Шок, але не катастрофа: чи можна ще зупинити ультраправих у Франції та чи варто їх так боятися

30 червня у Франції відбувся перший тур дострокових виборів до парламенту. Попри певні очікування, дива не сталося.

Попри безпрецедентну явку (66,7%) та мобілізацію електорату, перемогу на них святкували ультраправі з "Національного об’єднання", які теж мобілізували всіх своїх прихильників та залучили нових, зокрема французьких євреїв, що доволі дивно, адже вони голосували за партію, яку заснував буквальний послідовник нацистів, антисеміт і людина, яка заперечувала Голокост. До речі, досі живий, хоч і відсторонений від керівництва партією власною донькою. Мовиться звісно ж про старшого Ле Пена. 

І хоча попереду ще другий тур, на якому дуже сумнівно, що "Національне об’єднання" добере необхідні для формальної більшості голоси, вже нині можна прогнозувати значні зміни та ще більшу поляризацію суспільства. Власне, вона вже відбувається просто на наших очах.

24 Канал підбиває підсумки першого туру виборів до Національних зборів та пояснює, що чекає на Францію, Європу та Україну найближчим часом.

Читайте також  Ультраправі перемагають в першому турі парламентських виборів у Франції

Вибори у Франції: підсумки першого туру

• RN, ультраправе "Національне об’єднання" – 33,4% (39 депутатів),
• NFP, ліва коаліція "Новий народний фронт" – 28% (32 депутати),
• Ensemble, макроністи (центристи) блок "Разом" – 20,8% (2 депутати),
• LR et DVD, правоцентристська партія Республіканців – 10,2%.

Результати 1 туру виборів у Франції / Інфографіка Al Jazeera

Перший тур дає перемогу лише тим, хто набрав абсолютну більшість. Під час першого туру мандати отримали лише 76 депутатів. Тепер попереду другий тур, він відбудеться 7 липня. Це мажоритарка і на ньому визначать 501 майбутнього депутата.

До другого туру пройшли 2 або 3 кандидати (а в 5 округах – взагалі по 4), що набрали більше голосів. Тепер для перемоги їм достатньо лише 12,5% голосів.

Не виключені тактичні коаліції та зняття кандидатур для затвердження єдиного кандидата. Це означає, що результати на багатьох мажоритарних округах можуть здивувати. Насамперед  ультраправих, і здивувати неприємно.

За підсумками другого туру мають остаточно розподілитись місця у парламенті. Експерти прогнозують, що ультраправі в новому парламенту сукупно отримають від 230 до 280 місць.

Очікується, що ліва коаліція  (NFP) або "Новий народний фронт" отримає від 125 до 165 місць, макроністи – від 70 до 100 місць. Республіканці отримають 30 – 50 місць.

Зверніть увагу! "Новий народний фронт" – це пряма алюзія до політичної коаліції лівих кінця 30-их, що боролась з французькими фашистами та навіть була при владі, а потім голосувала за повалення Третьої республіки та створення фашистського режиму Віші. Майже всі, крім комуністів, яких вигнали з коаліції за те, що ті підтримали укладання пакту Молотова – Ріббентропа.

Нагадаємо, що Національні збори складаються з 577 депутатів, тобто монобільшості у партії Ле Пен не буде. Це означає необхідність домовлятись та йти на поступки.

Як зростала підтримка ультраправих у Франції за останні два десятиліття / Інфографіка Euronews

Власне, RN цим займається весь останній рік, усіма своїми діями намагаючись продемонструвати міграцію в бік поміркованості та "нормальності".

Нині президент партії Жордан Барделла висловлюється за активну підтримку України (але без надмірностей у вигляді надсилання війська), а "духовна лідерка" RN Марін Ле Пен таврує Путіна (у якого ще 10 років тому не соромлячись брала гроші на партійне будівництво) та стоячи аплодує президентові Зеленському під час його виступу в Парижі.

Чи можна ще зупинити ультраправих у Франції

Попри те, що третина французів віддала голоси за ультраправих і ті стали переможцями, більшість країни проти.

Вже ввечері тисячі людей вийшли на вулиці на знак протесту проти тріумфу Ле Пен, у Парижі на площі Республіки маніфестація переросла в погром із класичним для нинішньої Франції набором: підпалами, прокльонами на адресу переможців виборів, прапорами Палестини (не питайте – чому) та сльозогінним газом від поліції, як логічною помстою.

Кадри нічних паризьких протестів проти результатів виборів: 

Президент Макрон також вдався до радикальних (як для себе) дій та закликав до створення коаліції лівих і центристів проти RN.

