Що передбачає новий закон про безпеку Гонконгу?
Новий закон з Китаю може змінити обличчя Гонконгу / Фото Al-Jazeera
Парламент Китаю (відомий як Національний Народний Конгрес) затвердив резолюцію, яка дає змогу його Постійному комітету написати новий закон для Гонконгу. 2878 депутатів проголосували "за", лише один – "проти", шестеро – "утримались". Сам закон мають голосувати у червні. 24 канал розібрався, чого чекати від такого кроку Гонконгу та світу.
Читайте ще США хочуть покарати Китай за коронавірус: наскільки це реально
Найголовніше – КНР тепер має повне право придушувати протести в місті-автономії, спираючись на власні сили. І не тільки протести, а й "підривну діяльність", "відділення", "тероризм" та будь-які дії, які можуть загрожувати нацбезпеці. Місто ж повинне створити "нові інститути для захисту суверенітету".
В самому Китаї під "тероризм" підпадає дуже багато чого. Наприклад, поправки від 2015 року кажуть таке: "Виробництво та розповсюдження книжок, аудіо та відео-матеріалів або інших речей, що пропагують тероризм або екстремізм… через навчання або розповсюдження інформації".
Як оголосив Держсекретар США Майк Помпео, Гонконг більше не визнано "широкою автономією". Тож, відбувається перехід у ще більшу залежність від КНР.
Це може призвести до відкату фірм та корпорацій з Гоконгу (а тільки американських там 1200! 800 з них це регіональні або центральні офіси). В напівавтономії проживає 85 тисяч американців. Товарообіг склав 31,1 млрд доларів США в 2019 році – це найбільший торговий профіцит серед всіх торгових партнерів!
Уряд США повинен щорічно перевіряти та звітувати перед Конгресом, чи місто користується достатньою автономією від Китаю. Якщо ні, то воно ризикує втратити свій особливий торгово-економічний статус. Він звільняв його від тарифів та експортного контролю, які накладені на материкову частину країни.
Скільки свободи китайський уряд залишить для "бунтівного міста", буде ясно у наступні тижні, коли закон поповнять додатковими підзаконними актами. Вступ в дію очікується у вересні 2020 року.
Законодавство з підтримки нацбезпеки – чисто внутрішня справа Китаю, яка не допускає іноземного втручання, – каже представник МЗС Китаю Чжао Ліцзянь.
Протести з колоніальними прапорами можуть стати незаконними / Фото RTHK
До цього, за правилами, в Гонконгу була своя поліція, яка не залежала від Китаю та в принципі мала діяти за британськими правилами (Гонконг давно був колонією Великої Британії, перейшов до Китаю лише наприкінці ХХ століття – 24 канал). Втім, минулі та сучасні протести показали, що "британська модель поліції" – міф.
КНР могла, якби хотіла, надсилати підкріплення з материкової частини країни, але вони стояли на кордоні та психологічно тиснули на протестувальників. Зараз, уряд Гонконгу та Китаю кажуть, що поліція та прокуратура в місті будуть працювати і далі, а КНР – підключатиметься "за потреби". Але в цьому вже є обгрунтовані сумніви.
Що може змінитися за новим законом:
- групи активістів (такі як Demosisto та інші) можуть бути заборонені;
- суди зможуть виносити серйозні вироки за порушення безпеки;
- страхові компанії Китаю відкрито працюватимуть в місті;
- можуть відкритися філіали Міністерств держбезпеки (шпигунська мережа) та суспільної безпеки (поліція та митниця КНР).
Головна адміністраторка Гонконгу Керрі Лем теж зазначила, що часи свободи можуть закінчитися: "Поки що у всіх є право говорити те, що люди хочуть сказати. Але права і свободи не є абсолютними". Уряд автономії вже оголосив, що буде плідно працювати з центральною владою в Пекіні.
Пропаганда ідей національного єднання тепер в Гонконзі буде йти більш активно, Китай буде більше реагувати саме на загрози підриву національної єдності та боротися з силами, які виступають за незалежність Гонконгу.
Актуально Китай після хаосу коронавірусу: чи стане країна більш авторитарною
Дві основних конституції міста – Основний Закон та Білль про Права – дають багато цивільних свобод, але є виключення, які стосуються нацбезпеки. От саме їх КНР зараз і використовує. Причому не консультуючись з експертами в автономному регіоні. Це підтвердила и Керрі Лем: "це робота центрального уряду, а отже, я боюся, що консультацій не буде". Очікується, що нова легіслатура буде вбудована в гонконгську. Нижче про це трохи докладніше.
Посилення впливу Китаю та майбутнє автономії
Напис: "Прийняття закону про безпеку закінчить принцип "одна країна, дві системи" / Фото Time Magazine
Китаєзнавець Олесь Коваль, до якого 24 канал звернувся за коментарем, спростував подану вище тезу.
