США хочуть покарати Китай за коронавірус: наскільки це реально

15 травня 2020, 08:15
Читать новость на русском

Сполучені Штати запускають законодавчий процес, який дозволить їм накласти на Китай санкції за коронавірус. Це лягає у парадигму більш ранньої торгівельної війни президента Трампа з Китаєм. Й тепер Піднебесну будуть "примушувати до співпраці".

Що за нові антикитайські санкції?

Китай та США звинувачують один одного у створенні пандемії / Фото Lupicinio Law Firm

То що за нові санкції готуються проти Китаю, розібрався 24 канал.

Читайте ще Свідома маніпуляція: чому Китай приховував епідемію коронавірусу

Коротко про санкції

  • Вони запропоновані Сенатом США, де більшість мають лояльні до президента Трампа республіканці.
  • Штати звинувачують Китай у штучному поширенні вірусу та вимагають за це компенсанцій та санкцій проти КНР.
  • Головним ініціатором виступає давній союзник чинного очільника США –Ліндсі Грем. Він сказав, що якби не "обман Компартії Китаю", вірус не вбив би 80 тисяч людей в Сполучених Штатах.

Тим часом демократи, які головні у Палаті Представників, наголошують, що Держдеп США досі ігнорував їх заклики прийти та пояснити походження вірусу. Держсекретатем наразі працює Майк Помпео – один з найближчих до Трампа держслужбовців.

Законопроект "Відповідальність за COVID-19" дозволяє накласти на КНР санкції, якщо Пекін не надасть повний звіт, чому почалась пандемія коронавірусу (звісно, ні надавати його ні платити "репарації" Китай не збирається).

Це лягає у парадигму більш ранньої торгівельної війни президента Трампа з Китаєм. Й тепер Піднебесну будуть "примушувати до співпраці". Наскільки це буде успішним – інше питання. Pew Research провели опитування та виявили, що 66% американців погано ставляться до Китаю – найбільший показник з 2005 року.

В разі прийняття у президента буде 60 діб, щоб надати дані про будь-яке "розслідування щодо COVID-19, яке проводять США, їх союзники, а також ООН чи ВООЗ".

Санкції ж включатимуть у себе:

  • заморожування активів;
  • заборону поїздок;
  • скасування віз;
  • обмеження на кредити для китайських компаній та підприємств з боку США;
  • заборону для Китаю розміщувати свої акції на американських біржах.

США також буде вимагати, щоб Китай надав підтвердження закриття всіх "мокрих ринків". Взимку 2019-2020 року з саме з таких локацій, де вбивали та їли майже всіх тварин, коронавірус і стрибнув на людину, почавши епідемію.

Пандемія, лише привід, щоб пригадати Китаю всі гріхи А ще – звільнив всіх затриманих на демократичних протестах у Гонконзі. Раніше, Сенат планував прийняти закон, який би наклав обмеження на китайських чиновників за порушення прав людини під час переслідування нацменшини уйгурів. Його просували сенатори Марко Рубіо та Мітч Макконнелл.

Офіційний Китай назвав нову ідею сенаторів "аморальною". Там зазначили, що країна була відкрита та прозора з самого початку (але це дійсно геть не так – 24). В той самий час в Піднебесній посилюються анти-іноземні настрої та зростає націоналізм, пише далі CNN. Коли є зовнішний ворог, то Компартія грає на цьому, а більш раціональні голоси стає складно почути.

І хоча на торгівельному фронті був досягнутий певний компроміс, проте до повного замирення ще далеко. А новий початок бойових дій з "санкціями за ковід" може відсунути кінець економічних баталій ще далі.

Економіка КНР постраждала від коронавірусу на 6,8% у першому кварталі нового року – найбільший спад з 1992. Через те, що підтримувати її зростання може виявитись доволі складно, Компартія може звернутися до ще більшого націоналізму у своїй внутрішній політиці.

КНР рекламує своє успішне стримування коронавірусу, особливо на фоні провалів США.та інших держав. Це дозволяє Пекіну просувати свої економічні інтереси в обмін на гуманітарну допомогу. Щоправда, часто вона виявляється не тією, яку замовляли, або й взагалі бракованою чи зламаною. Тож уряди мали відправляти її назад.

Суперечки за спірні території (особливо мілітарізація островів) також можуть загостритися. Й тут треба оцінити стан, в якому знаходяться дві столиці перед новим етапом протистояння.

Відносини КНР та США: травма на десятиліття

Найнижча точка відносин / Фото Baaz

Замість того, щоб об'єднатися проти пандемії, дві наддержави направили свої й так проблемні відносини ще нижче у прірву, пише CNN. Й тепер можуть пройти десятиліття перш ніж вони зможуть відновитися (якщо таке взагалі відбудеться).

Звинувачення щодо штучного створення вірусу та його розповсюдженні, КНР зустрічала все більш і більш жорсткою риторикою. Помпео державні ЗМІ назвали, наприклад, "ворогом людства", а дії Трампа пояснювали скорими виборами та підняттям авторитету серед республіканців.

