Спеціалісти вважають, що Піднебесна будує та впроваджує на своїй території “цифрову диктатуру”. Як і навіщо – у матеріалі 24 каналу.

Зразкові громадяни: як працює система соціального кредиту

Думати про таку систему почали у 1980-х після Масової Лінії Мао Цзедуна. За її допомогою партійні лідери мали керувати суспільством, масово мобілізувати його для участі у будівництві комуністичної країни. Але часи змінюються і зараз партія вже не може покладатися лише на голу ідеологію.
Додаток на смартфоні для вивчення партійної ідеології / Фото: Getty Images
Про фактичне створення інструменту контролю говорили за попереднього голови КНР Ху Цзиньтао (2002-2012). Все змінилося з приходом до влади Сі Цзіньпіна. У 2007 році був опублікований документ про соціальний кредит. Новий голова КНР заявив, що стеження та контроль має бути ледь не за кожним громадянином. На повну все має запрацювати вже 2020 року, але зараз "соціальний кредит" тестово запущений у 30 містах Китаю. Першим став Жунчен у провінції Шаньдун, але поганої слави заслужили спостереження за уйгурами у Сіньцзяні, де 500 тисяч людей вже проскановані, а також на Тибеті.

Китаєзнавець Олесь Коваль у коментарі 24 каналу зазначив, що хоча інтеграція продовжується, розповсюдити соціальний кредит на всю країну до 2020 року не вийде. Це пов’язано з тим, що зараз подібні "послуги" надаються різними державними і приватними компаніями на основі різного програмного забезпечення. Втім, у регіонах система вже показала себе доволі ефективно, зазначив експерт, хоча не всюди це переведено у "цифру".

Лідери рейтингу можуть розраховувати на VIP-обслуговування у аеропортах та банках і на різноманітні знижки. У кого цих балів мало – позбавлені цього і ризикують бути виключеними з суспільства. Рейтинги, до того ж, публікуються у відкритому доступі на порталі Credit China.
На початку, кожен китаєць отримуватиме від 800 до 900 балів соціального кредиту (1000 у тестових містах). Інформація буде зібрана кількома приватними компаніями, серед яких Tencent (власник головного месенджера КНР WeChat з 500 млн користувачів) та AliBaba (головний інтернет-магазин Китаю, 448 млн користувачів), їх загальний оборот – 5,5 трлн дол. Вони аналізують, де людина буває, її інтереси, що, де і коли вона придбала, з ким і про що розмовляє, яким є її реальний прибуток. Існує жарт, що AliBaba знає про китайців більше ніж спецслужби (І скоріш за все це так і є) на основі рейтингу Sesame Credit та системи AliPay.

Читайте також: "Китайський стандарт": країни ООН застосують алгоритми розпізнавання обличчя в містах

Найстрашніше це те, що на основі даних комерційної компанії, які зібрані без належної процедури та верифікації, Верховний суд КНР наклав санкції 7,3 млн людей (інформація на літо 2017 року)! Людині, яка "донесла" на іншу, має бути нараховано 5 балів кредиту, тому це широко розповсюджено. У той же час, досі не прописано чітких інструкцій про додавання або зняття балів, тому чиновники часто можуть вести себе як їм заманеться. Люди, які по факту не зробили нічого поганого, можуть опинитися поза межами суспільства доволі швидко. Втратити рейтинг дуже легко, набрати назад вже майже неможливо.

Китайська система соціального рейтингуВідомо, що зараз система працює приблизно так: число балів більше 1050 – це зразковий представник китайського суспільства з рейтингом ААА. Життя без черг, без застав, депозитів, додаткові безкоштовні аналізи у лікарнях. З тисячею – АА. Далі людина падає на рівень В, де вже дещо може бути тимчасово обмежено. Причиною може стати штраф або інше адмінправопорушення. Якщо рейтинг нижче 849, то ця людина отримує рейтинг С і оце вже серйозно. Її можуть звільнити з роботи у державних або муніципальних закладах. На цей рівень можна потрапити у тому числі за вироком суду, де буде вказано "термін перебування". Для найтяжчих злочинів видалення не передбачено, людина залишається з низьким рейтингом назавжди. Більш того, зараз існують карти, де вказані такі особи, які живуть поряд! Натиснувши, можна дізнатись про людину все. Але й це ще не кінець. Кількість балів менша за 599 робить людину соціальним вигнанцем з рейтингом D. Майже неможливо влаштуватися на роботу, не дають кредити, не продають квитки на літаки та швидкисний поїзд, усюди треба вносити заставу, навіть за користування велосипедом (200 юанів, 678 грн). Сусіди можуть перестати спілкуватися, ніби з "ворогом народу", бо через це їх власний рейтинг може зменшитись.

