Як носили українці вишиванки у давнину: особливості та повір'я

19 травня 2016, 18:34
Читать новость на русском

Щороку в третій четвер травня уже традиційно українці вбираються в національний одяг.

Започаткували свято чернівецькі студенти 2006 року. До сьогодні акція набула вже міжнародного рівня.

Історія вишивки на теренах сучасної України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг.

Найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку 50-70 сорочок, а багата 100 і більше,
— розповів дослідник і майстер народної вишивки Юрій Мельничук.

За повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом.

Сорочка це спідня білизна, перша одежина, яка одягається на тіло людини, вона повинна мати всі атрибути захисту, тому обшиваються всі краї — манжети, поділки, якщо вони виглядають з під плахти, і комір, всі краї повинні бути обшиті, і тоді вважається, що нічого лихого не може нашкодити.

Читайте також: В окупованому Криму українці сміливо одягнули вишиванки

У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали 3 роки.

Сьогодні ж дівчата до весілля вишити хоча б 30 сорочок не зобов'язані, та й вишиванку можна легко придбати. Майстрині комбінують різні орнаменти та візерунки, популярною є квіткова вишивка. Та й сам крій сорочки змінився — йде в ногу з часом. Якщо в давнину переважно вишивали червоними, чорними та білими нитками — сьогодні палітра набагато більша.