Провокує Кремль і дає можливості Україні: як зброя перемоги диктує правила війни

Важливе значення у війні має військова допомога, яку Захід надає Україні. Її постачання прямо впливає на рішення Кремля, а також визначає "вікно можливостей" для України. Журналіст 24 Каналу Олексій Печій проаналізував, як триває підготовка до активізації бойових дій, та яких заходів вживають сторони конфлікту.

Зверніть увагу Блеф заради переговорів, чи реальна загроза: що криється за погрозами Путіна про наступ

Підготовка до ЗСУ контрнаступу: що відіграє ключову роль

Головне питання, яке наразі обговорюється у контексті військової допомоги від Заходу – це постачання танків та авіації для майбутнього відбиття наступу росіян та переходу ЗСУ у контрнаступ.

Зокрема, речниця ОК "Південь" Наталія Гуменюк запевнила що українські військові продовжують виснажувати ворога на Півдні, тримаючи його під вогневим контролем. Таким чином захисники готуються до можливого наступу.

Вона зазначила, що ЗСУ на Півдні продовжують точними ударами знищувати склади ворога, а також місця дислокації окупаційних військ. За її словами, це і є підготовка до контрнаступу. І схожу стратегію ми вже бачили у виконанні ЗСУ на Херсонщині восени минулого року.

Водночас командувач оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Олександр Тарнавський зазначає, що для того, аби ефективно оборонятись, треба постійно проводити наступальні дії на окремих ділянках.

Тобто, перемогти ворога, сидячи в окопах неможливо. Тому треба не лише виснажувати ворога, але і самим постійно проводити наступи, аби визначати слабкі місця в обороні противника.

Питання темпів постачання зброї має ключове значення

Отже, виходячи з цих двох заяв можна дійти висновку, що наші військові готуються до наступу. Проблема полягає в тому, що, як казав ще у грудні головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, ми вимушені накопичувати сили для майбутніх проривів. Це та реальність, в якій ми зараз знаходимося.

Тому наразі ключове питання полягає в тому, як швидко ми отримаємо достатню кількість танків та іншої техніки для тих самих наступів?

І от з цього приводу, здавалося б, є хороші новини. Зокрема, посол України у Франції Вадим Омельченко заявив, що західні партнери після останнього засідання "Рамштайну" загалом обіцяють передати Україні 321 танк, що відповідає тим запитам, які озвучував генерал Залужний.

Однак варто розуміти, що в цю цифру входять як обіцянки передати західні танки, так і модернізовані танки Т-72. Зокрема, якщо виходити з тих обіцянок, які вже озвучені партнерами, то ми маємо отримати 31 танк "Абрамс" М1А2, однак термін їх доставки не оптимістичний – за кілька місяців.

Разом з тим, якщо підсумувати обіцянки Німеччини, Польщі, Канади, Іспанії, Фінляндії, Норвегії, Португалії та Нідерландів – ми отримаємо сумарно майже сотню таких танків. Однак вся проблема у термінах доставки.

За рахунок чого Україна сформує танковий кулак

Наприклад, Німеччина заявила, що реалістично розраховувати на їх передачу ближче до квітня. Іспанія відверто заявила, що "Леопарди", які вона готова передати, ще треба відремонтувати, що займе певний час. Коли танки від Іспанії опиняться в Україні – невідомо. Решта ж танків, які обіцяють партнери передати швидше – це 180 модернізованих Т-72 від Чехії, Польщі та Марокко.

Отже, найближчим часом можемо отримати потужний танковий кулак, але не з танків західного зразка. Втім, і ця потужність, у поєднанні з десятками одиниць БПМ, БТР і що важливо – САУ, дозволить тримати активну оборону до того, як вся допомога доїде до фронту.

Схоже, саме на це і робиться ставка, але Генштабу ЗСУ все ж видніше. І важливо розуміти – танки західного зразка будуть у ЗСУ, це питання вже вирішене остаточно. І це прорив у питанні допомоги.

Наприклад, канцлер Німеччини, який здавалося протистояв такому рішенню найбільше, сьогодні вже пояснює своєму виборцю, що передача танків Україні вкрай важлива. Шольц поспішив заспокоїти тих німців, які виступають проти такого кроку, мовляв, це підриває безпеку самої Німеччини. Так, там досі залишаються ті, хто бояться нападу Росії на Німеччину.