Нагадаємо, саме він є "винуватцем" нинішніх подій, адже кількома тижнями раніше проголосив несподівані для всіх дострокові вибори. Нині очевидно, що його план розвивається не за бажаним сценарієм, але іншого виходу вже просто не існує.

Бо якби дострокових виборів не було, то партія Ле Пен гарантовано тріумфувала б на виборах регулярних, натомість нині є невеликий, але шанс, що цього не станеться, а 2/3 політичного спектра хоч якось, але все ж об'єднаються навколо ідеї чинного президента (принаймні, так він буде це подавати).

Макрон назвав тактичний союз своїх прихильників (центристів) та лівої коаліції "демократичним єднанням", хоча спільного в його прибічників та лівих не так вже й багато. Попри суттєві розбіжності один із лідерів лівих Жан-Люк Меланшон вже заявив, що в другому турі NFP зніме кандидатів, які посіли треті місця, щоб збільшити шанси інших кандидатів проти "лепеністів". Також він очікує, що так зроблять і прихильники Макрона та республіканці.

Еммануель Макрон / Фото Bloomberg

До теми  Партія Марін Ле Пен лідирує на виборах у Франції: чи варто хвилюватися Україні

Всі разом вони розраховують на те, що Франція згадає давнє гасло генерала Нівеля, що пролунало в дні битви за Верден, – Vous ne les laisserez pas passer ("Вони не пройдуть"). Натомість ультраправі розраховують діяти відповідно до іншої крилатої фрази іншого героя Першої світової – Філіппа Петена – On les aura! ("Ми їх дістанемо").

Чи варто боятися приходу ультраправих до влади у Франції

У разі успіху ситуативної коаліції тріумф ультраправих можна буде суттєво обмежити, проте на цьому добрі новини для президента Макрона закінчуються.

Навіть якщо якимось чином вдасться перемогти Ле Пен, пропрезидентської більшості йому не бачити, як і "свого прем'єра". У найкращому випадку це буде такий собі "уряд технократів", у найгіршому – "загін самогубців".

Ліві точно не захочуть бути постійно лояльними до президента (бо на кожного Глюксмана та Русселя є свій Меланшон чи, прости господи, Бомпар), навпаки – саме його політсилі доведеться йти на поступки, а Макрону шукати компромісів. При цьому кожна з політсил буде вважати, що "золоту акцію" має саме вона. Це означає, що у Франції настає період внутрішньої турбулентності з непередбачуваними наслідками. А для Франції це означає – нові заворушення, масові протести на страйки.

Очікування заявлених "змін" вже спричинило легку паніку на біржах. Банкіри налякані можливим створенням уряду ультраправих на чолі з Барделлою. Той, нагадаємо, пояснив успіх своєї партії як кредит довіри суспільства на "зміни" та заявив, що готовий стати новим прем’єром. У перекладі на людську мову це означає, що ультраправі популісти планують вдатися до серії економічних експериментів.

Стримує їх лише одне – бажання зірвати джекпот. Річ у тім, що Франція – президентська республіка, де більшість влади сконцентрована в руках президента.

До теми Як вибори у Франції можуть вплинути на підтримку України

Наразі президентом Франції є Еммануель Макрон, його другий термін завершується у 2027 році, ще раз балотуватися він не може. На успіх на виборах-2027 розраховує Марін Ле Пен. І не безпідставно. Тому нині можливий прем’єрський пост для свого "міньйона" Барделла має підготувати для неї всі умови для перемоги на наступних президентських виборах, а не вбити всі шанси радикальними кроками, які не лише згуртують ворогів, але й суттєво прорідять прихильників. З огляду на це, різких рухів і радикальних кроків потенційний уряд ультраправих робити не повинен.

Марін Ле Пен і Жордан Барделла / фото AP

Таку стратегію диктує логіка подій та курс самих ультраправих на пом'якшення риторики та їхня загальна "нормалізація".

Якщо так і буде, то RN у наступні 2 – 3 роки мають повторити шлях Fratelli d'Italia, яких дуже всі остерігалися ще кілька років тому, але які в підсумку виявились цілком європоцентричними, а їхня лідерка Джорджа Мелоні (її до та після виборів називали ледь не російською шпигункою) взагалі показала себе антиросійським яструбом та великим другом України.

Тому, якщо коаліція нового "Народного фронту" та партії влади у Франції провалиться, не лякаємось – ми на власні очі побачимо, як наближення реальної влади перетворює ультраправих популістів на відповідальних політиків.