Закон про особливий статус Донбасу: що насправді обговорювали в Мінську

Про який закон щодо особливого статусу Донбасу мовиться

Як переконує український представник окупованих територій у мінській ТКГ журналіст Сергій Гармаш, Єрмак говорив не про новий, а про перший закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" з імплементованою "формулою Штайнмаєра". Про це Гармаш написав у фейсбуці.

Актуально Україна в Мінську вимагає відновлення дії законодавства і податків на окупованому Донбасі

Перший" – це перший з трьох, які взагалі повинні обговорювати згідно з Комплексом заходів Мінських переговорів на ТКГ: закон "про особливий статус", закон про амністію, закон про спеціальні вибори,
– зауважив він.

Гармаш додає, що під час минулого засідання політичної підгрупи ТКГ дійсно обговорювали поправки до цього документу 2014 року. І там справді мовиться про формулу Штайнмаєра. А згідно з останньою, цей закон набирає чинності після проведення виборів і визнання їх з боку ОБСЄ демократичними та прозорими.

Водночас Київ заявляє, що самі вибори можуть відбутися тільки за таких умов:

• стабільного припинення вогню,
• контролю України над своїм кордоном,
• виведення з території окупованого Донбасу незаконних збройних формувань та іноземних військ.

Якщо цих умов дотримуватиметься Росія, то Україна дійсно є готовою провести вибори вже 25 жовтня та ввести в дію горезвісну формулу Штайнмаєра.

Чому Україна не може ухвалити новий закон

Гармаш вважає, якби був якийсь новий законопроєкт, то який сенс обговорювати на ТКГ поправки до старого? Тим більше, що і в старий інша сторона вносить такі поправки, які Україна вважає за недоцільні. Крім того, саме на цей закон йде посилання в Комплексі заходів мінських угод.

Представник України зауважив, уже хоча б тому Україна не може ухвалити новий закон. А може лише продовжити або не продовжити дію старого та внести до нього деякі поправки, взяті як зобов'язання під час нормандської зустрічі в Парижі.

Коротко про домовленості нормандської четвірки в Парижі / Інфографіка 24 каналу

"Загалом я впевнений, що ніякого глобально нового закону "про особливий статус" просто немає. Очільника Офісу Президента неправильно зрозуміли. Принаймні, ми на ТКГ таке точно не обговорювали", – підсумував Сергій Гармаш.

Цікаво Лідери ЄС обговорять мінські угоди: що буде з Донбасом

Головне про мінські угоди

Це узагальнювальний термін на позначення трьох спільних документів сторін-учасників врегулювання ситуації на Донбасі в нормандському форматі:

• Мінський протокол;

• Меморандум про виконання положень Протоколу;

• Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу.

Хоча мінські угоди й розділяють на "перші" і "другі", офіційно існує лише Протокол, який містить низку домовленостей і Комплекс заходів щодо їх виконання.

Мінські угоди є передусім політичними, а не юридично обов'язковими документами. Вони – не ратифіковані Верховною Радою України як міжнародно-правові договори.

11 – 12 лютого 2015 року було узгоджено Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу (так званий "Мінськ – 2"). Угоду також підписала контактна група, що складається з представників Росії, України та окупованого Донбасу. Документ містить 13 пунктів, а його мета – деескалація збройного конфлікту на Сході України.

Що передбачає Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу

• Негайне та всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України та його суворе виконання.
• Відведення важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки.
• Моніторинг з боку ОБСЄ режиму припинення вогню.
• Відведення важкого озброєння із застосуванням всіх необхідних технічних систем.

Деякі поправки до мінських угод уже вносили. Наприклад, про розведення сил та "формулу Штайнмаєра", яку 1 жовтня 2019 року підписали члени ТКГ у Мінську.