Історичний рік: як Україна наблизилася до членства в ЄС

Україні не довелося чекати

Усі ці процеси відбулися швидко, оскільки в ЄС натепер є політична воля демонструвати прогрес в межах переговорного процесу. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

Зауважте Українсько-польські відносини у 2025 році: шлях до партнерства чи нового випробування

Із Західними Балканами не було такої готовності. В Албанії та Північній Македонії переговорна рамка була ухвалена у 2020 році, але через різні політичні причини переговори були розпочаті аж через 2 роки – у 2022 році.

У нас такого не було. Ще до офіційного старту переговорів, який відбувся 25 червня цього року, ми вже почали проходити скринінг законодавства. Наше рішення про офіційний старт переговорів прийняли одночасно із переговорною рамкою. Цей процес не був розділений, і нам не довелось чекати, як нашим партнерам по розширенню.

Також цього року ми уникли блокувань переговорного процесу зі сторони європейських країн із використанням право вето під час голосувань у Європейській Раді. Зараз ми перебуваємо в так званому періоді європейського медового місяця, який може закінчитись у будь-який момент.

Вдалий старт

Якщо аналізувати цей рік зі сторони України, то можна сказати, що ми зробили гарний старт у переговорному процесі. Ми розпочали скринінг – так звану перевірку законодавства в рамках 1-го кластера. Він охоплює фундаментальні реформи – судову, антикорупційну, реформу державного управління. На початку 2025 року Єврокомісія має видати звіт про його результати. Отримання цього звіту – одна із важливих умов для відкриття переговорів у рамках цього кластера.

Друга важлива умова – це розроблення трьох дорожніх карт у сферах юстиції, верховенства права, функціонування демократичних інституцій та державного управління.

Цього року Україна завершила роботу над ними й у наступному році має відбутись їхнє затвердження усіма 27 країнами – членами ЄС. Лише після цього 1-й кластер вважатиметься офіційно відкритим.

Чому цей старт вийшов вдалим? Процес розроблення дорожніх карт і підготовка документів для Єврокомісії для проведення скринінгу вимагають значних зусиль зі сторони країни – кандидата на вступ до ЄС, проте це не є найскладнішим завданням. Оскільки на цьому етапі країна просто розробляє документи у вигляді дорожніх карт, для цього важливо скоординувати роботу профільних фахівців.

До теми Величезний економічний і людський потенціал: як ЄС планує відбудувати Україну після війни

Набагато складніше – приступити до безпосереднього виконання завдань, які сформулює Єврокомісія для України після затвердження цих дорожніх карт. Тут координаційних зусиль буде недостатньо, оскільки будуть потрібні достатні кадрові ресурси та політична воля для виконання найскладніших політико-правових реформ, які ми не змогли завершити ще з часів незалежності.

Виклики на шляху євроінтеграції

Окрім досягнень, звичайно, є виклики, з якими ми стикнулися цього року і які доведеться долати в наступному році. Вони пов'язані з інституційною структурою переговорного процесу, яка містить у собі:

• команду переговорників, які є заступниками міністрів;
• міжвідомчу робочу групу, яка є координаційним органом для переговорників;
• 36 робочих груп, які очолюють голови переговорних груп і є одночасно переговорниками.

Зараз ця структура побудована за політичним принципом, коли всі члени переговорної команди займають політичні посади – заступники міністрів. Це хороша ідея для прийняття складних рішень під час переговорного процесу. Політична воля дуже важлива, але паралельно існує ризик того, що ці заступники міністрів можуть бути звільнені через зміну міністра одного з міністерств або зміну всього уряду.

Якщо складуться такі обставини, що зміниться увесь уряд, – ми за один день зможемо втратити всю переговорну команду. Така втрата може загальмувати наш переговорний процес на один – два роки.

Важливо забезпечити інституційну сталість переговорного процесу завдяки введенню посад заступників голів переговорних груп на рівні керівників директоратів політик у міністерствах.

Переговорники, які є заступниками міністрів, очолюють переговорні групи, яких у нас є 36. Заступників вони наразі не мають, оскільки у нас не завершена реформа державного управління та не створені у всіх міністерствах директорати політик.

Читайте також Не все так просто: які вимоги має виконати Україна, аби отримати нову допомогу від ЄС

Все що наразі є – це секретарі робочих груп, які представляють Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

Ці люди будуть зберігати інформацію про переговорний процес, але вони не зможуть відповідати за наближення законодавства у конкретному секторі й вести перемовини з бізнесом з приводу перехідних періодів.

За цю роботу має відповідати державний службовець високого рівня в конкретному міністерстві. Саме на цьому рівні ми зможемо забезпечити сталість переговорного процесу. Важливо завершити реформу державного управління. Усі колеги, які працюють над євроінтеграцією, це усвідомлюють і на своїх рівнях роблять надзусилля щодо цієї важливої реформи.

Надзусилля дійсно показали свій результат, починаючи з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну та завершуючи останніми днями цього року.

Євроінтеграція в громадах

Європейська інтеграція стає ближчою і до громад. Цього року президент започаткував ініціативу в межах Конгресу місцевих та регіональних влад, й одна з робочих груп покликана займатися наближенням процесу євроінтеграції для громад і територій, налагодженням співпраці з європейськими партнерами, створенням міст і регіонів – побратимів. Також важливим є вивчення іноземної мови, щоб громади могли самостійно спілкуватися з партнерами, брати участь у грантах і конкурсах, їздити за кордон для участі в міжнародних конференціях на рівні ЄС.

Важливими результатами роботи цієї групи я б відзначила велику кількість євроінтеграційних законів, які були заплановані як пріоритетні та вже проголосовані в другому читанні, а також відкритий діалог, який дав нам змогу віднайти та зрозуміти проблеми, виокремити потреби, знайти рішення для громад. Це стосується і бізнесу, і соціальної сфери, і гуманітарної сфери, інколи навіть безпеки та оборони.

Тому продовжимо працювати в такому форматі в прийдешньому 2025 року, розраховуючи на нові досягнення та співпрацю з громадами. Нагадаю, що це підкреслює найуспішнішу реформу — реформу децентралізації влади, фінансів, повноважень на місцях.

Скільки грошей ЄС виділив Україні

Окремо поговоримо про фінанси. 130 мільярдів євро виділив Євросоюз на загальну підтримку України від початку повномасштабного вторгнення, а саме:

• 1,5 мільярда євро з прибутків від російських знерухомлених активів;
• 19,6 мільярда євро через Ukraine Facility;
• 47,3 мільярда євро військової допомоги разом з 6,1 мільярда євро через європейський інструмент підтримки миру;
• 717 мільярдів євро на покриття потреб людей, які рятуються від війни;
• 2 мільярди євро підтримки енергетичної безпеки;
• 114 мільйонів євро для відновлення шкіл та придбання шкільних автобусів;
• 320 мільйонів євро надано ЄС та його державами-членами для гуманітарного розмінування разом із 21,5 мільйона євро з бюджету ЄС.

Я є єврооптимісткою. Вірю в те, що ми зможемо виконати наші зобов'язання до 2029 року. Хочу відзначити лідерство президента в цьому процесі, Сил оборони, а також української нації – кожного і кожної на своєму місці! Дякуємо також за співпрацю з командою Ольги Стефанішиної, Урядового офісу з Євроінтеграції та громадського сектору, а також всіх міжнародних неурядових організацій.

Нині в складі Єврокомісії та Європарламенту маємо багато друзів України, які будуть сприяти нашому шляху додому!