Як Путін утратив ще одного друга, або "Гібридний путч" по-зімбабвійськи

Тому багато хто в Україні зрадів звістці про те, що в столиці Зімбабве, Хараре, військові вчинили заколот, а президент цієї країни 93-річний Роберт Мугабе разом зі своєю дружиною був ізольований у власному палаці. Щоправда, місцеві генерали аж ніяк не хочуть називати свої дії путчем чи навіть революцією – вони кажуть лише про "підтримання конституційного порядку", щоправда жоден путчист себе таким уголос не назве. Можливо, саме через це вони й не вдалися до "крайніх заходів" – старий Мугабе живий, жива і його дружина. Він навіть заявив, що не має наміру відмовлятися від президентства: як тут не згадати славетне "я легітимний!"... Але його доля, здається, вже вирішена: його власна партія заявила, що позбавляє Роберта Мугабе керівної посади.

Читайте також: Військове повстання у Зімбабве: чому армія пішла проти чинної влади

Але чи є насправді чому радіти? Багато хто зазначає, що усунули зімбабвійського президента ті ж люди, які багато років поспіль його підтримували, – його оточення, з яким він колись робив у своїй країні "соціалістичну революцію" та встановлював власну диктатуру.

Повалениий своїми ж: правляча партія Зімбабве скинула Мугабе з поста президента. Фото: Getty Images

"А чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові"?

Те, що відбувається наразі у Зімбабве, взагалі нагадує якусь загадкову шараду. Чи є Роберт Мугабе президентом? Куди поділася його ексцентрична 52-річна дружина Грейс – казали ж, що вона "побігла" за кордон? Реальні повідомлення дуже важко відрізнити від чуток, але одну річ можна збагнути: справжня влада наразі перебуває в руках командувача Генштабу, генерала Костянтина Чівенги – саме він є головною фігурою путчу.

Після військового повстання влада у Зімбабве сконцентрувалася у руках генерала Костянтина Чівенги

В Хараре досі лунають постріли, на площах стоять танки та БТРи, багатьох чиновників – аж до міністрів – було заарештовано, а державна газета Herald публікує світлини Роберта Мугабе, який потискає руку генералові Чівензі та нібито веде переговори з представниками Південноафриканської республіки.

Бронетехніка та військові на вулицях Зімбабве. Фото: Getty Images

За логікою зімбабвійських військових – це така воєнна хитрість. Як би критично не ставилися до Мугабе та його партійних бонз деякі зімбабвійці – його підтримка в народі є напрочуд великою. Населення Зімбабве, переважно сільське, вважає його визволителем, який успішно повалив уряд білих пригноблювачів колишньої Родезії та заснував у 1980 році нинішню Республіку Зімбабве. Кожен мішок із кукурудзою, який надсилається до цієї нещасної, зголоднілої країни в якості гуманітарної допомоги з-за кордону, подається пропагандою як милостивий подарунок президента своєму народові. Ті, хто сміє у цьому сумніватися, просто щезають.

Читайте також: Військовий переворот у Зімбабве: наслідки для країни та подальша доля диктатора Мугабе

Щоправда, тепер все йде до того, що в країні формується новий режим. Навряд чи він буде істотно відрізнятись від режиму Роберта Мугабе – зрештою, він цілком складається з його власного керівного персоналу. До Зімбабве поспіхом повернувся Еммерсон Мнангагва – колишній заступник президента, який був змушений втекти з країни через конфлікт із дружиною Мугабе. Він мав стати новим президентом, але пані Грейс Мугабе вирішила, що це місце більше личить їй самій. Власне, саме цей конфлікт і призвів до нинішнього путчу.

"Нащо мені оселя, дружинонько мила?"

До речі, доля Грейс Мугабе теж поки що незрозуміла: ходять чутки, що вона вилетіла до Намібії, інші ж кажуть, що вона сидить у президентському палаці разом із чоловіком. Саме її амбіції стали приводом для страшенного обурення у правлячих колах: спочатку вона викинула з посади віце-президентку Джойс Мухіру, потім так само вчинила з її наступником Мнангагвою – і все це лише задля збереження власної влади. Як Джойс Мухіра, так і Еммерсон Мнангагва належали до "старої гвардії" соратників Мугабе, з якими він робив революцію, а от Грейс Мугабе – це "нове покоління". 52-річна друга дружина диктатора піднялася з посади секретарки, тож "старі революціонери" не дуже раділи, коли їм довелося ділитися владою з цією енергійною персоною.

Саме конфлікт між Грейс Мугабе та Еммерсоном Мнангагвою призвів до початку військового путчу у Зімбабве

Відмінності між віце-президенткою Зімбабве та дружиною президента є разючими. З одного боку – жінка у простому одязі, яка свого часу командувала партизанським загоном. З іншого – екс-секретарка Роберта Мугабе, одягнена за останньою міланською модою, мати його трьох дітей. Вона одружилася з президентом у 1992 році, коли його перша дружина померла від раку. В країні, яка є майже найбіднішою у світі, вона збудувала для себе два палаци, один з яких коштував 26 мільйонів доларів, взятих.. із коштів міжнародної гуманітарної допомоги.

Задля "шопінг-турів" до Лондона та Нью-Йорка Грейс Мугабе змінювала розклад польотів державної авіакомпанії "Ейр Зімбабве" та орендувала літаки для своїх потреб. Це вона у 2002 році заявила, що Зімбабве не допустить до своїх виборів міжнародних спостерігачів та проголосила славетну промову про те, що, мовляв, навіть якщо Роберт Мугабе помре – з нього зроблять опудало та виставлять його кандидатом, і народ переважною більшістю за нього проголосує. Америка та Європа у відповідь позбавили її права перебування в себе – і тоді вона стала літати за новими платтями до Малайзії, Сінгапуру, Гонконгу, прикупивши там трохи лакшері нерухомості.

Читайте також: Мугабе втік із Зімбабве, – британські ЗМІ

Водночас Грейс Мугабе піклувалася і про свої статки в Зімбабве: на землях, які були конфісковані у білих фермерів, вона збудувала власну "молочну імперію". Одією з причин, які призвели до конфлікту зі "старою гвардією", було те, що вона не схотіла ділитися награбованими землями з генералами – ті ж, у свою чергу, вважали, що мають право на частину "білої спадщини".

"До других мені байдуже"

Зімбабве під диктатурою Роберта Мугабе – збідніла, збанкрутіла країна. Економіка, валюта та аграрний сектор – все розвалене. Лише три із 16 мільйонів населення працюють у сусідній Південній Африці. На країну накладені санкції – а це, до речі, дало змогу міністрові довколишнього середовища Зімбабве Сейвіору Касукувере, приїхавши до Криму у 2014 році, обіцяти навчити кримчан, як виживати в таких умовах. Певно, так само, як і в Зімбабве – завдяки міжнародній гуманітарній допомозі, половина з якої розкрадається, а половина – проголошується "подарунком президента"... Втім, нині Касукувере виявився серед тих, кого путчисти заарештували, тож навряд чи він буде у змозі навчити будь-кого ще...

Сейвіор Касукувере у Криму вирішив повчити жителів півострова, як виживати під санкціями

Щоправда, "верхівка" країни не бідувала: та ж Грейс Мугабе, наприклад, нещодавно купила собі діамант на 100 каратів, ще й нарікала на ювеліра, який його якось не так огранив. В Інтернеті можна побачити відео, на якому вона дивиться на демонстрацію зголоднілих селян і каже: "Це мені байдуже".

Британська The Times пише, що глава путчистів, генерал Костянтин Чівенга, задля свого перевороту заручився підтримкою КНР. Він і справді був напередодні перевороту в Пекіні та мав переговори з тамтешнім міністром оборони генералом Чанг Ванкуанем. За минулі роки Китай допомагав Зімбабве кредитами та товарами, що дозволило країні залишатися більш-менш стабільною, але загалом за 36 років Роберт Мугабе довів свою країну "до ручки". Вигнання білих фермерів призвело до того, що країна-експортер сільгосппродуктів стала голодувати. Задля фінансування державних установ та чиновників постійно запускався грошовий станок, що призвело до гіперінфляції та грошового колапсу, а потім – до державного контролю над цінами та до порожніх магазинів.

Читайте також: Осінь патріарха: Мугабе погодився йти у відставку за умови повного імунітету

Що ж, можна констатувати, що Путін втратив одного зі своїх нечисленних друзів. Але чи не отримав натомість нових – зімбабвійських генералів-путчистів? Навряд чи. Їхнім другом, швидше за все, стане китайський президент Сі Цзіньпін, а він своїми друзями ділитися з Володимиром Володимировичем не поспішає. Тож, виходить, і кримчан тепер нема кому вчити, як виживати під санкціями.