23 червня, 19:15
3

Українців можуть примусово повернути з-за кордону: кого це стосується

Попри масштабні програми підтримки та ініціативи щодо добровільного повернення українців додому, для частини громадян, які перебувають за кордоном, існує інший сценарій – примусове повернення через процедуру екстрадиції.

Однак у цьому контексті мовиться не про звичайних мігрантів або біженців. Про це повідомляють у Дніпровському міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції України.

Дивіться також ЄС може обмежити тимчасовий захист для українців: кого стосуватимуться нові правила 

Кому загрожує екстрадиція?

Екстрадиція застосовується до двох основних категорій осіб: 

  • підозрювані та обвинувачені, які залишили Україну під час досудового розслідування або судового процесу та щодо яких є рішення суду про тримання під вартою;
  • засуджені особи, які ухилилися від відбування покарання, покинувши країну після винесення обвинувального вироку. 

 За даними відомства, лише у 2024 році до України було екстрадовано 75 осіб. 

Чому перебування за кордоном не звільняє від відповідальності?

Наявність статусу біженця або тривале перебування в іншій країні не скасовує кримінального переслідування в Україні. Як тільки правоохоронні органи отримують інформацію про місцеперебування розшукуваної особи, запускається процедура міжнародної взаємодії між судами та іноземними правоохоронними органами. 

Український суд готує пакет документів, який зазвичай включає: 

  • дані про кримінальне правопорушення та докази;
  • ухвалу про арешт або обвинувальний вирок;
  • інформацію про громадянство та строки давності притягнення до відповідальності. 

Усі матеріали мають бути офіційно засвідчені та перекладені мовою країни, де перебуває розшукувана особа. 


Що відомо про примусове повернення українців з-за кордону / Фото Unsplash

Як відбувається процедура повернення?

Ключову роль у процесі відіграє Міністерство юстиції України. Після отримання документів через прокуратуру воно протягом кількох днів надсилає запит про видачу особи до відповідних органів іноземної держави. Далі можливі два варіанти розвитку подій: 

  • Якщо екстрадицію погоджено: особу передають українській стороні, а транспортування та супровід здійснюють правоохоронні органи, зокрема Національна поліція, Національна гвардія та Державна кримінально-виконавча служба.
  • Якщо у видачі відмовлено: Україна може ініціювати альтернативні механізми – зокрема передати справу для кримінального переслідування в країні перебування особи. 

Важливий нюанс! Екстрадиція не є масовим процесом і не стосується звичайних українців, які легально перебувають за кордоном. Вона застосовується виключно у випадках кримінального переслідування або ухилення від вироку суду. 

У відомстві наголошують, що міжнародна система співпраці дозволяє забезпечити невідворотність покарання навіть тоді, коли особа намагається уникнути правосуддя за межами країни.

Раніше ми писали, що в Європі запускають систему контролю Eurodac, яка дозволяє ідентифікувати іноземців за допомогою біометричних даних та перевіряти історію їхніх звернень по міжнародний захист у країнах Європейського Союзу. Одним із головних завдань Eurodac є виявлення випадків, коли одна й та сама особа подає заяви на отримання притулку одразу в кількох країнах Європейського Союзу.

Пов'язані теми: