Тисячі готуються до контрнаступу ЗСУ: як партизани чинять опір росіянам від Донбасу до Криму

Після посилення репресій та зачисток українці перейшли до партизанської діяльності. Про підготовку до контрнаступу, розширення партизанської діяльності та активізацію кримчан – розповів один із засновників "Жовтої стрічки" в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу. Активіст перебуває зараз на тимчасово окупованій території – тому з міркувань безпеки ми не будемо називати ані його імені, ані ймовірного місця перебування.

До теми "Люди зникали, деяких вбивали": як українські партизани ризикують життям в Криму і на Донбасі

Про український Крим та підготовку до контрнаступу

Один з організаторів "Жовтої стрічки" розповідав нам, що завдяки своїм акціям активісти готували Херсон до звільнення. Чи можна сказати, що символіка України в Криму означає, що півострів скоро буде деокуповано?

Абсолютно так. Коли ми починали працювати в Херсоні, то однією з цілей було нагадування, що це все ще Україна. Вже активно, скажімо так, пропагандували звільнення якраз у вересні. Ми запускали акцію "Віддери рашизм", де ми палили й російські білборди, газети, показували, що ми вже відчищаємо все місто від російського. Нищили пам'ятні дошки про полеглих солдат, які встановили росіяни.

Зараз ми бачимо – там де "Жовта стрічка", там стовідсотково буде звільнення. Це стосується не лише Вовчанська Харківської області, де з'явилося десяток активістів, а через тиждень місто та область були звільнені. Це стосується і правобережжя Херсонщини, Донецька, Луганська та Криму.

Як українські партизани чинять опір окупантам від Донецька до Криму: дивіться відео

Як активісти допомагають підготувати тимчасово окуповані території до звільнення під час великого наступу?

Ми працюємо за такими напрямками, які ми визначили. По перше, не допустити, щоб багато наших українців отримали російський паспорт, і тим самим щоб їх не мобілізували до російської армії.

Ми проводимо просвітницьку роботу, інформуємо людей про наслідки й розповідаємо, які є методи. І звісно, що передаємо патріотичний настрій, закликаємо, що потрібно триматися, чинити спротив, бо з дня на день, з тижня на тиждень зайдуть наші хлопці.

Тому ми намагаємося говорити, що це питання часу і наш символ з російської Z перетворюється на піщаний годинник, який нагадує, що час звільнення наближається.

Пісочний годинник замість російської Z в одному з тимчасово окупованих міст / фото надане 24 Каналу активістами "Жовтої стрічки"

Як ви оцінюєте, наскільки важливою саме зараз є інформаційна боротьба на окупованих територіях?

Візьмемо, до прикладу, Донецьку та Луганську області, які окуповані з 2014 року. Тоді не було єдиної державної інформаційної політики, й такого патріотизму, звісно, до Майдану не було. І коли окупували ці території – все українське зникало дуже швидко, або його зовсім там майже і не було. Тому росіяни змогли б заповнити цей інформаційний вакуум своєю пропагандою й абсолютно маніпулювати нашими людьми. І це відбувалось роками. Коли все починалось у Херсоні, ми не хотіли такого сценарію.

Ми думали, як працювати на випередження, створили патріотичні телеграм-канали, рух "Жовта стрічка", друкували плакати "Херсон – це Україна", розвішували по місту, показували, що тут чиниться спротив і не потрібно вірити росіянам. Ми запускали акцію "Ігноруй рашистів": не дивись їхнє телебачення, пали газети. Ми створили власну газету "Голос партизана" як наш підпільний самвидав і поширювали її.

Партизани в Херсоні не давали окупантам забути про відплату / фото надане 24 Каналу активістами "Жовтої стрічки"

Тому цей інформаційний опір дарує людям надію, а також спосіб тверезо мислити.

А скільки часу проіснувала ваша газета?

Вона в нас була в двох номерах. У нас було кілька сотень примірників, ми розповсюджували їх у Херсоні, а потім активісти із Сімферополя надрукували 200 штук і самостійно поширювали. Газета не увійшла в широкий вжиток, бо було надзвичайно складно друкувати у великих об'ємах, які були потрібні. Кілька випусків ми зробили в електронному форматі, а далі руки не доходили, бо активно займалися бойкотами референдумів.

