Загострення біля Золотого: стара тактика Путіна?

Кремль звично задіє всі можливі важелі тиску на противника. І якщо на дипломатичному фронті намагалися вкинути в публічний простір ініційований російськими експертами "план врегулювання" на Донбасі – навколо нього було чимало дискусій на Мюнхенській конференції, але він був відкинутий українською стороною – то на фронті справжньому просто посилюють обстріли.

Знайте більше! Окупанти випустили 208 мін та 56 разів стріляли з танка під час бою біля Золотого

Тактична мета Кремля на сьогодні виглядає абсолютно прозорою, її ніхто і не приховує. На все нові пропозиції президента Володимира Зеленського і його оточення президент Володимир Путін, його прес-секретар Дмитро Пєсков, міністр закордонних справ Сергій Лавров, інші російські чиновники повторюють одне і те ж: Україна повинна налагодити прямі контакти з керівництвом "народних республік" Донбасу.

Не вийшло з Порошенком, пробують із Зеленським

У цьому немає нічого нового – ні для підходу до української кризи, ні для підходу до криз на пострадянському просторі взагалі. Москва посадила за стіл переговорів керівників Молдови і самопроголошеного Придністров'я, керівників Грузії і Абхазії з Південною Осетією. Результатом такої згоди розмовляти з керівниками маріонеткових адміністрацій став зовсім не мир і не відновлення територіальної цілісності, а можливість для Росії, що називається, "з чистою совістю" підтримувати владу окупованих територій, "субʼєктність" яких в тій чи іншій мірі визнається країнами, від яких ці території відкололи.

В результаті і через майже три десятиліття після початку конфлікту на території Придністров'я знаходиться російська армія, а незалежність Абхазії і Південної Осетії визнана Росією, з цими самопроголошеними республіками укладені угоди, які фактично інкорпорували їх армії до складу Збройних сил Російської Федерації.

Україні готують ту ж долю. Прямих контактів з керівниками "народних республік" вимагали і від адміністрації виконуючого обов'язки президента України Олександра Турчинова, і від Петра Порошенко. Тепер ось розраховують, що вийде з Володимиром Зеленським.

Шукати мир в очах Путіна

Сама згода з проведенням саміту в Парижі Москва зумовила готовністю України підтримати формулу Штайнмаєра в її російській редакції та імплементувати цю формулу в українське законодавство. Не для того, щоб повернути Україні контроль над Донбасом, а для того, щоб на законодавчому, а ще краще, як вимагають у Кремлі, на конституційному рівні продемонструвати: це – "особлива територія". І самі ж українці це визнають.

Тепер, коли ніякої згоди з прямими переговорами з керівництвом "народних республік" не спостерігається, а український парламент кілька місяців буде приймати земельне законодавство і навряд чи зможе перейти навіть до обговорення імплементації формули Штайнмаєра, в Москві явно втратили інтерес до підготовки нового саміту в нормандському форматі. Зате не загублений інтерес до того, в чому Путін завжди знав толк, – до військового тиску на противника.

Про можливість такого тиску – у разі, якщо Володимир Зеленський не піде на саміті в Парижі на пряму капітуляцію перед Росією, – говорили буквально в перші години після заключної пресконференції лідерів. І ось загострення на фронті настало. Питання тільки в тому, які висновки зробить Володимир Зеленський після цього нового витка війни: зрозуміє, що єдина можливість протистояти Путіну – це оборонятися від Росії і працювати над посиленням спільних дій із Заходом, або продовжить ще більш наполегливо шукати мир в очах російського президента.

Джерело: belsat.eu

Зверніть увагу: Як діяти Україні у зв'язку із загостренням на Донбасі: думка політолога