Питання авіації зрушилося з мертвої точки: як реагує Кремль

Паралельно вже активно ведеться дискусія щодо постачання в Україну винищувачів F-16. Тут важливо одразу ж відзначити, що у ЗМІ відбулася плутанина щодо заяв про західні винищувачі. Зокрема, іспанське видання El Pais, посилаючись на слова речника Повітряних Сил ЗСУ Юрія Ігната, опублікувало заяву про те, що Україна очікує від партнерів 24 винищувачі F-16 і нібито певні домовленості щодо цього вже існують.

Однак пізніше сам Юрій Ігнат заявив, що ця інформація потребує уточнення. Він заявляє, що жонглювати цифрами поки що не варто, адже такі заяви є досить чутливими для наших партнерів.

Він додав, що цифра у 24 винищувачі – це, скоріше, припущення щодо ймовірності перших поставок літаків. Однак наразі не було жодних заяв і такі речі дуже негативно впливають, тому що партнери не люблять, коли видається щось бажане за дійсне. При цьому Ігнат підтвердив, що Україна визначилася, що буде певна кількість бригад у майбутньому, які забезпечать охорону нашої країни саме на сучасних багатоцільових літаках, якими є F-16.

Разом з тим, за словами радника Офісу Президента Михайла Подоляка, переговори із партнерами щодо можливості передачі Україні штурмової авіації та навіть далекобійних ракет вже йдуть. І йдеться про прискорений режим обговорень.

Варто додати, що передача штурмової авіації в майбутньому повністю вкладається у контекст тих постачань зброї, які вже відбуваються, і які офіційно анонсовані. Саме літаки можуть прикривати з неба живу силу, танки та іншу бронетехніку. Це має працювати в комплексі. Знову ж таки, аби не втрачати на полі бою техніку, ЗСУ мають зменшити ключовий інструмент російської армії – артилерію. Отже, наразі і питання щодо ракет більшої дальності також активно обговорюється.

Британія готова дати Україні винищувачі: але є одне "але"

Хоча з іншого боку, тут є і певні проблеми із питанням надання авіації, адже низка країн боїться ескалації і порушення архітектури безпеки в Європі. Наприклад, навіть наші найбільші друзі Велика Британія, як повідомляє The Telegraph, готова передати Україні винищувачі. Втім лише за умови відходу російських військ з окупованих територій. Простіше кажучи, після війни.

Джерела The Telegraph у Королівських ВПС наголошують, що нібито зараз питання літаків – це не пріоритет. Також джерела розповіли виданню, що літаки можуть передати тоді, коли, Росія буде вигнана з України, а українцям потрібно буде провести місію повітряного контролю, щоб захистити свій повітряний простір.

Тобто, йдеться вже про можливість надання літаків для патрулювання повітряного простору України після вигнання російських військ, що виглядає трохи дивно. Хоча з іншого боку, інші джерела The Telegraph стверджують, що зараз відбувається тиск на ВПС та ВМФ Британії, мовляв, вони занадто мало роблять для допомоги Україні.

Варто також розуміти, що це лише попередні заяви. І цілком може повторитися історія, як це було із танками – спочатку повне заперечення, потім домовленості, а згодом вже й офіційні заяви про передачу. Головне, що процес вже запущено. Це прекрасно розуміють в Кремлі, а тому сильно поспішають із новим наступом та активно реалізовують всілякі інформаційні операції.

Путін хоче повернути ініціативу на фронті: де готується наступ Росії

В Інституті вивчення війни припускають, що диктатор Путін у найближчі 6 місяців готується спробувати здійснити рішучу стратегічну дію, найімовірніше, в Луганській області або ж у районі Вугледара на заході від Донецька. Аналітики зазначають, що таким чином диктатор спробує повернути ініціативу на фронті, аби зупинити нинішні успіхи України, досягнуті під час військових операцій.

Причому аналітики говорять, що вирішальною стратегічною дією в Луганській області може бути або великий наступ, або російська оборонна операція для зупинки українського контрнаступу. А от наземні атаки окупантів у Запорізькій області можуть бути спрямовані на розосередження українських сил і створення умов для наступу на Луганськ.

На користь цього твердження виступає той факт, що Росія передислоковує частини 2-ї мотострілецької дивізії з Білорусі в Луганську область. Разом з тим, аналітики певні, що новий наступ Росії навряд чи буде спрямований на північну частину України. Немає ознак того, що окупанти формують ударні групи в Білорусі. Окрім цього, росіяни здебільшого використовують білоруську інфраструктуру та навчальний потенціал для тренувальних ротацій.

