Чому Угорщина і Словаччина погрожують Україні через російську нафту та на чиєму боці ЄС
.
Україна ввела санкції проти російської приватної нафтової компанії "Лукойл". Словаччина та Угорщина, які залежать від нафти саме цього виробника, вже тиждень влаштовують істерики. Дві країни ЄС погрожують Києву судом та можливим припиненням імпорту електроенергії.
Що передбачають нові обмеження, яку позицію займає Брюссель і чим може завершитися скандал із нафтопроводом "Дружба" – дізнавалась кореспондентка 24 Каналу в Брюсселі.
До теми ЄС не підтримає Угорщину та Словаччину щодо транзиту нафти "Лукойлу" через Україну
Україна ввела санкції проти "Лукойлу"
"Лукойл" – друга за розміром нафтова компанія в Росії та шоста за величиною приватна нафтова компанія у світі.
Російський "Лукойл" беззаперечно є одним зі спонсорів війни в Україні, а його ключовий акціонер Вагіт Алекперов отримав 186 мільярдів рублів (понад 2 мільярди доларів) дивідендів за 2023 рік та перший квартал цього року.- Україна ввела санкції проти російської нафтокомпанії ще у 2018 році. Однак тоді обмеження передбачали лише заборону на вивід капіталу з України, приватизацію та продаж майна. Наприкінці червня цього року РНБО розширила санкції проти "Лукойлу".
- Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто повідомив, що Україна зупинила транзит нафти від "Лукойл" через нафтопровід “Дружба” до Угорщини.
В українському уряді офіційно поки не коментували рішення щодо посилення санкцій проти "Лукойлу". Очевидно, що Київ хоче зменшити російські доходи, які досі дозволяють вести війну проти України. Зазначимо, що інші російські компанії поки не підпали під обмеження з боку РНБО й надалі можуть перевозити транзитом свою продукцію через територію України. Зокрема, не під санкціями перебувають державна компанія Росії "Роснєфть" і приватна фірма "Татнєфть", які приносять не менше доходу до російського бюджету.
Водночас свою позицію з українського боку висловили у "Нафтогазі". Голова правління НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов підтвердив, що "Укртранснафта" більше не транспортує продукцію "Лукойлу", однак станом на липень обсяги транзиту нафти залишаються стандартними, оскільки транзит від інших компаній не заборонений.
Якщо так і триватиме (буде відсутній ресурс підсанкційних компаній), то ми готові продовжувати транзит. Сподіваюся, його обсяги будуть такими самими й надалі,
– зазначив голова "Нафтогазу".
Словацька сторона наполягає, що відновлення транзиту частини російської нафти є надзвичайно важливим для нафтопереробного заводу Slovneft. Альтернативні джерела нафти є дорожчими, до того ж вони можуть бути технологічно непридатними.
Угорщина та Словаччина погрожують судом
Для залежних від російської нафти Угорщини та Словаччини така заборона з боку України стала серйозним викликом. Центр досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) повідомляє, що станом на січень 2024 року Угорщина стала найбільшим імпортером російського викопного палива в ЄС. Будапешт заплатив Москві 184 мільйони євро за цей продукт.
Щороку Угорщина отримує приблизно 2 мільйони тонн нафти на рік від "Лукойл", що становить третину від загального імпорту. Для Словаччини нафта від російської компанії покриває 45% від її загального імпорту.
Хто купує російське викопне паливо / Інфографіка CREA
Хоча Євросоюз і запровадив нафтове ембарго, Угорщина, Словаччина та Чехія стали винятком й продовжили використання нафти з російського нафтопроводу "Дружба". Такі поступки пов’язані із тим, що жодна з цих країн не має виходу до моря, зате мають дефіцит дизелю та потребу переорієнтування на альтернативне джерело постачання нафти.
В рішенні ЄС від червня 2022 року наголошують, що ці три країни мають вжити необхідних рішень для отримання альтернативних джерел якомога швидше, проте кінцевий термін не зазначено.
Угорщина та Словаччина обурилися санкціями з боку України, оскільки вони не лише впливають на російську компанію, а й на ці дві країни, залежних від нафти “Лукойл”. У Будапешті вже почали говорити про можливий дефіцит палива в країні та звинуватили Україні у шантажі.
- Угорський міністр закордонних справ Пітер Сійярто назвав це рішення неприйнятним, зокрема від "країни, яка хоче вступити до ЄС та імпортує електроенергію з Угорщини".
- Будапешт використав свій традиційний шантаж і вкотре заблокував виділення траншу сумою в 6,5 мільярда євро з Європейського фонду миру для відшкодування державам-членам ЄС за надану військову допомогу Україні. Зазначимо, що Угорщина блокує транші з цього фонду вже понад рік і щоразу знаходить нові аргументи.
- У Братиславі попереджають, що такі дії можуть мати вплив і на саму Україну, оскільки нафта від словацької Slovnaft становить майже десяту частину споживання України. За словами Фіцо, після запровадження обмежень словацький нафтопереробний завод Slovnaft, який входить до угорської групи MOL, отримає на 40% менше нафти, ніж потрібно для переробки.
Роздратовані рішенням українського уряду Словаччина та Угорщина вже звернулися до Єврокомісії з проханням переконати Київ відновити транзит. У разі невдалих перемовин, уряди цих країн погрожують подати до арбітражного суду.
Угода з ЄС: чи дійсно Україна порушує правила
На фоні скандалу зі санкціями проти "Лукойлу", Угорщина звинуватила Україну в порушенні Угоди про асоціацію з ЄС. Через відсутність коментарів з боку українського уряду наразі важко оцінити, чи попереджав Київ союзників про введення санкцій завчасно.
Аналітикиня з Центру європейської політики Світлана Таран у коментарі 24 Каналу заявила, що відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна мала б повідомити про свої плани запровадити санкції заздалегідь, особливо, якщо мова йде про значну частку імпорту. Експертка наголошує, що введення обмежень без попередніх перемовин з партнерами забороняє не лише Угода про асоціацію з ЄС, але й документи СОТ.
Щодо Угоди про асоціацію, там передбачено, що Україна і будь-яка інша країна мають забезпечувати вільний, безперешкодний транзит через свою територію. (...) Є лише певні обставини за якими обмеження на транзит можуть запроваджувати. Але навіть якщо це запроваджують, мають проводитися попередні консультації з партнерами,
– пояснила Світлана Таран.
Однак у стані війни Україна має право вводити санкції проти окремих російських компаній, які причетні до фінансування агресії Росії. На думку Таран, аргументом на користь України є і те, що під заборону потрапила лише одна компанія, а інші російські фірми й надалі можуть надавати нафту Угорщині та Словаччині через "Дружбу".
Тобто Україна цим самим не порушує цієї вимоги щодо вільного транзиту в країни ЄС,
– пояснила експертка з торгівлі.
На чиєму боці Єврокомісія
В Єврокомісії підтвердили, що виконавчий віцепрезидент ЄК Валдіс Домбровскіс отримав листа від міністрів закордонних справ Угорщини та Словаччини з цього питання. Речник Єврокомісії Олаф Гілл неодноразово заявив, що Єврокомісія вивчає цей лист і перебуває в контакті як з Києвом, так і з Будапештом та Братиславою.
Наразі немає безпосереднього впливу на безпеку постачання нафти до ЄС. (...) Комісія готова підтримати постраждалі країни-члени у пошуку рішення разом з Україною,
– сказав Олаф Гілл.
Як пише Financial Times, під час засідання постійних представників при ЄС, 11 країн-членів Євросоюзу підтримали позицію Валдіса Домбровскіса. Віце-президент Єврокомісії каже, що треба більше часу для з'ясування всіх деталей. Крім того, ці 11 країн не підтримали заклики Словаччини та Угорщини. Один зі співрозмовників FT повідомив, що Угода про асоціацію передбачає пункт про безпеку, який міг би дозволити переривання транзиту російської нафти.
Експертка з торгівлі Світлана Таран вважає, що посередництво Єврокомісії у цьому конфлікті є позитивним фактором, оскільки це допоможе знайти спільний вихід із ситуації. За її словами, жодна зі сторін реально не зацікавлена, аби справа перейшла до арбітражного суду. Аналітикиня каже, що Словаччині та Угорщині можуть запропонувати перехідний період, аби вони переорієнтували постачання на інші російські компанії, або взагалі перейшли на інші альтернативні джерела не з Росії.
Це може стати компромісом, щоб не допускати подальшої ескалації цього напруження і цього шантажу, який лунає з їхніх сторін щодо перекриття Україні електроенергії,
– каже Таран.
Світлана Таран вважає, що іншим плюсом для України може стати політика ЄС щодо повної відмови від російського викопного палива до 2030 року в межах програми Repower EU. Ця ситуація може стати так званим "лакмусовим папером" та продемонструвати наскільки ефективно ведеться робота в цьому напрямку у Словаччині та Угорщині.
"Єврокомісії важливо проконтролювати, що вже було зроблено в цьому напрямку для виконання вимоги щодо зменшення залежності та пошуку альтернативних постачань, а також скільки ще часу потребують ці країни, аби остаточно відмовитися від російської нафти", – наголосила аналітикиня.
Зазначимо, що до 2030 року триває і контракт України з Росією щодо транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба".