Чи реально завершити гарячу фазу війни за два тижні?
- Зустріч Володимира Зеленського з президентом США та лідерами Європи є історичною подією, що демонструє єдність Заходу на боці України.
- Планується зустріч українського президента з російським диктатором, а також тристоронній саміт Зеленського, Трампа і Путіна, для обговорення гарантій безпеки України.
- Політичний порядок денний включає розробку плану з безпеки для України, але деталі залишаються невідомими, зокрема питання територіальних домовленостей.
- Попри надію на мир, Україна готується до тривалого протистояння, зосереджуючи зусилля на військовій підтримці та технологічному розвитку.
Єдність України, Європи та США – шлях до миру, але невідомо наскільки довгий. Зустріч Володимира Зеленського з президентом США та лідерами Європи – це, безумовно, історична подія та перемога української дипломатії.
Чи наблизять нові домовленості кінець війни?
Західний світ підтвердив свою готовність діяти єдиним фронтом на боці України, шкода лише, що йдеться про фронт дипломатичний. Захід усвідомлює загрозу, про яку найбільш яскраво висловився президент Франції Еммануель Макрон: "Росія – це хижак, людожер біля наших воріт, якому потрібно продовжувати їсти для власного виживання". Про це пише Юрій Федоренко, інформує 24 Канал.
Читайте також Зустріч Зеленського і Путіна це радше політичне диво, а не реальність
Фактично, Україна об'єднала Захід у протистоянні людожеру 21 століття. Якщо говорити відверто, ця війна показала наскільки слабкий, розніжений, нерішучий та повільний західний світ. Але майже щодня він стає сильнішим: інвестує кошти в оборону, збільшує армії, готується до майбутніх викликів та, головне, підтримує Україну, яка опинилася сам на сам з людожером.
Зусилля лідерів спрямовані на якнайшвидше досягнення миру. За словами прем'єр-міністра Великої Британії, ця зустріч може стати історичним кроком у контексті безпеки. Але ж ніхто не знає скільки ще історичних кроків треба зробити, які часові параметри у цього "якнайшвидше".
Втім, політичний порядок денний на найближчі два тижні сформований: під егідою Вашингтону готується зустріч українського президента з російським диктатором, після чого має відбутися тристоронній саміт Володимира Зеленського, Дональда Трампа та Володимира Путіна.
Напередодні цих кроків США та Європа мають розробити план, у якому будуть перелічені гарантії безпеки для України. Світові медіа багато говорили про ці гарантії, але без конкретизації. Це не означає, що вони геть відсутні – кожна з понад 30 країн, що входять до "Коаліції охочих", має здійснити конкретний внесок у скриньку "гарантій". Отже, список готується величезний, проте, крім кількох десятків людей на планеті, про нього мало хто знає.
Ще більша загадка – "територіальне питання". Це словосполучення досі не розшифроване, різні коментатори в нього вкладають різний сенс. Здається, одностайність відсутня навіть на рівні найближчого оточення президента США, оскільки заяви спецпредставника Стіва Віткоффа не завжди співпадають з позицією держсекретаря Марка Рубіо. Ми досі не в курсі деталей перемовин на Алясці, а тепер ще й не знаємо подробиць домовленостей у Вашингтоні.
Ключове питання – чи можемо ми в цій ситуації сподіватися, що за два тижні закінчиться гарячий етап війни?
Думаю, це було б дивом. Під час війни дива іноді трапляються. Наприклад, згуртованість української нації та провал російського бліцкригу на початку повномасштабного вторгнення можна розцінювати як диво, оскільки жодна з розвідок світу не могла передбачити такий розвиток подій. У диво в глибині душі вірять військові в екстремальних обставинах, та й не тільки військові. Берегти віру в глибині душі це нормально. Але розраховувати на диво, робити на нього ставку – це шлях до катастрофи.
Ми не розраховуємо на диво. Наше завдання – крок за кроком витискати окупантів з нашої землі та робити небо над Україною чистим. Попереду роботи – на роки. Тому на нашому порядку денному – не підготовка до святкування мирних угод, а масштабування, рекрутингова програма, технологічний розвиток, підвищення ефективності. Ми готові до будь-яких сценаріїв, у наших планах змінювати хід подій не за дипломатичним столом, а на полі бою.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.