Газета партизан на окупованих територіях / фото надане 24 Каналу активістами "Жовтої стрічки"

Як ви загалом оцінюєте рух опору в тимчасово окупованих областях? Чи відрізняється спротив у Криму та на Донбасі, наприклад, від Запорізької області?

Так, абсолютно, через ті ж самі причини, про які я казав раніше. Не було просто такого єдиного механізму інформаційного опору для наших громадян, і тому росіяни змогли нав'язати свій порядок денний.

А якщо брати нові тимчасово окуповані території, то ми бачимо шалений спротив населення, який не зупинявся місяцями. І такі елементи, як "Жовта стрічка", або патріотичні плакати, не давали росіянам нав'язати репресії, антитерористичні режими, коли переслідували патріотів. Вони не впоралися з цим завданням і тому така суттєва різниця.

Люди в Донецькій, Луганській областях, в Криму дуже репресовані. Їх залякували й вони роками втрачали віру в спротив.

Наскільки в Криму зараз проукраїнська позиція серед власне населення? Окупанти постійно проводять рейди. Тобто росіяни фактично розуміють, що більшість вже геть не проросійська?

Там дуже двояка ситуація. По перше, багато українців з 2014 року до 2021 року включно активно виїжджали, продавали свою нерухомість. Їх залякували, репресували, вони відмовлялися брати російський паспорт.

У нас є багато активістів, які зараз перебувають на окупованому півострові й вони запевняють, що не брали російські паспорти. Хоча їх і примушують на робочих місцях, діти не можуть випуститись зі шкіл та отримати атестати. Вони (учасники руху, – 24 Канал) нам передають, що татари дуже репресовані, та залякані, але вони чекають саме на Україну, бо знають, що з Україною їм буде краще.

Є частина дуже проросійського населення, яких завезли з Росії, і оце для них "добре, як вдома", не хочуть виїжджати до останнього, але перший вибух, вони спакували валізи і вже в Ростові.

Як діють партизани в українському Криму / фото "Жовтої стрічки"

 

Є частина українців, які також залякані, і вони лише зараз починають прокидатися, знаходять власну впевненість, сміливість щось робити. Щотижня я досліджую, як змінюються настрої, дивлюсь, скільки повідомлень у твітері або фейсбуці, що Крим – це Україна. Я бачу по статистиці, що кількість людей з Криму, які доєднуються до чат-боту та виконують наші завдання, зростає.

"У Криму ми стаємо сильнішими. В Сімферополі, Севастополі, Ялті та в Судаку активістам руху "Жовта Стрічка" вдалося поширити понад 280 плакатів та жовті стрічки. На півострові посилився контррозвідувальний режим, наших активістів шукають, але ми не збираємось зупинятись", – пише координатор кримського осередку руху.

Про партизанів у Луганську та Ялті, безпеку та підставних "активістів-росіян"

Як посилився і розвивався рух опору після повномасштабного вторгнення?

Чимало людей у Донецькій, Луганській областях та в Криму бачили, як жителі Херсону, Нової Каховки, Мелітополя зупиняли російську техніку голіруч і не погоджувались з окупацією.

Вони не мали зброї, але блокували міста та дороги, не давали росіянам просуватися. Оця тотальна інформаційна кампанія про опір – рецепти коктейлів молотова у телеграм-каналах та фото вразливих місць в танку, куди саме треба кидати, як виглядає російська техніка. Я пам'ятаю, як ця інформація ширилася повсюди з середини березня.

Історії, як жінка збиває банками огірків дрони, як чоловік власноруч переносить міни, підняли дух спротиву. Коли ми тільки започаткували "Жовту стрічку", я неодноразово отримував повідомлення від людей з Луганська, які запитували, як доєднатися, де взяти плакати. Вони казали, що їх (активістів, – 24 Канал) уже десятки та потрібно створювати координацію. Ми з моїм колегою, не думали, що будемо масштабуватись за межі Херсона. Коли ми побачили шалений попит від Донецька до Ялти, зрозуміли що потрібно розвивати це якомога скоріше і давати людям можливість мати власний протест.

