Необґрунтовані застереження
Україна не поспішає брати на себе відповідальність за визвольні походи Російського добровольчого корпусу та Легіону "Свобода Росії" на Брянщину та Білгородщину. Так само обережно Київ коментує атаки дронами по багатьох містах агресора, що регулярно завдають шкоди військовій інфраструктурі й підривають логістичні спроможності окупантів.
Важливо "Кинджали" й "Іскандери" втрачають ефективність: масову загрозу становитиме дещо нове
Втім, наше військово-політичне керівництво не має іншого вибору. Сполучені Штати – країна, що з великим відривом надає нам найбільше збройної допомоги, – послідовно застерігають Україну від ударів по території Росії. Американці не схвалюють навіть дії в прикордонних районах, з яких постійно ведуться обстріли українських міст.
Джон Кірбі, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США, кілька днів тому знову повторив, що Вашингтон не заохочує подібних заходів: "Ми точно не хочемо, щоб російську територію атакували з використанням техніки американського виробництва".
З іншого боку, уряд Великої Британії не згодний з підходом адміністрації Байдена. За словами міністра закордонних справ Джеймса Клеверлі, Україна "має повне право захищатися, застосовуючи силу на території Росії, щоб запобігти застосуванню ворожої сили на власній землі".
"Удари по військових об'єктах за межами кордонів України є частиною самозахисту, і ми маємо це визнавати", – стверджує Клеверлі.
Навіть враховуючи, що риторика американських промовців щодо дій Києва на території ворога значно пом'якшала, вони досі не визнали головного: здійснивши вторгнення на землю суверенної держави, Росія позбавила себе права вимагати недоторканності власних кордонів. Будучи світовим лідером і законодавцем чинного світового порядку, США мали б підтримати Україну, яка так чи інакше є частиною американоцентричного Західного світу, в прагненні до рівноцінної відповіді агресору. Оскільки доля України прямо впливає на геополітичні інтереси Вашингтона, адміністрація Байдена мала б проявляти більше рішучості.
Цікаво Путін кашляє, Пєсков бреше, а Соловйов ридає: що там у Росії
Дайте нам те, чого ми просимо
Подібно до британців, американські опозиційні кола дедалі частіше висловлюють занепокоєння через занадто повільну передачу необхідного нам озброєння. Наприклад, сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який нещодавно відвідав Київ, постійно наголошує на запізнілих діях Білого дому. Йому не подобається, що українці отримують щось суттєве тільки після багатомісячних прохань.
Так було з системами HIMARS, ЗРК Patriot, а тепер – з танками Abrams і літаками F-16. Що змушує Байдена чекати місяцями, щоб зрештою надати все потрібне? Ціною зволікань стають життя українських захисників.
Ще в лютому Байден наполягав, що українське військо не потребує F-16. На запитання, чи буде така потреба в майбутньому, президент відповів: "Ми не знаємо, що буде потрібно українцям надалі, однак нині немає підстав вважати, що F-16 їм допоможуть".
Тоді ж у пресі з'явився коментар голови групи підтримки України в Конгресі США Марсі Каптур: "F-16 – це один з пріоритетів для українців. Абсолютно всі, хто приїжджає до нас з України, згадують про F-16. Посадовці, дипломати, будь-хто – для них це надзвичайно важливо".
Тут доречним є коментар для The Guardian майора Вадима Ворошилова, льотчика, Героя України: "Погляньте, скільки повітряних цілей ми збиваємо старим радянським обладнанням. Тільки уявіть, що ми могли б робити, маючи F-16. Дайте нам ці літаки, і ми закриємо непробивним щитом весь демократичний світ".
Зауважте Україна дорожча, аніж витрачене на війну: що мотивує ворога йти до кінця
Адміністрація Байдена нібито переконана, що Росія зберігає потенціал для різкого загострення, що може бути спровоковане передачею певного виду озброєння або його використанням на території агресора. Можливо, ця думка була прийнятною навесні минулого року, однак з того часу окупанти так і не наважилися перейти до використання неконвенційної зброї.
Якнайшвидше завершення війни на українських умовах повністю відповідає інтересам Заходу. Щоб це сталося, адміністрація Байдена повинна дослухатися до своїх британських союзників.