Результати виборів до Конгресу США – наполовину поразка чи перемога для Трампа?

Є, принаймні один. Дональд Трамп, 45-й президент Сполучених Штатів Америки. Людина, яка звикла бути (або вважатися) переможцем у будь-якій ситуації. Його республіканці втратили більшість в одній з двох палат Конгресу, отже тепер главі Білого дому буде набагато складніше ухвалювати власні законопроекти. Це, як вже було зазначено – лише половина поразки, тому що Сенат залишився в руках республіканців. Але ця половина може легко перетворитися на суцільну поразку, тому що відтепер демократи мають можливість блокувати практично будь-які забаганки Трампа.

Читайте також: Трамп втрачає більшість у Конгресі США

Обмежений Трамп

Мур на кордоні з Мексикою? Помер, не народившись. Скасування медичної реформи Obamacare? Жодного шансу. Загострення антимігрантського законодавства? Його не буде. Ці вибори фактично "обнулили" Трампа, залишивши йому можливість "продавлювати" власні проекти виключно за допомогою так званих Executive Orders, тобто декретів та розпоряджень. А ці декрети, як показала практика, можуть бути зупинені американським судочинством. Більшість у Сенаті допоможе йому лише в одному – у призначенні його людей на важливі позиції в уряді або в призначенні федеральних суддів. І – якщо знову знадобиться – у призначенні ще одного судді до Вищого суду.

Результати проміжних виборів до Конгресу США-2018: Трампа обмежать у законодавчій діяльності

Слід визнати, що за цю поразку Дональд Трамп несе особисту відповідальність. Під час перегонів не було практично жодного кандидата-республіканця, який би не був змушений отримати "ярлика" від Трампа: кандидатом ставав лише той, кому президент давав на це дозвіл. У будь-якій формі – бодай через Twitter. Його Endorsement або "послання підтримки" виглядало наче великий палець вгору чи великий палець додолу в давньоримському Колізеї.

Трамп оцінював кандидатів-республіканців, наче Юлій Цезар судив гладіаторів під час боїв у Колізеї

Таким чином, глава Білого дому перетворив ці вибори на своєрідне голосування щодо підтримки його власної персони. Певно, в американській історії знайдеться небагато президентів (якщо такі знайдуться взагалі), які за понад два роки при владі все ще залишаються, так би мовити, у "передвиборчому режимі". Приблизно раз у місяць Трамп мобілізує своїх прихильників на чергове передвиборче шоу. В останні тижні перед виборами ритм його виступів значно прискорився – зрештою до двох виступів на добу. Заради цього він невтомно гастролював всією країною – перш за все, у ті штати, де кандидати-республіканці потребували допомоги. Він сам перетворив ці парламентські вибори на "президентську справу".

Схоже, сам Дональд Трамп до останнього вірив у те, що все відбудеться так само, як у 2016 році – коли аж до самого голосування його шанси проти Гілларі Клінтон вимірювалися навіть не десятками відсотків, а насамкінець він, хоч і зібрав на три мільйони голосів менше, ніж його суперниця, але натомість отримав солідну більшість від виборників – представників штатів.

Однак, цього разу сталося те, про що попереджали соціологи-дослідники. Поразка демонструє: Дональд Трамп – не такий вже всемогутній, як, можливо, вважає. І більшість американських громадян – точно не на його боці.

Читайте також: Вибори до Конгресу в США: Facebook та Twitter видалили мільйони проросійських акаунтів

Два шляхи

Тепер постає велике питання: що робитиме Дональд Трамп, маючи на руках такий, прямо скажемо, невеселий розклад? Загалом, його опції можна звести до двох варіантів.

Сценарій перший: Трамп справді бажає зробити щось для Америки та шукає союзників в усіх партіях.

Відверто кажучи, аналізуючи, як він поводився протягом останніх двох років, у таке повірити важко. Трамп, як ніхто інший, вміє поглиблювати будь-які політичні розколи на будь-якому рівні, більше того – вже не один раз демонстрував, що власне "я" йому важливіше за інтереси його країни (точніше, він просто вважає власні інтереси інтересами США й немає в тому жодного сумніву). Але припустимо, що він опанує сам себе. В цьому випадку на законодавчому рівні він справді може дечого досягти, якщо він та "вірні" республіканці простягнуть їм руку для співробітництва.

Як приклад, можна навести поводження з так званими Dreamers – так в Америці називають мігрантів, які потрапили до США неповнолітніми. За Обами їх за суворими правилами захищали від видворення. Трамп скасував рік тому цей загальний захист і тепер єдине, що стоїть між неповнолітніми мігрантами та екстрадицією – це суд, бо американська юстиція зупинила рішення Трампа. Тепер, після виборів, глава Білого дому міг би зробити демократам якусь пропозицію щодо цього питання, яку вони могли б прийняти.

У Трампа є шанс порозумітися з демократами, зокрема, щодо питання мігрантів, однак лише якщо він зможе переступити через своє его

Хоча, слід зазначити, що демократи не довіряють президенту – надто часто за останні два роки він "бив горщики" з ними. Тож спочатку йому доведеться якимось чином відновити довіру до себе з боку політичних супротивників – кроками назустріч та послідовним дотриманням угод – тим, що ніколи не було його сильною стороною. Але чи схоче він так вчинити? Зрештою, співпраця з демократами може мати для нього негативний результат, оскільки від нього відвернуться його власні виборці. З іншого боку, демократи можуть просто відкидати навіть найсерйозніші його пропозиції та принципово блокувати будь-який проект Трампа – так, як свого часу робили республіканці з проектами Обами. Для Трампа це була б можливість скидати відповідальність за "саботаж" на демократів.

Сценарій другий: Трамп сприйме поразку як образу себе та вдариться "в усі тяжкі".

Дональд Трамп – людина страшенно самозакохана. Поразки в його всесвіті просто не передбачені. Що це означає – можна було спостерігати рік тому, коли Конгрес провалив його спробу скасувати медичну реформу Барака Обами. Тоді проти законопроекту Трампа, окрім демократів, проголосували ще й троє республіканців, але гнів президента спрямувався, насамперед, на одного з них – на покійного сенатора Джона Маккейна. Трамп використовував будь-яку нагоду, аби образити цю людину, аби дошкулити якнайбільше. Звинуватив Маккейна в тому, що Obamacare ще досі діє. А після смерті політика від раку навіть не спромігся гідно висловити співчуття його рідним.

Читайте також: Трамп визнав поразку республіканців у Палаті представників

Таким чином, нинішня поразка може все погіршити. Трамп може кинутися шукати винуватців (не себе ж самого!) як серед ворогів-демократів, так і серед союзників-республіканців – і не позаздриш тим, на кого він "нападе". До прикладу, нещодавно глава Білого дому намагався нажахати виборців "колонами бандитів-мігрантів з Центральної Америки", а потім звинувачував пресу в тому, що телеканал CNN та ціла низка відомих політиків-демократів отримали пакунки з бомбами, які відправив один із його фанатиків.

Насправді, судячи з характеру Дональда Трампа, можна уявити собі, що саме другий варіант – пошуки винного – є найбільш реальним. Але він непродуктивний.

Втім, попри прогнози деяких політологів, малоймовірним вважається сценарій, згідно з яким ця поразка стане початком кінця президентства Трампа. Цілком можливо, що демократи, спираючись на свою знову відвойовану більшість у Палаті представників, запровадять процедуру імпічменту проти чинного президента, але для того, щоб її успішно провести, їм потрібна більшість у дві третини в Сенаті. А це навряд чи станеться. Втім, у демократів тепер є можливість (а, якщо аналізувати заяви багатьох лідерів Демократичної партії, і бажання) пришвидшити парламентське розслідування проти Трампа у так званій "російській афері" – плекаючи дещо хитку надію, що серед республіканців почнуться "бродіння", і дехто з них почне сумніватися, чи хочуть вони мати такого президента. Щоправда, республіканці не дуже демонструють подібні сумніви. На їхню думку, якщо Трамп сказав, що він невинний – значить, він невинний.

Цілком ймовірно, що, попри часткову поразку республіканців на виборах, Трамп залишиться президентом і висуватиме свою кандидатуру повторно, у 2020 році. Адже в нього непогані шанси на другу перемогу. Можливо, вони тепер навіть трохи покращилися. Тому що тепер, коли республіканці втратили більшість у Палаті представників – він може звинувачувати демократів у всіх промахах. Тож може так статися – ця поразка республіканців навіть для Трампа стане наполовину перемогою.

Читайте також: Нафтова помста: наскільки санкції США проти Ірану ефективні та на що вплинуть