УМП МП програла суд за монументальний собор Чернігова

Основні тези

Верховний Суд України підтвердив втрату права УПЦ МП на користування Спасо-Преображенським собором у Чернігові, який є однією з найстаріших кам'яних будов України.
Касаційний господарський суд відхилив позов Чернігівської єпархії УПЦ МП, підтримавши позицію Національного заповідника «Чернігів стародавній» та Міністерства культури.
Суди тривали понад півтора року, розглядалися різними інстанціями, і фінальне рішення підтвердило дотримання вимог чинного законодавства України.
Спасо-Преображенський собор, відомий також як Спаський, є унікальною пам’яткою давньоруської архітектури, зведеною у XI столітті за ініціативи князя Мстислава та завершеною князем Святославом, сином Ярослава Мудрого.

Верховний Суд України підтвердив, що УПЦ МП втратила право користуватися Спасо-Преображенським собором у Чернігові. Цей собор – одна з найстаріших збережених монументальних кам’яних будов України.

Суди тривали понад півтора року. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Дивіться також Митрополит єпархії УПЦ МП на Закарпатті будує будинок під Москвою, – журналіст

Як УПЦ МП програла суд за знаковий собор Чернігова

За інформацією відомства, 26 листопада Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відхилив позов Чернігівської єпархії УПЦ МП, яка вимагала визнати за собою право на використання пам’ятки XI століття – Спасо-Преображенського собору.

Провадження у справі тривало понад півтора року, справу розглядали суди різних інстанцій. Однак фінальне рішення на користь Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» підтвердило позицію Міністерства культури та стратегічних комунікацій щодо необхідності дотримання вимог чинного законодавства України,
– заявили у відомстві.

Зверніть увагу! Спасо-Преображенський собор у Чернігові, відомий також як Спаський, є унікальною пам’яткою давньоруської архітектури та головною спорудою Чернігівського князівства. Його зведення розпочалося у першій половині XI століття за ініціативи князя Мстислава, а завершив будівництво син Ярослава Мудрого, князь Святослав.