Таємні друзі Путіна: що не так з мирними планами для України

Китайська позиція щодо врегулювання "української кризи"

Мирний план від МЗС КНР з'явився 24 лютого в річницю повномасштабного вторгнення. 12 пунктів, радше, є позицією Китаю щодо реагування на агресію Росії.

Читайте також Велика Британія змушена штовхати США до правильних рішень

Вони передбачають:

1. повагу до принципу суверенітету, територіальної цілісності;
2. запобігання блокового розподілу світу та конфронтації;
3. припинення вогню;
4. мирні переговори;
5. відмову від "політизації гуманітарних питань";
6. заклик дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права;
7. сприяння безпеці атомних об'єктів;
8. унеможливлення використання ядерної, біологічної та хімічної зброї;
9. підтримку Чорноморської зернової ініціативи;
10. засудження санкцій, впроваджених поза рішеннями Ради Безпеки ООН; 
11. збереження ланцюгів поставок;
12. підтримку післявоєнного відновлення.

Бразильські "ноу-хау"

Президент Бразилії Лула да Сілва прагне стати посередником між Росією та Україною, аби допомогти знайти "золоту середину" для досягнення миру. Основна ідея "плану" – поступитися Росії Кримським півостровом в обмін на завершення воєнних дій. Ще у квітні Бразилія закликала створити групу держав для миру в Україні – так званої політичної G20.

Африканські мирні ініціативи

Пропозиція, озвучена 16 травня, яку поділяють ПАР, Єгипет, Сенегал, Замбія, Республіка Конго та Уганда, передбачає примус України до мирних переговорів з Росією ще до моменту виведення її військ.

Водночас основою "тривалого миру" африканські лідери вбачають саме припинення воєнних дій, при цьому будучи підозрюваними в постачанні боєприпасів Росії. Свою ініціативність африканські держави пояснюють негативним впливом збройного конфлікту на глобальну продовольчу безпеку, зростання цін на добрива, на зернові та на енергетичні носії.

Цікаво Хто у світі найбільше виграв від перемоги Ердогана?

План Індонезії

План, представлений на початку червня міністром оборони Субіанто, має в основі так звану корейську формулу:

• повне припинення вогню;
• фіксація загарбаних територій за Росією;
• створення 30-кілометрової демілітаризованої зони (навпіл з обох сторін);
• розміщення в зоні миротворчого контингенту ООН;
• проведення під наглядом ООН референдумів на окупованих Росією територіях щодо їх перебування в складі Росії або України.

Мир по-мексиканськи

Підготовка позиції Мексики щодо завершення збройного конфлікту, розпочатого агресією Росії проти України, ведеться на найвищому рівні й буде представлена президентом держави Обрадором на осінній сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Основна ідея, яка педалюється Мексикою, – формування "Комітету діалогу та миру" шляхом спільних зусиль Папи Римського, генсекретаря ООН і прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді. Згадана "група за інтересами" повинна домагатися від України та Росії припинення вогню щонайменше на 5 років, а також прямих мирних переговорів між президентами супротивних сторін. Очікувано, що Президент Мексики також закликатиме до територіальних поступок, послаблення санкційного режиму проти Росії та засуджуватиме "масове постачання" зброї Україні.

Що не так з мирними планами?

Основною проблемою згаданих пропозицій є їхня невідповідність основоположним принципам міжнародного права. Такий підхід є вкрай небезпечним, адже підриває міжнародну безпеку та правопорядок, робить міжнародні відносини неконтрольованими та непрогнозованими.

Будь-які поступки щодо Криму, Донбасу, інших областей є порушенням територіальної цілісності та суверенітету України. Вони дають агресору та режимам з імперіалістичними інтересами "зелене світло" для подальших загарбань.

Зауважте Танкові розборки: як із бронетанкового брухту створити інноваційні виробництва

Це спричинить "ефект доміно", особливо, в тих регіонах, де кордони є штучними і не враховують етнічну, релігійну, расову або мовну різноманітність. Парадоксально, але першими жертвами своїх же "мирних" планів потенційно можуть стати африканські та латиноамериканські держави, для яких принцип недоторканості кордонів не є універсально визнаним.

Пропозиція щодо проведення референдумів на окупованих територіях є неможливою, як з погляду наслідків демографічного інжинірингу, здійсненого Росією, так і через їхню невідповідність законодавству України. Ба більше, що мешканці Криму, що окупованих областей, не є суб'єктами права на самовизначення. Відтак, питання про будь-яке відділення може вирішуватися лише всенародним волевиявленням у межах держави в цілому.

Порушенням принципу невтручання у внутрішні справи є також прагнення окремих держав вирішувати питання щодо України без України або ж послабленням її ролі в цьому процесі. Лише наша держава має право обирати, в який спосіб та коли завершувати воєнні дії, як деокуповувати та реінтегрувати території без зовнішнього впливу.

Намагання обмежити суверенітет України шляхом підштовхування її до відмови від окремих векторів внутрішньої та зовнішньої політики також веде до ерозії міжнародного права, перетворюючи міжнародні відносини на простір боїв без правил, де перемагає лише сила.

Зауваження щодо послаблення або навіть скасування санкцій з посиланням на відсутність резолюцій РБ ООН є нікчемним, беручи до уваги неправомірність перебування Росії у цьому органі та порушення статті 27 (3) Статуту ООН у контексті неможливості голосування держави, яка є стороною у конфлікті.

До теми Путін кашляє, Пєсков бреше, а Соловйов ридає: що там у Росії

Слід підкреслити, що санкційний режим проти Росії імплементований таким чином, що не шкодить глобальній продовольчій безпеці та дозволяє гарантувати основоположні права й свободи, в тому числі для російських громадян.

Україна має власну "формулу миру". 10 чітких пунктів, які не лише є основою сталого миру та постконфліктної розбудови, але й дозволяють зберегти чинну систему міжнародного права з провідною роллю ООН. Держави, які намагаються досягнути власних геополітичних інтересів, тиснучи на Україну, вкрай наївні, думаючи, що агресія є на іншому континенті. Нехтування правилами, мов гнилий фундамент, врешті, зруйнує будівлю в цілому. Тоді доведеться шукати мир не лише для двох держав. Мир для міжнародної спільноти в цілому.