Зберегти робочі місця: що загрожує виробництву газоблоків в Україні?
Останніми роками в Україні все більшої популярності набирає автоклавний газобетон.
Кожен другий приватний будинок сьогодні зводять саме з таких блоків. Із початком нового будівельного сезону розпитали голову Асоціації виробників автоклавного газобетону (ВААГ) Олега Сиротіна про особливості будівельного матеріалу та розвиток галузі автоклавного газобетону в Україні.
Що таке автоклавний газобетон? У чому його переваги над іншими будівельними матеріалами?
Автоклавний газобетон як матеріал – це штучний камінь з рівномірно розташованими в ньому повітряними порами. А науковою мовою автоклавний газобетон – це ніздрюватий бетон, який отримують шляхом автоклавного твердіння. З одного боку, ці блоки достатньо міцні, щоб їх використовувати для несучих стін. А з іншого боку, це чудовий теплоізолятор.
Оскільки зараз проблема енергоефективності у будівництві дуже актуальна, цей матеріал затребуваний. З нього можна будувати малоповерхові будинки. Ним можна заповнювати каркаси багатоповерхових будинків, і при цьому отримувати дуже теплі зовнішні стіни, які навіть не треба додатково утеплювати. До того ж, матеріал морозостійкий, а це визначає довговічність матеріалу і конструкції в цілому.
Скільки підприємств наразі займається виробництвом газобетону?
Сьогодні в Україні працює 10 заводів, які виробляють автоклавні газоблоки. Сучасний газобетон відвоював собі хорошу нішу на будівельному ринку. Матеріал використовують по всій Україні, особливо активно – в Київському, Одеському регіонах та на Західній Україні. Навіть у тих регіонах, де традиційно виробляють цеглу, газобетон використовують не меншою мірою, 50 на 50 за обсягом.
Чим пояснюється така популярність газоблоків?
Газобетон дозволяє економити на будівництві, обігріві споруди, ремонті фасадів будинку. Вартість куба газобетону і куба цегли приблизно однакова. Але через те, що стіни з газобетону в малоповерховому будівництві не потрібно утеплювати, з них дуже швидко зводять будинки. Більше того, матеріал дуже технологічний до кладки. Блоки крупноформатні і мають точну геометрію, тож легко укладаються, що знижує трудомісткість будівництва. До того ж, економиться розчин для кладки.
Також перевагою автоклавного газобетону, через його невелику об’ємну вагу, є транспортна логістика. В один довгомір можна завантажити 36-40 кубів, тимчасом як важчих кам’яних матеріалів, приміром цегли, – лише 11 кубів. Щоб привезти на будмайданчик аналогічний одній машині газоблоку об’єм цегли, знадобиться три з половиною ходки.
Усе це грає на користь цього матеріалу в українському будівництві.
А хто більше купує: приватні чи корпоративні будівельники?
За нашою статистикою, газоблоки більше використовують в індивідуальному малоповерховому будівництві. За останній рік ця частка ще більше зросла. І сьогодні 80% покупців – це приватні будівельники.
Розкажіть про особливості виробництва газобетону, зокрема з погляду витратності.
Це – дуже ощадна технологія, як з погляду енергетичних, так і природних ресурсів. Для виробництва газобетону використовується теплової енергії на 25% менше, ніж для силікатної цегли, і майже у 2,5 раза менше, ніж під час виробництва глиняної цегли.
Для виготовлення цегли потрібно у 4 рази більше глини, ніж піску, цементу та вапна разом узятих для газобетону. Куб газобетону – це 400 кг/м3, а куб цегли це – 1600 кг/м3. Тепер уявіть, що ці 4 рази вам потрібно перевезти глину до заводу, тобто пального також витрачається у 4 рази більше.
Про економію із транспортуванням готових виробів до будмайданчиків я вже згадував, як і про теплоізоляційні властивості самого матеріалу. Витрати на опалення будинку із газоблоків також значно менші.
Чи вкладають іноземні інвестори гроші в українську галузь газобетону?
Низка заводів побудовані на іноземні приватні інвестиції, а низка – на українському капіталі.
А держава підтримує якось виробників газоблоку?
Поки що ніяких спеціальних державних програм немає. Хоча я вважаю, що, якщо держава хоче бачити себе успішною, вона повинна підтримувати національного будвиробника. Наприклад, газобетон ідеально підходить для будівництва промислових, комерційних будівель, соціальної інфраструктури.