Більше того, китайські дипломати просували теорію змови, що це… США привезли вірус в місто Ухань, де все і почалося.

У відповідь Трамп назвав COVID-19 "китайським вірусом". Так робив, до речі, не лише він. Сполучені Штати також сумнівалися у реальності наданих Пекіном цифр хворих та загиблих (у цьому є резон, як ми писали – 24), Трамп казав, що вірус нібито створений штучно у лабораторії (хоча експерти та медики давно відкинули цю теорію).

Різке погіршення відносин між Вашингтоном та Пекіном аналітики називають "найнижчою точкою". Ситуація, з якою зіткнувся Трамп –небезпечна та драматична, визнав для CNN Девід Цвейг, директор Transnational China Consulting Limited. "Якщо у 2016 році це була робота людей, в 2020 – життя людей", – наголосив він.

Та сама історична зустріч / Фото NBR

Ши Иньхун, який є радником уряду та професор міжнародних відносин в університеті Женьмінь, сказав, що "нинішня ситуація – найгірша з 1972 року, коли Мао зустрівся з експрезидентом Ніксоном в Пекіні". Тоді будучи посланцем уряду, Ніксон вилетів в Китай для нормалізації відносин у розпал Холодної війни.

Після пандемії Китай після хаосу коронавірусу: чи стане країна більш авторитарною

Дві країни мають що закинути одна одній Але ж далі були: репресії з боку Китаю проти протестувальників на площі Тяньаньмень в 1989 році, американське бомбування посольства Китаю в Белграді в 1999, зіткнення літаків двох держав у 2001, криза 2008 року, постійна агресивна поведінка КНР у Східно-Китайському морі та протоках біля Тайваню, підтримка Китаєм лінії Росії щодо конфлікту в Сирії.

Після 2018 року відносини увійшли у стадію всесторонньої конкуренції. Але після пандемії все може бути гірше, бо були нанесені серйозні удари, зазначає Ши.

Конфлікт розповсюдився на технологію, геополітику, ідеологію, торгівлю. Зіткнення тривають, бо пандемія порушує ланцюги поставок, як серйозно зав'язані на Китай.

Чи можна змусити Китай відповідати у суді?

Отже, країни, скоріш за все, будуть подавати до суду на Китай, щоб домогтися справедливості та вимагати компенсувати втрати від пандемії. Штат Міссурі в США вже це зробив за ним послідувала Флорида.

У першому подібному поданні акцентується увага на тому, що Китай "обманював світову спільноту, арештовував інформаторів, заперечував передачу від людини до людини перед обличчям доказів, знищував важливі наукові дослідження, дозволив заразити мільони людей". Ця пандемія, наголошує штат Міссурі, була необов'язковою та її можна було уникнути.

Цікаво знати Як Китай зупиняє коронавірус: штрих-коди та дух Мао Цзедуна

Чи є цей гарною стратегією та чи принесе вона очікувані результати? Щодо цього є аргументовані сумніви. Експерти кажуть, що це важка справа, бо держави захищені від переслідувань своїм імунітетом (якщо тільки це не країна-спонсор тероризму).

Подавати позови проти лідерів країн не має сенсу, аргументує колумніст Стівен Картер для Bloomberg. А після прийняття в 1976 році Закону про іноземний суверенний імунітет, держави навіть можуть не відповідати на позов проти них. Навіть виробники, якщо вони державні, захищені від судового розгляду (також у тих випадках, коли їх вироби спричинили чиюсь смерть).

Уряд Китаю зробив ставку на те, що він все одно не понесе жодної відповідальності за пандемію і він буде ігнорувати рішення судів. Втім, США можуть продовжувати наполягати, що Китай порушив Закон про суверенний імунітет, тож державу цілком можна змусити відповідати. Але за що саме?

Іванна Стреднер з Американського Інституту Підприємництва, поговорила на цю тему для The Diplomat. За її словами, Китай в теорії можна притягти до відповідальності за недбалість та скоєння міжнародно-правових діянь, які призвели до глобального економічно-політичної кризи. Так, КНР порушив правила ВООЗ, коли не повідомляв про спалах зо два місяці. Але міжнародні інституції тут зовсім безсилі, бо самі залежать від грошей з Китаю (той же ВООЗ, до речі).

На думку Стреднер, у КНР порушили міжнародне право. Згідно з ним, Китай має компенсувати збитки, моральні та матеріальні, якщо для цього є підстави. ВООЗ може передати справу до Міжнародного Суду ООН, але Китай буде оскаржувати його юрисдикцію, як він це вже робив. А от далі все лягає на плечі судової системи Китаю і справа, фактично, зникає. В Радбезі ООН, якщо він збереться карати КНР за пандемію, Пекін має право вето на будь-яку резолюцію.

Тож справи проти Китаю навряд чи будуть ефективні, а от санкції –потенційно дадуть кращий результат вкупі з відчуженням активів китайських компаній закордоном.