Як війна в Україні змусила ЄС переписати всю оборонну політику: детальний аналіз FT

28 лютого 2023, 12:44

Джерело:

Financial Times

Перед початком широкомасштабної війни європейські політики остерігались навіть думок про виділення коштів на покупку летальної зброї для України. Після 24 лютого усе змінилося. Тоді, зокрема, виявилося, що співпраця з Кремлем була помилкою, а Альянс повинен також ухвалювати рішення з військової доктрини.

Аналітики констатували, що уже на третій день від початку широкомасштабної війни певні європейські політики зрозуміли, що ігнорувати прохання Києва про надання Збройним Силам озброєння та грошей більше не вдасться. Власне, головний дипломат ЄС Жозеп Боррель на екстренній зустрічі з міністрами оборони тоді доводив, що потрібно надати більше допомоги Україні.

Дивіться також "О, Господи – це справді сталося" та шпигунська історія: що пишуть західні ЗМІ про Україну

Покупка летальної зброї для ЗСУ – табу

Напередодні великого вторгнення для західних посадовців здавалось неможливим використовувати фінанси для покупки летальної зброї українській армії. Проте були сили, які на цьому особливо наполягали.

Поясніть мені це? Тому що ми не надаємо летальної зброї? Ну, летальної зброї ми не даємо, тому що війни немає. Якщо буде війна, їм потрібна летальна зброя, чи не так,
– запитував Боррель представників оборонних відомств 27-ми країн, коли велика війна уже розпочалась.

Окрім того, він наполягав тоді, що з фонду підтримки інших держав Європи (EPF) потрібно виділяти кошти на покупку зброї для України у розмірі не 50, а 500 мільйонів євро.

Солідарна з ним була, зокрема, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка назвали допомогу таких масштабів "переломним моментом". У той таки час Шарль Мішель – президент Європейської ради – констатував, що це засвідчуватиме прагнення Європи сприяти миру.

Зверніть увагу! За рік від початку повномасштабного вторгнення ЄС виділив з фонду EPF на покупку озброєння для України суму в розмірі не 50, не 500 мільйонів, а цілих 3,1 мільярда євро. Це частково покрило витрати на придбання щонайменше 325 танків, 36 ударних вертольотів і понад 200 реактивних систем залпового вогню.

Важливо, що до початку широкомасштабної війни з цього фонду дозволено було виділяти фінанси лише, скажімо, на аптечки чи шоломи – про летальну зброю не могло йтися зовсім.

"Поглиблення відносин з Москвою було помилкою"

Експерти з видання Financial Times констатували, що цих 12 місяців великої війни в Європі докорінно змінили європейську оборонну політику. Насамперед важливо те, що Захід усвідомив, що налагоджувати торгівлю та дипломатію з Кремлем, сподіваючись на мир, – було помилкою.

Окрім того, Європа почала займатися переозброєнням та скасувала напрямок на скорочення військових потужностей, який діяв від часів закінчення холодної війни.

Скорочень видатків на оборону змінилося стрімким переозброєнням. Виведення військ і озброєнь США з Європи після закінчення холодної війни було раптово скасовано. Але жодне окреме рішення не охоплює пристосування ЄС до нової реальності так, як крок зі фондом EPF,
– написали експерти.

Найважче ухвалення цього рішення, як дивно, далось Брюсселю, для якого постачання в Україну летальної зброї тривалий час було червоною лінією.

Чим насамперед важливий фонд EPF

Більшість європейських посадовців сходяться на думці, що найважливішою особливістю цієї ініціативи – використовувати EPF для озброєння України – є не пряме фінансування, а так звана "колективна парасолька". Саме вона гуртує ЄС та змушує його ухвалювати ініціативи. Водночас Жозеп Боррель порівнює використання грошей з цього фонду з інвестиціями в стартапи, які, як очікується, в недалекій перспективі мають почати приносити прибуток.

Скільки загалом коштів виділив ЄС

Можна підсумувати, що і з цього фонду, і завдяки іншим ініціативам Європейський Союз надав нашій державі військової підтримки на суму близько 14,3 мільярда євро. Окрім того, як повідомляє Кільський інститут світової економіки, ще 41 мільярд євро було надано у вигляді фінансової та гуманітарної допомоги.

Водночас наостанок наведемо ще декілька важливих тез з цього матеріалу Financial Times:

Захід не планує зупинятися на досягнутому та лише поглиблюватиме співпрацю для того, щоб зупинити російського ведмедя;
в одному з документів, який є статутним для Альянсу, вказано, що "витрати, пов'язані з операціями, які мають військові або оборонні наслідки", не можуть бути зі спільного бюджету (стаття 41.2 Лісабонського договору) – власне, широкомасштабна війна усе змінила;
Європейські сили оборони також навчають близько 30 000 українських військових у таборах у Польщі та Німеччині – такі навчання проводяться вперше за час існування ЄС.