Варто зазначити, що автоклавний газобетон, крім того, що є екологічно чистим матеріалом, ще й пожежобезпечний. Тому ідеально підходить для будівництва об’єктів із підвищеними нормами пожежної безпеки та охорони здоров’я – шкіл, садочків тощо.
Зараз газобетон можна застосовувати у регіонах, де завдяки фінансовій децентралізації зводиться багато нових адміністративних і комунальних будівель. Також у програмах будівництва житла для військових. На деяких об’єктах уже використовуються блоки із газобетону.
Повертаючись до ринку газобетону. За даними Митної служби, за останній рік зросла частка білоруського газоблоку. Чи відчувають це українські виробники?
З кінця 2016 року в Україну почали активно імпортувати газоблоки з республіки Білорусь. У другому півріччі 2017 року частка білоруського газоблоку збільшилася до 9% на ринку. Він доволі добре продається, але його єдина перевага над українським – це низька ціна. При цьому ми фіксуємо факт демпінгу. Ми знаємо, скільки коштує газобетон на внутрішньому білоруському ринку, і його ціна в Україні значно нижча.
Природно, що така тенденція нас тривожить, і зараз ми розмірковуємо, як захистити вітчизняного виробника. Зараз у нас м’які митні умови. Білоруські продавці мають сертифікат походження, який дозволяє їм уникати 5% ввізного мита і платити лише ПДВ. Це потрібно змінювати.
Чи виграє споживач, купуючи білоруські газоблоки?
Насправді, ні. На перший погляд усе здається однаковим. Для прикладу, розмір. Але білоруси випускають в основному більш щільні матеріали, а отже, "холодніші" (чим нижча густина газобетону, тим він "тепліший"). Різниця у теплотехніці сягає до 60% на користь українського виробника. Навіть якщо взяти газоблок однієї марки, наприклад D500, то білоруський газобетон має верхню межу густини, а український – нижню. Таким чином, попри однакову марку середньої густини, фактична "теплота" білоруського блоку нижча. Зрівнювати по теплотехніці білоруський блок D500 з українськими блоками густиною D300 та D400 взагалі не варто.
Крім того, український газобетон має вищу морозостійкість (приблизно у три рази). Саме морозостійкість визначає довговічність матеріалу. Тож через деякий час білоруський газоблок починає сипатися і втрачає цілісність.
Ці факти підтверджені іспитами білоруського газобетону в лабораторії Українського науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту будівельних матеріалів та виробів (НДІБМВ) – від яких ми отримали відповідний протокол іспитів. Білоруські газоблоки ледве витримали 35 циклів заморожування-відтавання, в той час як більшість українських блоків по тій же методиці іспитів витримують не менше 100 циклів.
Для наших теплих зим, коли часто плюсова температура вдень змінюється на мінусову вночі, цей показник морозостійкості дуже важливий. Стіни з газобетону паропроникні, і в опалювальний період багато вологи зсередини приміщень мігрує в товщу конструкцій зовнішніх стін. Зимою йде накопичення вологи, і тому матеріал зовнішніх стін повинен бути стійким до заморожування-відтавання.
Крім того, експертами НДІБМВ були знайдені підтвердження великої густини та теплопровідності білоруських блоків, в порівнянні з українськими аналогами D500. А отже, для отримання рівного опору теплопередачі, стіни з білоруського газобетону повинні бути товщі або утеплюватися більш товстим шаром теплоізоляції. Це все збільшує собівартість будівництва. Міцність білоруських блоків, попри велику густину, не відрізняється від української продукції.
Якщо підсумувати, які виклики зараз стоять перед виробниками автоклавного газобетону?
Головний на сьогодні виклик – це білоруський блок. І обсяги, і низька ціна. Нещодавно в Україні подорожчав газ – і подорожчав цемент. Відповідно, потрібно підвищувати ціну і на газобетон. Серед найбільших ризиків – зупинка заводів. Як це сталося, наприклад, із заводами з виробництва нафтопродуктів. Чи у ситуації з цементом. На моє переконання, держава повинна підтримувати національного виробника, аби зберегти робочі місця для тисяч людей, які сьогодні задіяні у виробництві газоблоку.