"Це НЕ кінець існування цього принципу", – наголошує він. Через цей закон система управління Гонконгом не зміниться аж ніяк – себто надалі існуватимуть Законодавча асамблея та уряд Гонконгу (Спеціальний адмінрайон Сянган), відбуватимуться вибори.
Гонконг і надалі матиме автономний статус, підкреслює експерт. Проте, якщо цей закон буде імплементований у законодавство Гонконгу (без згоди Законодавчої асамблеї і без врахування думки жителів міста) то це буде порушення принципу "гонгконці керують Гонконгом", а також статті 23 Основного закону САР Сянган.
Пекін винайшов спосіб, як обійти певні обмеження, щодо неможливості прямого управління Автономним регіоном, які на нього накладала угода з Великобританією від 1997 року, і певною мірою, це порушення правилу та зобов’язання не змінювати статус Гонконгу до 2047 року.
Хоча вже здавна, КНР (в той чи інший спосіб, поступово) змінює певні положення гонконгського законодавства і реалії життя міста, сказав Олесь Коваль. А закон про безпеку – це така чергова зміна, що веде до посилення впливу Китаю (за певних умов) – коли Китай зберігає для себе (для певних інституцій і органів КНР) право втрутитися в разі, коли ситуація буде виходити з під контролю місцевої адміністрації.
Колегія адвокатів Гонконгу занепокоєна, бо стаття 22 Основного Закону прямо забороняє втручання в управління містом "будь-яких органів центрального уряду". Попередні протести були пов'язані з проектом депортації скоївших злочин на території Гонконгу до Китаю. Пекін обіцяє, що заборона цього передбачена в їх проектів (цьому, звісно, мало віри).
Чи були подібні спроби раніше? Так, звісно. У 2003 році протест в Гонконгу зірвав законопроект про нацбезпеку. В Макао прийняли щось подібне, але там цей закон майже не використовували за всі 11 років з часу прийняття. Але в Макао ніколи й не було такого про-демократичного руху, як в Гонконгу, де два роки тому заборонили партію, яка виступала за незалежність.
То що ж буде далі з Гонконгом?
Гонконг – поле битви за демократію/Колаж: ABC
Все буде залежати від того, як Пекін буде використовувати цей закон. Використавши протести минулого року, Пекін фактично діє всупереч статті 14 Основного закону Гонконгу, який покладає всю відповідальність за дотримання порядку саме на Уряд САР.
Проте в ширшому розумінні – на яке посилається Пекін – що події в Гонконзі становлять загрозу національній безпеці Китаю загалом – то він приймає цей закон, як засіб для захисту цілої держави, від подій (фактично від втручання закордонних сил), що мали місце в автономії. Якщо так, то він буде мати вуже вузьке застосування. Якщо закон трактуватиметься широко – то він може посилити тиск на гонконгську демократичну опозицію.
Юридично (якщо цей закон буде імплементований у законодавство Гонконгу без згоди Законодавчої асамблеї) Гонконг стане фактично провінцією КНР.
Плакат на протесті: "Справжню демократію зараз!"/Фото: TripSavvy
На практиці, мало що може відвернути молодих гонконгців від подальших протестів проти центрального уряду. І ситуація буде напужуватися по мірі наближення до чергових регіональних виборів. Китай буде за допомогою закону перешкоджати виявам непокори. Проте, це вже робилося й минулого року.
В Гонконзі до китайського уряду існує недовіра та несприйняття його. Комуністична партія не представлена серед політичних сил Гонконгу. Прийняття Закону про безпеку свідчить, що уряд Китаю, його керівник дійсно роблять кроки для посилення впливу.
Натомість до зниження статусу Гонконгу (до перетворення його на звичайне місто) може призвести та обставина, що він позбудеться тих економічних преференцій на світовій арені, які має через свою роль фінансового, економічного центру світу, торгового хабу між Китаєм та світом, оф-шорної зони.
Що може чекати Гонконг Закон про національну безпеку не накладає прямі обмеження, а ні на базові права громадян, а ні на існуючі правила ведення бізнесу, у тому числі нерезидентами, підкреслює Олесь Коваль. Проте дії закордонних країн, які можуть обмежити преференції для Гонконгу (зокрема і в результаті прийняття закону КНР про безпеку), можуть призвести до того, що економічна роль Гонконгу у світі зменшуватиметься.
Новий виток конфлікту між КНР та США
За інформацією South China Morning Post, Трамп розглядає можливість задіяння Акту про Надзвичайні Міжнародні Економічні Повноваження (International Emergency Economic Powers Act, IEEPA), щоб накласти санкції на КНР. Він дозволяє президенту США це робити у випадку "незвичної або екстраординарної загрози" з боку як людей так і країн. Раніше під його дію підпадали Сирія, Іран, Колумбія та Нікарагуа.