Однак, як вже казали в ГУР МО, тактика нового командувача окупантами в Україні Герасимова полягає в тому, що перед наземною атакою, Кремль використовує інформаційні спецоперації. У ГУР заявили, що Росія готує масштабну кампанію по дискредитації українського військово-політичного керівництва з метою посіяти сумніви у перемозі серед українців та західних партнерів. А ще раніше ГУР попереджав журналістів, що Кремль готує масштабну ІПСО, використовуючи західних аналітиків та медіа. І, схоже, перша хвиля цієї операції вже набирає обертів.

Російський наратив на Заході: як Кремль хоче зірвати допомогу Україні

Тож, наразі у західних ЗМІ намагаються ширити наратив про те, що нібито рішення Заходу про постачання танків та ще й в перспективі авіації – наближає Захід до відкритого зіткнення з Росією. Мовляв, якщо Захід і надалі посилюватиме Україну – глобальна війна неминуча.

Саме тому Шольцу доводиться заспокоювати довірливу частину німців. Варто чітко усвідомлювати, що цей наратив, який посилено проштовхує Кремль, безсумнівно допомагає російському диктатору повністю змінити фокус уваги з того, що саме Росія напала на Україну, а все інше – це наслідки цього вторгнення.

Але такий наратив небезпечний для України тим, що наші союзники часто зупиняються і гають час на роздуми про те, чи не призведе черговий крок до ескалації? А це точно на руку Кремлю, бо лише росіяни виграють від того час.

Очевидно, що просування ідеї про війну між НАТО та Росією допомагає пояснити внутрішній аудиторії Путіна, чому вторгнення не вдалося так швидко, як сподівалися у Кремлі.

Ніхто не може виграти війну: що криється за цим наративом

Однак Росія наразі веде ще одну інформаційну операцію, яка звучить дуже просто – попри всю західну зброю для ЗСУ, ані Україна, ані Росія не отримає у цій війні абсолютну перемогу. А отже саме час переходити до переговорів. От саме з таким заголовком сьогодні вийшов аналітичний матеріал американського дослідницького центру RAND Сorporation. У ньому аналітики розмірковують, як же уникнути довгої війни?

У звіті йдеться про те, що малоймовірно, що Росія після повного витіснення її сил з України змирилася б з поразкою та навіть виплатила компенсацію за завдані збитки. Аналітики пропонують можливі варіанти закінчення російсько-української війни: абсолютна перемога, перемир'я та політичне врегулювання.

Під абсолютною перемогою, аналітики мають на увазі "переможець встановлює нове керівництво в переможеній державі, окупуючи або анексуючи територію противника". Однак Україна до цього точно не прагне. І це перший тривожний дзвіночок цього звіту.

Далі аналітики запевняють, що оскільки жодна зі сторін не має можливостей для досягнення абсолютної перемоги, війна, найімовірніше, закінчиться якимись переговорами. Аналітики пишуть, що "навіть відносний "переможений" у війні збереже можливість погрожувати іншій стороні.

Перемир'я в Україні, очікують експерти, заморозить лінію фронту і призведе до довгострокового припинення активних бойових дій. Аналітики стверджують, що якщо укласти перемир'я, то Росія припинить спроби окупувати додаткові українські території та не буде завдавати ракетні удари по українських містах та інфраструктурі.

Українські Збройні сили в такому разі припинили б свої контрнаступи – удари по утримуваних Росією районах України і по самій Росії. Збережуться невирішені територіальні питання, які будуть оскаржуватися політичним та економічним шляхом, а не військовим.

Ця доповідь, здавалося б авторитетного американського дослідницького Центру, насторожує. Головна її теза полягає в тому, що варто закінчувати війну, миритися із втратами і що після цього Росія точно не буде просуватися далі.

Звіт RAND Сorporation: який зв'язок з Кремлем

Та варто звернути увагу на автора цього дослідження. Одним зі співавторів доповіді є Семюель Шарап. Виявилося, що саме він у листопаді 2021 року написав доволі скандальну статтю. У той час, як Росія вже концентрувала свої війська на наших кордонах, а голова Української розвідки Буданов вперше заявив, що Росія готує повномасштабний напад, Семюель Шарап пише, що для деескалації, треба змусити Україну піти на поступки Росії.

Також виявляється, що Шарап пропонував піти на такі ж поступки і Грузії у 2008 році. Мовляв, для користі самих невизнаних республік Грузія могла б і поступитися своїми принципами. Крім того, автор доповіді Шарап свого часу був запрошеним науковцем у Московському центрі Карнегі, а також був стипендіатом програми Фулбрайта в МГИМО.

Шарап також є запрошеним експертом у кремлівському дискусійному клубі "Валдай", де Путін щороку пояснює, яким має бути "правильний" аналіз подій щодо Росії. Тому висновки робіть самі…