Як стримати непокірну Росію: у FT пригадали Холодну війну і провели ретроспективу

Видання Financisl Times провело аналогію політики Заходу щодо СРСР після Другої світової війни. Вона базувалася на так званій "Довгій телеграмі", яку в 1946 році до Вашингтона надіслав радник посольства США у Москві Джордж Кеннан. Більшість ідей цього документа актуальні досі.

Цікаво Наприклад, по Бєлгороду: у ГУР прогнозують удари по складах зброї на території Росії

Документ, що все змінив: потрібна реакція світу

Телеграма на 5 000 слів, яку надіслав Кеннан, фактично стала основою зовнішньої політики США щодо СРСР до його розвалу в 1991 році. Найперше, на що звернув увагу дипломат, так це те, що з СРСР домовитися неможливо. Так само як з теперішньою Росією, яка вважає себе наступницею червоної імперії.

Важливим моментом телеграми є акцент на прагматичності СРСР, який попри любов до блефу, відступає перед противником, який рішуче готовий застосувати силу, а не проявляє слабкість. Цей момент актуальний і щодо сучасної Росії, адже її агресія щодо інших країн є наслідком недостатньої реакції з боку світу на дії Кремля. Наприклад, у 2008 році світ не надто рішуче відреагував на вторгнення Росії у Грузію, а через 6 років такої ж помилки припустився, коли Росія окупувала Крим і почала вторгнення на Донбас.

Видання зазначає, що виведення американського контингенту з Афганістану у 2021 році, що призвело до поразки демократичного уряду у війні з Талібаном на тлі недостатньої реакції на події у Грузії та в Україні тільки підкріпили впевненість Путіна у тому, що повномасштабна війна проти нашої держави також не матиме належної реакції. Однак цього разу Кремль помилився і світ стоїть пліч-о-пліч з Україною.

Кеннан пропонував рішуче демонструвати готовність протистояти СРСР, аби заспокоїти його імперські апетити. Так само цей аргумент можна застосувати щодо Росії, адже все ж таки Москва – не самовбивця і чудово розуміє мову сили, особливо, коли перед нею сильніший противник.

Однак дипломат зауважував, що "сталевого кулака" недостатньо, адже у Москви історичний страх загроз з боку цивілізованого світу, зумовлений почуттям незахищеності російського керівництва у різні часи. Режими у Москві вважали себе незахищеними і були впевнені, що є ціллю для інших країн, бо ті ж правителі відчували крихкість свого правління. Це те, що можна побачити і в сучасній Росії – Путін, який вірить у загрози з боку Заходу, просто відчуває крихкість своєї влади. Тому Кеннан ще у 1946 році пропонував відновлення переговорних процесів для контролю над озброєнням, аби стримати так звану "гонку озброєнь", яка дорого обходилася усім країнам, а контролювання цих процесів дозволило б посилити світову безпеку. Цей момент у контексті сучасної Росії складний, адже Путін оголосив про призупинення Договору про стратегічне наступальне озброєння.

Курс на гуманізацію росіян – чи можливо це у сучасних умовах

Кеннан у своїй телеграмі обґрунтовував необхідність простягнути руку до самих росіян, бо ворожість Сталіна і його оточення до Заходу не відображала справжніх настроїв населення. Видання також обстоює цей момент у контексті сучасної Росії. Тобто пропонується не демонізувати усіх росіян і відокремлювати їх від Путіна.

Це той варіант, який викличе найбільше негативної реакції серед українців, адже ми, як ніхто інший, знаємо про імперські амбіції росіян і не вперше з ними воюємо. Та позиція Кеннана обґрунтована – росіянам потрібно дати зрозуміти, що без режиму вони можуть стати частиною цивілізованого демократичного світу. Та чи спрацює це з тими, хто радіє санкціям і переконаний у ворожості світу – питання відкрите.

Апетити Путіна потрібно приборкати

Видання відзначає, що Путін повірив у те, що західна демократія вичерпала себе і стала непривабливою для тамтешніх суспільств. Диктатор переконав себе у тому, що західний світ ослаб і не зможе протидіяти йому. Вихід Великої Британії з ЄС, криза в США через президентство Дональда Трампа та інші процеси змусили його в це повірити.

На щастя, Путін помилився і Захід став міцнішим, об'єднавшись довкола підтримки України. Проєктуючи нову "Довгу телеграму" видання наголошує, що цю єдність потрібно зберегти, адже апетити Кремля зростають і будуть продовжувати це робити в міру вдалих загарбницьких операцій. Тобто, якщо Москва зможе захопити Україну, то це не призведе до миру, а до нової війни і жертвами можуть стати Польща, Латвія, Литва, Естонія, Молдова, Грузія, Фінляндія чи будь-яка інша країна поблизу Росії.

Протидія Росії на міжнародній арені

Ще Кеннан у 1946 році стверджував, що Москва розглядає ООН як інструмент для втілення власних цілей, що Кремль яскраво доводить блокуванням важливих рішень, користуючись правом вето. Тобто Росія перетворила ООН та Радбез на безпорадні організації. Тому це зумовлює необхідність створити нові коаліції та союзи й протидії деструктивному вплину Кремля на Балкани чи Сирію.

Також дії Росії вимагають переосмислення світової торгівлі. Тому потрібно зрозуміти, на скільки МВФ, Світовий банк чи Світова організація торгівлі здатні існувати при відокремленні Росії чи без неї узагалі. Однак це буде викликом глобалізації та для світових економік.

Financial Times наголошує на необхідності прояснення для західних суспільств того, що війна в Україні це не сварка НАТО і Росії, а глобальна проблема. Також Захід має підтримати пострадянські країни, які фактично є в зоні ризику й потенційними жертвами нових агресій.

Крім того, важливо не обманювати себе й думати, що перемога уже в руках України та Заходу, а тверезо дивитися на ситуацію, адже світ подолав ще не усі виклики, спричинені війною.

Фактично ідеї Кеннана дозволили США та Заходу не допустити нової світової та ядерної війни, але про його "Довгу телеграму", на жаль, призабули після розпаду СРСР.