Вже відомо, що китайських аспірантів та дослідників, які мають зв'язки з китайськими військовими школами, можуть відрахувати та анулювати їхні візи. Держдеп США з 2018 року обмежує подібні візи до одного року з можливістю продовження. Подальша заборона зачепить до 3000 людей (невелика частка з 360 тисяч, але вони можуть працювати над важливими проектами).
Розглядаються і більш широкі візові рішення. Пекін може відзеркалити заходи, заборонивши американцям навчатися в Китаї. Обговорюють також заборону на переклад з китайської мови на державних заходах. Чиновники США підозрюють, що китайські студенти можуть отримувати доступ до ноу-хау, які потім будуть передані китайській "оборонці".
Взагалі, згода на таку діяльність – часто єдина умова виїзду за кордон та виплати за навчання, пояснюють американські чиновники. ФБР вважає, що деякі китайські студенти навчені деяким прийомам шпіонажу, бо після навчання вони йдуть у великі технологічні компанії (а це вже можливий промисловий шпіонаж).
Американські університети залежать від студентів з КНР, бо вони часто можуть сплатити повну вартість навчання і не завжди потребують стипендію, тож очікується, що виші виступлять проти.
24 канал звернувся до члена правління аналітичного центру "Українська призма", відомого вченого-китаїста Сергія Герасимчука за оцінкою та коментарем.
"Схоже, що у США та КНР зовнішню політику визначають яструби (у Китаї свій новий підхід називають тактикою "войовничого вовка"). Це значить, що чергові ескалації можливі і ймовірні", – визнав експерт.
І додав: "Сі потрібно довести, що його державі ніхто не диктуватиме умов – це дає змогу експлуатувати китайський націоналізм, хвиля якого зростає. Трампу потрібен "ворог", образ якого можна інструментуалізувати в ході виборчої кампанії".
Від часу свого призначення генсеком КПК, а згодом і Головою КНР Сі Цзіньпін висував декілька ініціатив, які мають глобальне значення – виходять за межи лише одного Китаю. Ідеологія "китайського національного відродження" мала на меті згуртувати китайців не лише материкової частини, а Гонконгу і Тайваню, та діаспори.
Європа між КНР та США У незручному становищі опинилося ЄС, пояснив Сергій Герасимчук. Європі потрібна як співпраця зі США так і ринок КНР (особливо в умовах, коли німецька економіка сповзла у рецесію). Не виключено, що й на червневих онлайн-переговорах ЄС з КНР і на червневій зустрічі G7 європейці, і насамперед Берлін, намагатимуться віднайти формулу компромісу для Вашингтону та Пекіну. Однак Трамп до Меркель ніколи не дослухався, а нині й Сі та "войовничі вовки" китайського МЗС дедалі менше її чують, тож надій на компроміси мало.
Тайвань стане наступним?
Китайська Республіка на Тайвані теж не може відчувати себе у безпеці /Фото CFR
Ми запитали пана Герасимчука, яка доля може чекати Тайвань після того, як Пекін остаточно придушить бунт в Гонконгу і чи варто нам готуватися до ескалації на цьому напрямку.
Майбутнє Гонконгу Тотальний контроль: як і чому Китай будує цифрову диктатуру
"Свого часу Сі казав, що питання Тайваню буде вирішено ще за його каденції. Звісно, каденція тепер необмежена в часі, а сам Сі в хорошій формі, тож часу, щоб виконати обіцянку в нього вдосталь. Тож не виключено, що Тайвань буде скоріше предметом непублічного торгу", –розповів Сергій Герасимчук.
Однак, якщо США вирішать посилити Тайваню військовими засобами, то Пекін піде на ескалацію щонайменше, щоб не "втратити обличчя". США в такому випадку звісно докладуть усіх зусиль, щоб обмежити впливи Китаю на глобальному рівні, і на підтримку з ЄС Пекіну тоді теж не варто розраховувати.
Брюссель та Берлін тривалий час намагалися всидіти на двох стільцях, проте в умовах конфронтації США-КНР (особливо, якщо американці вміло поєднуватимуть "пряник" ціннісної близькості з Європою і санкційний "батіг" до тих, хто цінності не поділяє) з високою вірогідністю європейці пристануть до традиційних союзників.
"Якщо ми подивимося на приклад Тайвню, то відносини Пекіну та Тайбею ослабли в часи перебування Сі Цзінпіна при владі. Проте це сталося через небажання, нинішнього керівництва Тайваню мати такий діалог", – поставив крапку китаєзнавець Олесь Коваль.