З байдужістю до якості: як росіяни навчилися виживати під санкціями

Якість для росіян не головне

Вдалося їй це зробити перепрофілювавши свої ринки збуту і отримавши нових партнерів замість західних. Так, якість продукції гірша (The Economist посилається на опитування в Росії, згідно з яким 2/3 відзначили зниження якості), але масив зберегти вдалося.

Цікаво Про який важливий нюанс свідчать нові вибухи у бухті Севастополя

Наразі Китай продає в Росію вдвічі більше, ніж у 2019 році. Після "Лади" найпопулярнішою маркою автомобіля в Росії є китайський Haval. Його щомісячні продажі зросли на 331% порівняно з минулим роком. Різко виріс "паралельний" імпорт – несанкціонований продаж із Заходу в Росію через третю країну всього лише можна – від газованих напоїв до комп'ютерних чіпів.

2022 року імпорт з ЄС до Вірменії таємниче подвоївся, а експорт Вірменії до Росії потроївся. Експорт телефонів із Сербії до Росії виріс із 8 518 доларів у 2021 році до 37 мільйонів доларів у 2022 році. Постачання пральних машин з Казахстану до Росії зросло з нуля у 2021 році до майже 100 тисяч одиниць минулого року.

Цього місяця Росія відвантажувала в середньому 3,7 мільйона барелів на добу, більше ніж у 2021 році. Березень також був успішним місяцем для продажу нафтопродуктів, таких як дизельне пальне. І це все, нагадаю, за чинних санкцій.

Читайте також "А що якби?": чи могла Росія не почати війну проти України

Тому ми не бачимо ні голодних бунтів, ні різкого падіння рівня життя, ні страйків зі страйками. Гроші, як з'ясувалося, не є проблемою. Жити в таких умовах можна невизначено довго і всі очікування, що російська економіка обвалиться – не справдилися.

З одного боку тому, що західні санкції сильні, але недостатні. У них багато тріщин, через які в Росії надходять і товари, і гроші.

Тушонка росіянам ближча за фуа-гру

Санкції не підтримав незахідний світ, точніше той, кому близькі ліберальні, демократичні цінності. Так, цей "світ" не настільки технологічний і сучасний як західний, але (і це одна з головних причин) смаки та потреби Росії не настільки вишукані, щоб вибираючи між фуа-грою і яловичою тушонкою вибирати перше. У середньої країни поняття норми не таке як у середньобагатій. Запити росіянина нижчі, примітивніші і, відповідно, їх легше задовольнити.

Час зняти рожеві окуляри. Сподіватися на те, що росіяни повстануть, оскільки погіршиться їхній рівень життя, не доводиться. З двох причин:

• по-перше, не так сильно й погіршується;
• по-друге, на повстання потрібні лідери, сила, натяк на можливість протесту.

Нічого цього немає і, можливо, й не буде. Найлегше виходити саме з такої парадигми – протест не виглядатиме як штурм Зимового палацу. Є разові акції, саботаж, конспіративна та підпільна робота. І це нинішній максимум.

Важливо "На світі нас тримало лише одне": спогади про оборону "Азовсталі"

Терпима економічна ситуація, низькі витрати на війну, відсутність протесту, переорієнтування ринків – все це малює похмуру перспективу перемоги над Росією у війні. До того часу, поки ввести у це рівняння поняття "інтенсивність". І насамперед інтенсивність бойових дій.

Росія неспроможна швидко відновлювати свій військовий потенціал. Вже зараз Україною летять "нові", судячи з бортових номерів, ракети, вироблені з 2022 року. Усі фантазії Медвєдєва з приводу 1500 танків на рік – нісенітниця. Немає ні компонентів, ні потужностей, ні рук.

The Economist пише про те, що Росія отримує військові постачання від союзників. Деякі артилерійські снаряди, схоже, прибувають з Китаю через Білорусь. Росія також купує (нібито цивільні) безпілотники у свого східного сусіда, а також артилерійські снаряди у Північної Кореї. Повідомляється, що Іран обміняв 60 літаків Су-35 на кілька тисяч дронів-камікадзе. Одним словом, якість російської зброї знижується, але вона знайшла способи уникнути її повного кількісного виснаження.

Як Україні перемогти Росію

Тому "інтенсифікація". Україна та партнери мають максимально зруйнувати те, що допомагає Росії відновлюватись. Росія зацікавлена у повільній війні. Вона може собі її дозволити без серйозних наслідків. Звідси і всі ці "мирні пропозиції" та розмови про "зійтись посередині". Ми не можемо. Бо наша економіка слабша. Захід – не може. Оскільки спільна дотація у цілу країну відвертає гроші від своїх економік.

Актуально Є 3 сценарії розвитку війни далі: яка ймовірність кожного

Відповідей на ситуацію може бути дві. Перша – здатися та помиритися. Ми це не розглядаємо. Для України це втрата всього. Втрата себе. Країни. Людей. Території. Минулого. Майбутнього. Навіть пауза з натяком на дипломатичну – суть програш. Ніхто не хоче миру більше, ніж українці. Але не ціною торгівлі своєю країною.

Друга – воювати. Тому більше зброї, танків, санкцій, обмежень. Якщо поставити високий темп, Росія його не витримає. Вона може існувати повільно та довго, що й демонструє зараз. А отже, треба змінити темп, збільшити його. Вона має не встигати відновлюватись у військовому плані, наповнюватися грошима та людьми.

Наступ на фронті та швидкість змін, ось чого Росія не зможе витримати. Отоді вона й посиплеться.