То що робити, щоб уникнути цього? Влада відповідає: не порушувати закон,моральні норми, правила дорожнього руху (крім штрафу, мінус 5 балів), вчасно погашати кредити, допомагати сусідам, прибирати за своїми улюбленцями і т.д. Втім, причин для зменшення рейтингу може бути багато і вони доволі часто є просто абсурдними. Працює соціальний кредит і для компаній. Ті, які мають гарний рейтинг, отримують більш комфортний режим виплати податків, можливість подати неповний комплект документів, гарні кредитні лінії. З низькими показниками, зрозуміло, все геть навпаки: багато дозволів, високі податки і тому подібне. До речі, анонімності майже немає, ні в інтернеті, ні навіть у натовпі. Але про це нижче.

Верифікація перш за все

Робота камер спостереження в Китаї / Фото: Getty Images
Історія зникнення анонімності у Китаї почалася на зорі XXI століття. Згідно з законами КНР, починаючи з 18 травня 2004 року, кожен користувач у інтернет-мережі має бути реальною людиною. Це потрібно для реєстрації на будь-якому порталі або сервісі. Спочатку, потрібно було ввести номер своєї ID-картки, прізвище та ім’я. Втім, в інтернеті відразу з’явилися сайти-генератори номерів ID, жодного захисту це не давало.
Через чотири роки, у 2008, в Китаї постало міністерство промисловості та інформатизації. Воно запустило нові перевірки з 2014 року, знову ж таки, через комерційних гігантів, про яких йшлося вище. Система дуже проста: дані передаються на спеціальний сервер, який перевіряє, чи співпадає інформація по ПІБ та фото з наявною у базі, чи ні. Втім, і це не вирішило проблему повністю: не було впевненості, що це дані реальної людини. Так додався фільтр через смс та мобільний номер, пізніше – і по номеру банківської карти.
Всі ці перевірки відразу стали історією, коли з’явилося сканування обличчя. Користувач сканує обличчя, читає цифри на екрані і система видає результат від 1 до 100 за наближенням до оригіналу.

Це важливо: Користувачів смартфонів зобов’язали сканувати обличчя у Китаї

Тепер технологія використовується у КНР майже для всього: придбання мобільного телефону, оплати у магазинах за допомогою Alipay та навіть на гейтах аеропортів! Просканувавши себе, можна йти у літак без посадкового талону, або на паспортний контроль. Це, до речі, працює і для іноземців. Не обійтись без розпізнавання облич на вулиці – на пішохідних переходах це працює з 2018 року. Тих, кого оштрафували, викладають на сайт. Що, як зазначено вище, впливає на соціальний кредит. Наразі у КНР камер, здатних розпізнавати обличчя, близько 200 млн. До 2020 року обіцяють довести це число до 625 млн. BBC News спільно з владою КНР провело експеримент: камери знайшли журналіста за сім хвилин.
Покупець сканує своє обличчя у китайському магазині / Фото: Getty Images
Але не верифікацією єдиною. У Китаї влада може легко читати переписки у WeChat та WeiBo, видаляти критичні коментарі, статті, відео та фото. Їх авторів, журналістів-розслідувачів можуть переслідувати, арештовувати та навіть вбивати. Використовувати VPN стає теж проблемою на території країни.

Замість висновків: а судді хто?

"Чорне дзеркало" стає реальністю в Китаї / Фото: Скриншот Youtube-каналу Nerdiest

Зважаючи на все вищевикладене, закономірно постає питання: як це буде реалізовано, коли систему запустять повністю? Хто буде вирішувати піднімати чи знижувати рейтинг громадян? Чи не очікує нас реальність серіалу "Чорне дзеркало" не тільки у Китаї, а по всьому світу? Бо вже є країни, які зацікавлені у імпорті китайських технологій стеження і взагалі, Китай лише очолює всесвітній тренд "безпека у обмін на свободу".
У сусідній Росії зростає число камер на вулицях, Велика Британія узагалі є одним із лідерів за кількістю приладів для стеження. А якщо систему зламають, то є ризик початку анархії. Якийсь відсоток від усіх мільйонів камер точно буде виносити помилкові рішення. Наприклад, вже був відомий випадок, коли камера наклала штраф на обличчя...реклами на автобусі! А рахунок прийшов реальній людині. Інша ситуація - громадянин Китаю заплатив штраф, але через мовчання судді не може виїхати з країни, бо досі має заборону на перельоти.

Експерт Олесь Коваль підкреслив, що загальна статистика відмов у транзакціях через низький рейтинг поки що доволі невелика і складає близько 5 млн випадків на мільярдний Китай. Це говорить про існуючий, але поки що не вирішальний вплив системи соціального кредиту на населення КНР.

У майбутньому, це може перетворити Китай на нову "кастову країну" зі своїми класами громадян, які засновані на високому або низькому соціальному рейтингу, що призведе до подальшої поляризації та розділення суспільства. Китайська влада пояснює це необхідністю збільшувати рівень довіри, який дійсно низький. Погана екологія, погана їжа, життя за межами фінансової системи на "на чорному ринку" і т.д. Але "за ширмою" можуть прийматися закони, які і далі знижують рівень свободи у Китаї. Формально можна піти до суду, але у Китаї судова гілка влади підкоряється Компартії, яку нові технології мають лише посилити.