Партизани готуються зустрічати ЗСУ / фото "Жовтої стрічки"

Як можна долучитися до руху тим, хто перебуває на окупованих територіях?

Оці 10 000 наших активістів координуються через телеграм-бот "Жовта стрічка" або в пошуку можна написати й випаде абсолютно анонімне посилання.

• Ви отримуєте тестові завдання диверсифікації й реальні координати, за якими будуть перевіряти, чи виконане завдання та чи надавати вам доступ до інших завдань.
• Тим самим у вас відкривається все вищий рівень і з'являються цікавіші завдання, зважаючи на регіон та ваші можливості.

Ми бачимо, що рух опору активно працює і в Запорізькій області, і на Донбасі і в Криму. Від чого залежить успішність операцій?

Ймовірно, від інформаційного приводу, який зможуть роздути наші матеріали, але це дуже складно передбачити, тому що ми вчимо наших людей правильно оцінювати обставини.

Якщо ти помітив велику Z в парку перемоги в Севастополі й хочеш зробити з неї пісочний годинник, то потрібно витратити декілька днів, щоб дізнатися, де розташовані камери на цій локації, як тебе можуть відстежити, в який період дня менше людей і ти можеш безпечно намалювати. Коли ти приходиш виконувати завдання, треба слідкувати за людьми, чи є вони поруч, як правильно змінювати маршрути. Це такі головні аспекти оцінки ситуації.

Спалені російські агітплакати / фото "Жовтої стрічки"

У вас команда збільшується щодня. Як ви перевіряєте людей, які хочуть долучитися до руху і наскільки рух турбується про безпеку всіх учасників?

Сотні повідомлень на день я отримую від росіян – хтось пише погрози, хтось хоче вийти на особисту зустріч, прикриваючись бажанням віддати безплатно принтер. Вони називають адресу в якомусь місті, але я знаю, що це біля школи, де живуть росіяни. Дуже дивно, що це пишуть люди, які не можуть виконати навіть перше завдання під час якого ми підтверджуємо особистість та перевіряємо, чи це не фотошоп або стара наша фотографія.

Тому через такі стадії перевірки, а також нові рівні, які відкривають Quiz (вікторину, – 24 Канал), у нас будуються з активістами довірливі відносини, і ми можемо давати складніші завдання або переходити в більш захищені месенджери, коли ми дійсно можемо довіряти людині.

Щодо безпеки, то ми уникаємо того, щоб активісти спілкувалися з іншими активістами. Це унеможливлює викриття всієї мережі, тому вони всі замикаються лише на чат-бот, а вже координатор узгоджує їхні дії. Та перед виходом на завдання ми надаємо рекомендації, як почистити телефон, або яким телеграмом користуватися, бо є партизанські версії, які не зберігають фотографії, або після вводу неправильного пароля дані автоматично видаляються.

Зверніть увагу! Раніше ми записували інтерв'ю з координатором "Жовтої стрічки" на окупованих територіях. Він розповів 24 Каналу, що найскладніша ситуація для учасників руху опору на Донбасі та в Маріуполі. По перше, через примусову мобілізацію на місцях майже не залишилось чоловіків, а люди бояться виходити на вулиці. По друге, через гуманітарну катастрофу люди не можуть знайти життєво необхідних речей, не кажучи вже про фарбу або принтери. У Криму гуманітарна ситуація краще. ФСБ навіть намагалися відстежувати, хто купував жовту фарбу.

Безпека активістів залишається найголовнішою проблемою на окупованих територіях. Активісти фіксували десятки випадків арештів, деякі з них закінчилися, на жаль, смертельно. Було таке, що деякі активісти просто зникали. З літа 2022 року росіяни почали активно патрулювати вулиці вночі впровадили жорсткий контррозвідувальний режим на окупованих територіях. Людей почали арештовувати не просто за участь у протесті, а за українську символіку в кишені. Арештовані не мають права на адвокатів. Проте, репресивна машина не завжди ефективна, бо часто заарештовує українців, які не є партизанами, задля того, щоб просто закрити статистику.

