Які доленосні рішення депутати ухвалили у 2018 році
2018 рік вважають роком національної безпеки, адже вперше Верховна Рада офіційно визнала Російською Федерацією країною-агресором та поклала на неї відповідальність за завданні збитки на Сході України. І хоча в законі про реінтеграцію Донбасу так і не з'явилося офіційної дати початку війни та алгоритму повернення окуповані території, натомість зникло поняття АТО.
Його замінили на складне формулювання "відсіч і стримування збройної агресії".
Читайте також: Рік депутатських бійок у Раді: хто постраждав найбільше
Крім того, 2018 року спробували наблизити українське військо до стандартів НАТО. Задля цього ухвалили закон про Національну безпеку. Де чітко прописали, що нашою метою є вступ в Альянс. Також зобов'язали, призначати міністром – цивільного, а не військового. Відтак Степан Полторак звільнився, але не з посади, а з армії. Він став міністром без погонів, власне, як того і вимагає закон.
Переформували сектор управління національною безпекою по стандартах НАТО, що нас наближує до інтеграції в НАТО. І ми прогнозуємо, що воно відбудеться в середньостроковій перспективі,
– сказав секретар комітету ВР з питань національної безпеки Іван Вінник.
А ще вперше за 5 років агресії в Україні запровадили воєнний стан. На місяць. В регіонах, які межують з Росією та Придністров'ям. Причиною стало - захоплення українських суден та моряків у Керченській протоці. Порошенку знадобилася лише одна доба щоб зібрати воєнний кабінет, засідання РНБО та позачергову сесію парламенту.
В Україні був запроваджений воєнний стан
І на додачу парламент нарешті припинив дію договору про дружбу, співробітництво та партнерство з Російською Федерацією, який діяв майже 20 років.
Це фактично рішення через безвихідь. Якщо б цей договір тривав би ще рік, я переконаний, що в парламенті він би не розглядався,
– додав народний депутат Тарас Пастух.
Також Україна нарешті розірвала і церковні зв'язки з Російською Федерацією. Власне, як і Росія з Константинополем, через надання нам автокефалії. Тих, же хто в Україні вирішив залишитися під опікою Кирила – парламент зобов'язав перейменуватися за місцем релігійного центру, тобто в Російську православну церкву.
Читайте також: Чому створення Православної церкви України болісно б'є по Росії: пояснення експерта
А ще депутати традиційно намагалися подолати корупцію. На допомогу НАБУ, САП та ДБР, зі скрипом ухвалили закон про Вищий антикорупційний суд. Він розглядатиме справи про топ-корупціонерів. Проте через те, що Президент та парламент не могли домовити про оновлення Центральної виборчої комісії, більшість її членів пересиділи у своїх кріслах чотири роки.
Оновили ЦВК лише у вересні 2018 року. Аби нікого не образити, навіть збільшили кількість робочих місць з 15 до 17. А після того, як власники авто на єврономерах заблокували будівлю парламенту, нардепам довелося узаконити вживані євробляхи. Рада дозволила завозити машини старші за 8 років.
Розмитнення "євроблях" за новим законом: як рахувати акцизний податок
Варто зазначити, що власники автівок на іноземній реєстрації залишилися незадоволеними. Адже у формулу, по якій розраховують вартість акцизу – вписали коефіцієнт віку, який здорожчує розмитнення старих автівок.
А на останній сесійний день року народні депутати залишили подовження мораторію на продаж сільськогосподарських угідь до 2020 року. Заразом змусили уряд внести в парламент законопроект про обіг сільськогосподарських земель, аби урегулювати ринок – після того як заборону скасують.