Маленькі дияволи: чому вагнерівці в Африці не такі потужні, як розповідають пропагандисти

Аналітик відзначає, що незважаючи на проросійську пропаганду, особливо в таких країнах, як Італія, вже зараз помітно, що вагнерівці далеко не такі всесильні, особливо, в Африці, де присутні також й італійські військові. 

Рекомендуємо до прочитання Чому Пригожин відмовився коритися Путіну

Як і чому вагнерівці провалюються в Африці

Незважаючи на поширену пропагандистську тезу, що заснована Пригожиним ПВК "Вагнера" є потужним військовим механізмом, результати в Африці свідчать про зворотне.

Росія намагається спричинити хаос та нестабільність в Африці, зокрема в регіоні Сахель – як через великі багатства цих нещасних земель, так і для тиску на Європу, особливо на Францію. І звичайно ж для відвернення підтримки України. Але чи є ПВК "Вагнера" дійсно такою потужною, як стверджують?

Довідково! Сахель – тропічна савана в Африці, яка є своєрідним переходом між Сахарою і південними, родючішими землями, відомішими як африканський регіон Судан (не плутати з державою Судан). Сахелем також називають напівпустельні та степові райони на північ від Сахари — зокрема Туніський і Алжирський Сахель.


Карта Африки, на якій Сахель виділено помаранчевим кольором

Нігер фактично звернувся по допомогу до вагнерівців і союзних військових хунт у Сахелі. Тоді як Москва ще не побачила того золота, яке хотіла отримати в обмін на протекторат. І зараз вагнерівці змушені втікати від джихадистів. Нещодавні державні перевороти в Африці не принесли успіху нікому, навіть Путіну.

• Водночас російська компанія "Нордголд", що діяла в Буркіна-Фасо, аби залучити видобуток золота для одного з останніх проросійських проєктів у Сахелі, продає свої шахти, оскільки країна стала занадто небезпечною для цього "бізнесу".
• Росіян вже не приваблює ані золото, ані ціна страху перед терористами з "Аль-Каїди", які контролюють країну. Тамтешній уряд тепер фактично став союзником Кремля, але контролює менше території, ніж джихадистські повстанці.

Це виявилось неможливим завданням і для російського менеджера "Нордголда" Георгія Смірнова, який прилетів у грудні з Москви до столиці африканської країни, аби знайти рішення. А також поспілкуватися з молодими військовими з хунти, які ведуть пропаганду на підтримку Путіна. Проросійські військові держперевороти не будуть успішними ні для кого, навіть для Москви.

Не варто вірити й у реальність влади військових хунт у Буркіна-Фасо та Малі. Вони заявляють про свою дружбу з Москвою, а також погрожують втрутитися і захистити свіжих  "заколотників" в Нігері. Водночас всередині цих формувань чимало внутрішніх ворогів, які  постійно гризуться між собою, а їхні армії навіть не мають достатньо людей для контролю над своєю територією та забезпечення свого майбутнього.

Чому нові хунти в Африці не мають достатньо сил для допомоги "колегам" по держпереворотах

У Буркіна-Фасо владу захопив Ібрагім Траоре, капітан армії, який у 34 роки став наймолодшим главою держави в світі. Сьогодні він не заходить за межі столиці, тому що це єдине місце в країні, де він дійсно має контроль, а решта території кишить джихадистами і вважається нічийною землею.

Як і військова хунта в Малі знає, що район країни, що межує з Нігером, в регіоні Менака, вже місяцями контролює ІДІЛ, а не слабкий центральний уряд. Малійські військові не можуть його перетнути, як це було б необхідно зробити, щоб захистити своїх "друзів" у Ніамеї.

Ібрагім Траоре відвідував Путіна в Москві / фото росЗМІ

Зверніть увагу!  Російські ЗМІ дуже привітно відгукнулися на новий указ заколотника  Траоре, який забороняє експорт урану до Франції та США. Та варто розуміти, як пояснює Альберто де Філліпіс, що це всього лише маніфест пропаганди, оскільки Буркіна-Фасо не має більше уранових шахт, що працюють. а тому не може експортувати уран.

Тому, з вересня 2022 року, навіть як фактичний союзник Москви, хунта Траоре уникнула оголосити себе ворогом Заходу. Хунта вигнала французів, але, до прикладу, в країні все ще існує невеликий контингент італійських солдатів. Згодом тон Траоре змінився – вже  після останнього "саміту дружби" між Росією та Африкою у Санкт-Петербурзі та після  держперевороту в Нігері.

Як роспропаганда висвітлює держперевороти в Африці

Тим часом російська пропаганда активно висвітлює проросійські перевороти в Сахелі, акції проти французького посольства в Ніамеї та заяви керівників нового союзу заколотників.

У російських телеграм-каналах втішаються мемом, створеним штучним інтелектом, де зображено темношкірого Путіна з африканським намистом і написом кирилицею: "Ось найгірший кошмар Заходу. Новий лідер усієї Африки".

Захоплення та успіхи росіян, однак, дуже голосні і геть не конкретні. Якщо в Буркіна-Фасо, країні, що багата золотом, росіяни відмовляються видобувати його через надто великий ризик і через те, що союзна військова хунта не може захистити московські підприємства, то в Малі справи йдуть не краще.

Присутність вагнерівців у країні підтвердилися, їх кількість близько 1 500, і їхню зарплатню, серед іншого, повинні були оплачувати доходами від золотих шахт.

• Проблема в тому, що безпечні та доступні шахти (які розташовані не в районах, контрольованими джихадистськими повстанцями) експлуатують канадські транснаціональні компанії.
• І фактично, військова хунта не захотіла відмовитися від тих впевнених доходів та ризиків фінансування зміни управління. За даними малійських джерел, представників хунти з Нігеру відправили до столиці Бамако, щоб поговорити з вагнерівцями та отримати підтримку.

Золоті шахти на півдні Нігера дуже маленькі, а ті, що на півночі, багаті, але їх неможливо розвивати без побудови складних інфраструктур. Експерти єдині в думках: витрати на видобуток перевищать прибутки протягом багатьох років. Для Москви отримати перевагу від перевороту в Нігері може бути ще складніше, ніж у Буркіна-Фасо та Малі.