Реакція окупантів, масштабні акції й наближення перемоги

Вже понад 10 тисяч людей є учасниками руху опору, тобто дієте ви дуже активно. Як окупанти реагують на вашу діяльність, чи знаєте ви про їхню реакцію?

Їхню реакцію можна розділити на заперечення, висміювання і прийняття. Спершу вони замальовували, говорили, що це не дієво і спротиву не має. Казали, що це просто дитячі забавки малювати графіті.

Потім вони робили інформаційні компанії проти нас, називаючи нас "осередком СБУ в Херсоні”, "ждунами ЗСУ" і що треба нас усіх вирізати. Зараз, за повідомленнями наших активістів, яких затримували та допитували, ФСБ-шні та правоохоронні органи Росії, вони (росіяни, – 24 Канал) чітко все знають, підписані на канали, дивляться фото й допитують, хто міг це намалювати.

Ми бачимо, що вони хочуть якось протистояти цьому, але через те що в нас є чат-бот, інші методи комунікації, де ми можемо забезпечити повну анонімність активіста, вони не можуть вийти на всю мережу руху опору.

У який спосіб українці вже передавали привіт окупантам? Які наймасштабніші акції ви влаштовували?

Ще на початку роботи "Жовтої стрічки" – це були мітинги в окупованих містах – Херсон, Нова Каховка, Мелітополь Сімферополь.

А потім, коли ми розуміли, що протестні настрої є, але вже небезпечно виходити, ми створювали мітинги онлайн – малювали центральну площу Херсона, Маріуполя і кожен міг обирати на якому кутку будинку або вулиці людина стояла б. Загалом, понад 55 тисяч людей взяли участь в наших мітингах.

Як українці в Херсоні виходили на мітинги: дивіться відео

Потім був загальноукраїнський флешмоб "Жовта стрічка" 21 листопада, у День соборності. Ми демонстрували нашим людям в окупації, що їхній спротив бачать, що опір підтримують зірки, політики, дипломати, стейкхолдери та звичайні українці – працівники шкіл, бізнес.

6 березня була акція "Єдине серце України", де ми об'єднували половинки сердець з окупованих територій і з усього світу, насамперед з територією, підконтрольній Україні.

Що може зробити будь-який українець, щоб наблизити нашу перемогу, перебуваючи чи ні на тимчасово окупованих територіях?

Якщо є знайомі, друзі, родина на окупованій території, важливо підтримувати з ними контакт для того, щоб людина не втрачала надію, віру. Один раз написавши українською "Привіт, як справи?" – це може захистити людину від співпраці з росіянами.

Можна надсилати дані Генштабу щодо кількості ліквідованих росіян або пересилати новини, що скоро контрнаступ.Це дуже гріє та бажано, щоб кожен українець якраз підтримував своїх або писав у місцевих чатах т.о. територій, де люди обговорюють соціально-побутові питання, проукраїнські повідомлення. Це побачать сотні людей і так ви піднімете їм настрій і захистите від випадків колабораціонізму.

Креативні плакати та українська Ї замість рашистської Z

Окрім базових національних символів та зображення жовтої стрічки, у вас є різні дизайни плакатів. Це творчість звичайних українців чи ви долучаєте професійних дизайнерів?

І так, і так – скажу чесно. Коли ми все починали, у нас були знайомі за нашою професійною дільністю, бо ми власне айтішники. У нас в компанії були графічні дизайнери й коли ми розповіли, чим ми займаємось, вони запропонували свою допомогу. Потім робили своїми силами – видно, що в нас різні шрифти, різні кольори. Зараз ми намагаємося все уніфікувати, визначити єдиний стиль, зробити брендбук. Раніше цього не було, тому воно було так все хаотично.

Наші активісти або малюють від руки, або самі створюють у фотошопі щось, або ми створюємо сотні плакатів, поширюємо та намагаємося друкувати. Іноді якісь телеграм-канали допомагають, бо в них є натхнення. В нас був досвід співпраці з бердянським каналом, який створив плакат "Краще бери котиків", де можна було взяти картинку з котиком, аніж російський паспорт.

