Як він зазначив у коментарі журналу "Фокус", президент Зеленський називав термін у один рік. А у 2020 році він закінчується.

​Актуально У Кремлі прокоментували вимоги Зеленського розшифрувати мінські угоди

"Думаю, у будь-якому разі мінський майданчик як логістичний центр для вирішення економічних і гуманітарних питань має залишитися. Щодо умов, які нереалістично виконати, проситимемо лідерів "нормандської четвірки" підтримати їх модернізацію", – зауважив Резніков.

За його словами, європейські партнери сьогодні шкодують, що свого часу проявили м'якість і дали керівництву Росії "так далеко зайти, зокрема з текстом "Мінська", з жорсткими зобов'язаннями, які Україні було запропоновано взяти на себе".

"Я маю на увазі правові аспекти. Це втручання в наш суверенітет", – підкреслив він.

Крім того, віцепрем’єр повідомив, що Росія "мріє сісти за стіл переговорів" із США, але американці не хочуть цього та не вважають РФ для себе рівними. Водночас він вказав на важливість політичної, військово-технічної та дипломатичної підтримки України з боку США.

Резніков додав, що після зміни політичного керівництва України, приходу до влади президента Володимира Зеленського "Мінськ" перезапустився. Також українська сторона спробувала "вдихнути життя в тіло", що перебуває в комі, й у такий спосіб спробувати зупинити війну.

Захід це бачить, розуміє. І якщо "Мінськ" знову не закінчиться тим, що записано в мінських угодах – проведенням виборів за українськими законами, відновленням суверенітету, територіальної цілісності, узяттям контролю над кордоном, виведенням іноземних військ, – тоді доведеться чесно сказати: "Ми зробили все, що могли, але немає політичної волі РФ закінчити цю війну",
– підсумував представник України в мінській ТКГ.

Зверніть увагу Нова угода про примирення на Донбасі: у ТКГ гарантують високі шанси

Головне про мінські угоди

Це узагальнювальний термін на позначення трьох спільних документів сторін-учасників врегулювання ситуації на Донбасі в нормандському форматі:

• Мінський протокол;

• Меморандум про виконання положень Протоколу;

• Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу.

Хоча мінські угоди й розділяють на "першу" і "другу", офіційно існує лише Протокол, який містить низку домовленостей, і Комплекс заходів щодо їх виконання.

Мінські угоди є передусім політичними, а не юридично обов'язковими документами. Вони – не ратифіковані Верховною Радою України, як міжнародно-правові договори.

11 – 12 лютого 2015 року було узгоджено Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу (так званий "Мінськ – 2"). Угоду також підписала контактна група, що складається з представників Росії, України та окупованого Донбасу. Документ містить 13 пунктів, а його мета – деескалація збройного конфлікту на Сході України.

Що передбачає Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу

• Негайне та всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України та його суворе виконання.
• Відведення важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки.
• Моніторинг з боку ОБСЄ режиму припинення вогню.
• Відведення важкого озброєння із застосуванням всіх необхідних технічних систем.

Деякі поправки до мінських угод уже вносили. Наприклад, про розведення сил та "формулу Штайнмаєра", яку 1 жовтня 2019 року підписали члени ТКГ у Мінську.