Не Польща і не Німеччина: звідки українці почали масово виїжджати

Це майже на 69 тисяч менше, ніж місяцем раніше. Про це свідчать дані Євростату.

Дивіться також Чехія змінює умови для біженців: до чого готуватися українцям 

Де залишається найбільше українських біженців?

• Найбільше українців, як і раніше, проживає у Німеччині – понад 1,27 мільйона осіб, що становить близько 29% від усіх отримувачів тимчасового захисту в ЄС.
• Друге місце посідає Польща, де перебуває близько 961 тисячі українців.
• Третє – Чехія з майже 380 тисячами осіб. 

Водночас статистика демонструє нерівномірну динаміку в різних країнах Євросоюзу. Найбільше зростання кількості українців зафіксували у:

• Німеччині,
• Іспанії,
• Румунії. 

Експерти пояснюють це як внутрішньою міграцією між країнами ЄС, так і оновленням реєстраційних даних. 

Цікаво! Як повідомляє Deutsche Welle, механізм автоматичного тимчасового захисту для українців у країнах ЄС не діятиме безкінечно. Наразі ЄС уже продовжив дію програми до березня 2027 року, однак після цього українцям, ймовірно, доведеться переходити на інші підстави для легального проживання в Європі. Одним із ключових факторів може стати офіційна робота та фінансова незалежність, адже саме працевлаштовані українці матимуть більше шансів безболісно перейти на новий тип проживання.

Де українців стає менше?

Натомість найбільше скорочення кількості українців відбулося в Італії – більш ніж на 30 тисяч осіб за місяць. Також помітне зниження зафіксували у Чехії та Фінляндії. 

Фахівці наголошують, що скорочення статистики не завжди означає фактичний виїзд українців з країни. Частина змін може бути пов’язана із завершенням терміну дії документів, повторною реєстрацією або переходом людей до інших країн ЄС.

Що варто знати українським біженцям?

Раніше ми писали, що низка країн Європейського Союзу поступово переглядає умови перебування українських біженців та змінює правила надання соціальної допомоги. Після кількох років дії програми тимчасового захисту уряди дедалі частіше роблять акцент не лише на підтримці, а й на інтеграції українців у ринок праці та самостійному забезпеченні житла. 

Зокрема, у багатьох країнах ЄС посилюється контроль за: 

• соціальними виплатами;
• офіційним працевлаштуванням;
• легальністю проживання та оновленням документів;
• фактичним місцем проживання отримувачів допомоги. 

У деяких випадках влада перевіряє, чи дійсно людина проживає за вказаною адресою, чи не отримує допомогу одночасно в кількох країнах ЄС, а також чи активно шукає роботу. Частина держав уже скорочує обсяги фінансової підтримки для новоприбулих або змінює умови її отримання.