Так, наприклад буква Ї стала вашою відповіддю на рашистську букву Z. Який сенс ви закладали, поширюючи цей знак?

Ідея виникла, коли всі новини були про псевдореферендуми – кінець липня, або початок серпня. Ми розуміли, що символ жовтої стрічки може вже набрид людям, тому почали вигадувати щось нове. Тоді колега запропонував намалювати букву "Р" на будинках або спорудах, де проводиться підготовка до референдуму. Ми намалювали, але не було видно та не запам'ятовується. Почали обирати букви, які унікальні "Ґ", "Є", "І", щоб вони одразу впадали в око.

Потім дійшли до букви "Ї" – вона унікальна, здається, зі старослов'янської означає єдність. Я спершу намалював її на 14 школі в Херсоні, де жили росіяни ,і після цього вона (літера Ї, – 24 Канал) стала символом спротиву. Особливо її малювали там, де росіяни ночували.

У Мелітополі в нас був випадок, коли кадирівці виїжджали з будівлі, бо там була намальована і жовта стрічка, і буква Ї.

 Ї стала символом українського спротиву на окупованих територіях / фото "Жовтої стрічки"

Премія Сахарова та допомога від Європарламенту

У грудні 2022 року "Жовта стрічка" отримала премію Сахарова в Європарламенті. Що ця відзнака означає для українських партизанів?

Насамперед відзнака підкреслила, що внесок сміливих українців в окупації та спротив бачать не лише місцеві телеграм-канали, а й увесь світ. Вся Європа оцінила це і побачила, що цей неймовірний прояв сміливості та мужності треба підтримувати, возвеличувати, щоб це увійшло в історію.

Ми отримали інформацію про номінування на премію в жовтні чи в листопаді, а фізично це  сталося в грудні. У цей проміжок часу ми отримували просто сотні повідомлень від людей, вони не вірили в це. Ми пояснювали, що вся Європа бачила ваш спротив і він високо оцінюються.

Зараз, спілкуючись із євродепутатами, вони говорять, що "Жовта стрічка" стає таким символом спротиву, як колись два пальці стали символом миру. Ми прагнемо, щоб воно все увійшло в історію, потрібно віддати належне та абсолютну повагу людям в окупації.

Минулого тижня ви проводили акцію серед депутатів Європарламенту. Чи пропонували вони якусь допомогу руху опору?

Мої колеги передавали, що під час спілкування кожен питає, чим ми можемо допомогти. Тарас та Ярослав Божко закликали в Франції посилити санкції, надати зброю, розв'язати проблему з електроенергією. Це стосувалося загальних питань.

Щодо допомоги руху, то пропонували інформаційну допомогу на власних сторінках у соцмережах. Ми робили скриншоти й показували активістам, що їх підтримав, наприклад, представник Литви у Європейському парламенті. І коли ми просили людей писати особисті листи, вони казали, що для них це честь. Ми бачили, що депутати підтримують нас, їм приємно отримувати листи. Кожен намагався опублікувати це в соцмережах або доєднатися до акцій у Брюсселі та Вільнюсі, де євродепутати самостійно малювали жовті стрічки.

Під час акції в Брюсселі Ярослав Божко вручив євродепутатам квитки на потяг "Київ – Сімферополь". Це символічні квитки чи члени ЄП справді зможуть їх використати зовсім скоро?

По перше, квитки були розроблені разом із Укрзалізницею. Там є штрих-код і вони зможуть обміняти його в Києві, тобто вони зможуть спокійно вирушити до Сімферополя.

Євродепутати підтримали український рух опору / фото Софії Назаренко для 24 Каналу

Ми написали дату, коли Крим буде звільнено, і ми віримо, що це станеться скоро. За всіма прогнозами, бажано до кінця року. Не хочеться загадувати наперед, чи якось закликати нашу владу або збройні сили діяти вже, коли вони ще можуть бути не готові. Краще ретельно підготуватись, а потім ударити цим кулаком та все звільнити. Тоді буде менше наших втрат, і це буде набагато швидше та ефективніше.