Вибори в Іспанії: радикали, тореадори й аналогії з Україною

Так от, діючий прем’єр, лідер соціалістів Педро Санчес оголосив перевибори у лютому, після того, як парламент не затвердив бюджет його уряду на 2019 рік. Причому при владі цей уряд перебуває лише з 1 червня минулого року – тоді 180 депутатів іспанського парламенту висловили недовіру команді Маріано Рахоя. Зазначу, що Рахой та права Народна партія незмінно перебувала при владі з грудня 2011 року, але виявилися послаблені каталонською кризою й замішані в корупційному скандалі, тож були усунуті від влади опонентами.

Неприємна історія: Іспанський політик назвав українця Романа Зозулю неонацистом та расистом

Слід відзначити, що в цій південній країні традиційно змагання за владу відбувається між соціалістами (PSOE) та Народною партією (PP). Цього разу симпатії іспанців схилилися на бік лівих – партія Санчеса здобула 123 місця, а ще одна партія лівого спектру "Можемо" (Podemos) – 42 мандати. І хоча їх разом підтримали понад 44% виборців, жаданої абсолютної більшості вони не отримали і для формування коаліції доведеться шукати допомоги третьої сили.

А от головні довічні конкуренти соціалістів – правоцентристи Народна партія зазнала поразки і отримала лише 66 депутатських місць, отримавши фракцію вдвічі меншу ніж у попередньому складі парламенту. Можливо, це пов’язано із тим, що їх колишній лідер Рахой встиг сильно набриднути народу, і пам'ять про це ще занадто свіжа.

Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес з дружиною / Фото АР

В соцмережах іспанці жартують, що країна завжди ходить по колу: мовляв, якщо цього разу виграли ліві, то наступного точно проголосуємо за правих. І так знову й знову. Але ці вибори принесли й несподівані результати – інша правоцентристська сила "Громадяни" (Ciudadanos), що претендує на звання такої собі альтернативи між двома основними політичними таборами, здобула 57 місць. Це майже вдвічі більша фракція, ніж вони мали за результатами виборів у 2016 році. Санчесу дуже би знадобилися їхні голоси для формування коаліції, але їх лідер Альберт Рівера вже наголосив, що не хоче союзу з соціалістами. А прихильники Санчеса під час його появи на публіці скандували, що проти такого союзу.

Іншою сенсацією стало проходження в парламент крайньої правої партії Vox, що матиме 24 парламентарі. Ця партія пропонує прості популістські рішення та пояснення, які подобаються деяким пересічним іспанцям. Наприклад, представники цієї політсили говорять, що Іспанія забагато витрачає грошей платників податків на біженців. Іноді їх навіть називають "послідовниками диктатора Франко".

Якщо переможцю виборів, соціалістичній партії не вдасться домовитися з Ciudadanos, то їм залишиться два варіанти дій. Доведеться або шукати підтримки націоналістичних партій (каталонців, басків чи канарців), що теж матимуть своє невелике представництво у національному парламенті. Але така коаліція завдасть удару по іміджу Санчеса, адже союз із сепаратистами виборці можуть не пробачити. Другий варіант – уряд меншості, адже іспанське законодавство передбачає у разі, якщо парламент не затверджує голову уряду більшістю, повторне голосування за того, хто має відносно найбільшу підтримку.

Чим цікавий новий парламент Іспанії та ці вибори?

По-перше, оглядачі назвали ці перегони такими, що чи не найбільше поляризували суспільство. Це те, що пережили українці в ході останньої президентської кампанії, коли прихильники окремих кандидатів затято чубилися один з одним.

По-друге, це буде найжіночніший парламент в історії країни – а саме, 164 депутатки із 350-ти. Тут нам ще далеко до таких феміністичних показників.

А по-третє, іспанська преса також вказує на строкатий склад нового парламенту, де будуть не тільки політики, але й військові, журналісти, адвокати та навіть екс-президент Coca-cola. А от щонайменше два тореадори, що були у списках правих партій, депутатами не стали – забракло голосів. Тому не тільки у нас у списки політпартій рекрутують знаменитостей та інших публічних людей.

Тож побачимо, як довго пропрацює новообраний парламент Іспанії, яка славиться своєю любов’ю до дострокових виборів, та чи зможе він сформувати успішний та дієвий уряд.

Ну і ну! Казку про Червону Шапочку та десятки інших визнали сексистськими у Барселоні