Японія проти Китаю: кому дістануться спірні острови

23 червня 2020, 21:14
Читать новость на русском

Острови Сенкаку офіційно належать до префектури Окінава, але на них претендують також Тайвань та Китай. 24 канал розбирався, чим може закінчитись протистояння.

Через що виникла суперечка?

Спірні острови Сенкаку / Фото South China Morning Post

Острови Сенкаку були відкриті у XIX столітті й знаходяться під управлінням Японії з 1895 року (крім періоду 1945-1972 років, коли регіон керувався американцями). Коли їх знайшли у 1885, то “Японія не спостерігала китайського контролю над територією".

Читайте ще Третя світова у новому форматі? Де у 2020 році триває війна

КНР постійно ставить під сумнів приналежність островів до Токіо і префектури Окінава. Географічно, вони знаходяться у 1200 милях (1931 км) на південний захід від Токіо. Китайська аргументація будується на такому доводі: китайці заселили Сенкаку – вісім нині незаселених островів та скелі – раніше, ніж японці. Перші рибалки ловили рибу біля них ще у 1400-х роках, кажуть китайські хроніки.

Війни та договори

Островами у XIX столітті керувала тодішня китайська провінція Тайвань. Разом з нею територія відійшла до Японії після Першої китайсько-японської війни (1894-1895 рр.). А коли закінчилася Друга Світова і японці підписали Договір Сан-Франциско у 1951 році, то Сенкаку мали бути повернуті КНР разом з Тайванем. Цього не сталося через втручання США.

Перший лідер самопроголошеної Республіки Чан Кайши не ставив це питання, бо залежав від допомоги Вашингтону.

Японія у свою чергу наголошує, що подібна поведінка почалася лише з 1970-х, коли знайшли можливі поклади нафти та газу, а до того Китай не оспорював суверенітет Сенкаку. Острови мають стратегічне значення: через них проходять судноплавні шляхи, там розташовані багаті риболовецькі угіддя, потенційні запаси нафти та газу.

Щоб розібратися у історично-політичній суті питання, 24 канал звернувся до директора Дипломатичної академії ім. Геннадія Удовенка і нещодавно призначеного посла України в Японії Сергія Корсунського.

Він сказав, що "острови Сенкаку вже досить давно є предметом територіальної суперечки між Японією і Китаєм". Колись там жило під 200 людей, але вони поїхали у 1940-х.

Наразі це просто скелі, де немає ані людей, ані ділової активності. Раніше там було риболовецьке підприємство Японії, – розповів Корсунський.

Можливий конфлікт та військове будівництво

Японський військовий літак над одним з островів / Фото Defense News

Варто згадати кілька важливих дат. У 2012 році Японія взагалі придбала три з семи островів у приватної особи та націоналізувала їх. Це викликало хвилю протестів у Китаї.

Через рік Пекін створив зону ідентифікації ППО у Східно-Китайському морі, яка охоплює і спірні острови. Китайський літак вперше з 1958 року пролетів над ними у повітряному просторі Японії. У 2016 році там проплив китайський фрегат Jiangkai I, а у 2018 році – підводний човен та фрегат Jiangkai II.

Китай та непокора Китай готовий душити протести: що змінить для Гонконгу скандальний закон

Військові питання, що огортають острів, 24 канал розбирав разом з головним консультантом відділу воєнної політики Національного Інституту Стратегічних досліджень Миколою Бєлєсковим.

Він пояснив, що "як такого, військового будівництва на островах не відбувається", бо КНР їх не контролює для такого кроку, а Японія утримується від мілітарізації. "Ціль Китаю при цьому – домогтися домінування у локальних конфліктах в прибережних водах", – пояснює пан Бєлєсков.

На сусідніх островах Рюкю "самураї" розміщують протиракетну оборону та ППО середнього радіусу дії. Ці системи захоплюють і Сенкаку. Також посилена Амфібійна бригада швидкого розгортання, яка була створена на основі Морської піхоти США.

Море як зона конфлікту між наддержавами / Фото News.com.au

Потенційно ця територія може стати місцем конфлікту між США та Китаєм за домінування у Східно-Китайському морі. США мають захищати Сенкоку, бо це – японська територія. Але цей факт ще більше ускладнює ситуацію, бо Вашингтон теж конфліктує з Китаєм на цьому театрі.

Вільям Чонг, старший науковий співробітник Інституту ISEAS Юсуф Ісхак у Сінгапурі, чудово підкреслив це для CNN: "Східно-Китайське море – горюча суміш історії, честі та території". Ризик випадкової ескалації тут високий і країни до неї відповідно готуються.

"Самі по собі острови є об'єктом, а не інструментом протистояння. Тобто володіння ними із подальшою мілітаризацією не дає жодній із сторін значних військових переваг", – підкреслив Микола Бєлєсков. Але питання володіння Сенкаку/Даоюйдао є питанням статусності й лідерства в східній Азії.

Хто зможе навязати свої правила гри щодо цих островів той і головний в східній Азії. А із військової точки зору їх значення невелике, – наголосив аналітик.

Небезпечне рішення: що саме змінить новий закон про острови

Політика Японії та Китаю у регіона наближає його до конфлікту / Фото PRI

На перший погляд, зміни мінімальні: міська рада Ісігакі у префектурі Окінава просто... змінила назву району! Було "Тоносіро", стало "Тоносіро Сенкаку". Все, щоб уникнути плутанини з іншим районом міста Ісігакі. Здавалося би, не варте уваги рішення.

Asahi Shimbun, впливова японська газета, вказала: у цьому ж законі закріплений японський суверенітет над островами.

Китай відреагував миттєво: "Зміни можуть лише ускладнити ситуацію та створити ще більше ризиків для кризи". Так провладному виданню Global Times сказав Лі Хайдун, професор міжнародних відносин з Університету закордонних справ.

Актуально Японія та коронавірус: чи можливо перемогти COVID-19 без карантину

Щоб показати силу, Китай відправив у регіон свою берегову охорону і знову нагадав, що вважає острови своїми, а рішення влади міста – провокацією. Флот КНР вже 70 діб поспіль фіксується біля островів. У травні 2020 року китайська берегова охорона навіть переслідувала японський рибальский човен.

Потенційно, каже пан Корсунський, суперечка навколо островів "може ускладнити відносини між КНР і Японією. Є ознаки того, що загостренням ситуації на кордоні з Індією і тепер з Японією КНР дає зрозуміти, що усвідомлює свою силу і переходить у наступ".

Водночас, зазначає дипломат, реально очікувати силового сценарію варто лише тоді, коли відбудеться якесь фізичне захоплення островів китайськими силами, наприклад, висадка або спроба організувати якусь діяльність.

Поки що найбільший вияв агресії на материковому Китаї – це жбурляння сміття в сторону посольства Японії у Китаї, нальоти на японські магазини та ресторани та перекидання японських машин. Але подальша ескалація все ще можлива.

"Думаю, сторони утримаються від подібних кроків, – зазначив Сергій Корсунський. – Але не дарма у Японії вже серйозно думають про зміну статусу сил самооборони і навіть про внесення змін у Конституцію з тим, щоб посили власні оборонні можливості".

Подібні суперечки ніяк не наближають сторони до вирішення проблеми остаточно, резюмував пан Корсунський. Наразі немає підстав вважати, що для цього є політична воля. Кожна з сторін буде наполягати на своєму.