Вибори без вибору: фейкове голосування на Донбасі порушує навіть російські закони

Навіщо Путіну вибори?

10 вересня вибори проведуть на території всієї Росії. Це запланована акція позірної демократії для регіональних законодавчих зборів, муніципальних та сільських рад.

Читайте також Уся правда про російську БМП "Курганець-25", яка "не має аналогів у світі"

Однак у контексті нових окупованих територій вибори мають зовсім інше значення. Для російських агентів це спроба продемонструвати “завершення” анексії – включення до правового й політичного простору Росії. Також це спроба переконати міжнародну спільноту, що бути з Росією –  вільний вибір мешканців окупованих територій України.

Суто з технічного погляду “вибори” – це можливість закріпити й легалізувати тотальний контроль “Єдиної Росії” й інших лояльних до Владіміра Путіна партій у кожній сфері життя українців в окупації. Крім того, участь у “виборах”, зокрема під примусом чи залякуванням, є механізмом запроторення в кабалу: тими, хто взяв участь, неодмінно маніпулюватимуть, погрожуючи суворою відповідальністю за колабораціонізм згідно з українським законодавством. Відтак, українці боятимуться звільнення території іншими українцями, навіть, якщо у їхніх діяннях умислу сприяти окупанту не було.

“Вибори” – це також один з інструментів насильницької зміни демографічного складу населення на нових окупованих територіях. Адже частина кандидатів – колонізатори, які приїхали з Росії і які залишаться облаштовувати своє життя разом з родинами “за кримським сценарієм”.

Насамкінець, незаконні вибори – це демарш Путіна. Ображений на цілий світ, щонайпізніше з моменту створення “прецеденту незалежності Косово”, який він порівнює з Донбасом, Путін, ймовірно, прагне, щоб для нього “зробили виняток з міжнародного права”, погрожуючи зруйнувати всю міжнародно-правову систему, якщо цього не трапиться.

Чому вибори порушують міжнародне право?

Проведення “виборів” на окупованих територіях порушує низку міжнародно-правових режимів.

По-перше, таке діяння не відповідає основоположним принципам міжнародного права – суверенній рівності держав та невтручання у внутрішні справи.

По-друге, “вибори” є порушенням фундаментального принципу міжнародного гуманітарного права status quo ante bellum, тобто заборони змінювати правовий статус території та її мешканців. Це також примус місцевого населення з боку окупаційної держави до присягання їй на вірність.

По-третє, проведення “виборів” задля завершення анексії окупованих територій свідчить на користь вчинення російськими агентами злочину агресії, як він визначений, що в статті 8-bis Римського статуту, що в Резолюції ГА ООН 3314.

Зауважте Не указ ані Ердоган, ані "американський пан": як Росія протистоїть цивілізованому світу

Крім того, порушення, які супроводжують процес “виборів”, можуть мати ознаки інших злочинів – воєнних та/або злочинів проти людяності, зокрема, дискримінаційного переслідування. У цьому контексті слід звернути увагу на те, що примус до “реалізації виборчого права” має ознаки порушення міжнародного права людини, зокрема права громадян брати участь у веденні місцевих державних справ.

Що не так з виборами за російським законодавством?

“Вибори” на окупованих територіях України не відповідають не лише міжнародному праву, але й російському законодавству. Для того, щоб провести їх, зацікавленим довелося зробити низку “винятків” з загального порядку, наприклад, дозволити проводити вибори в умовах воєнного стану. З цією метою у травні Держдума ухвалила закон про порядок організації виборів в нових суб’єктах Росії, ініціатором якого є “улюблений законотворець Путіна” – Павєл Крашенніков.

Іншими “особливостями” реалізації норм федерального закону “Про основні гарантії виборчих прав і права на участь в референдумі громадян Росії” є:

• можливість створення дільниць за межами окупованих регіонів (бо деокупація – стабільний і невідворотний процес, тому все, що вписано в російську конституцію, поволі залишається lettre morte й архаїзмом самої конституції);
• використання під час голосування не лише паспорта громадянина Росії, але й інших документів, наприклад, українських (ймовірно, варіант для тих, кого проголосувати змусять під дулом автомата й хто відмовляється брати російські документи);
• засекречені списки кандидатів та можливість дізнатися про “народного обранця” лише на виборчій дільниці (задля збереження життя колаборантів і колонізаторів);
• онлайн-голосування через систему “Мобільний виборець” (щоб набрати необхідну кількість виборців для дільниці);
• продовження тривалості “єдиного дня” виборів на кілька днів тощо.

Важливо Нас чекає місяць запеклих боїв і перехід до головної мети контрнаступу

Як відреагує світ?

Реакція на “вибори” на окупованих територіях вже є.

Це засудження з боку Ради Європи, Європейського Союзу, НАТО та окремих держав. Слід очікувати, що глибокі занепокоєння лунатимуть і з трибуни Генеральної Асамблеї ООН у ході її майбутньої сесії. Потенційно вони ввійдуть щонайменше в щорічну резолюцію по Криму, яка містить засудження проведення незаконних референдумів, а також у звіти Моніторингової місії і Незалежної Комісії ООН з розслідування порушень в Україні.

Водночас заяв і занепокоєнь – недостатньо. Слід ухвалити конкретні документи з покроковою інструкцією де і за що Росію та її агентів притягнуть до відповідальності, скільки це коштуватиме й коли розпочнуться процеси. Слід розслідувати “вибори” – як порушення міжнародного права й міжнародний злочин. Можливо, тоді від їхнього проведення постраждає менша кількість українців.