Сила не має статі: як жінки розміновують Україну

Захід пройшов під гаслом: "Жінки у розмінуванні роблять Україну безпечнішою для нас усіх". 24 Канал побував на відкритті виставки й розповідає про те, як жінки опановують гуманітарне розмінування.

До теми Масштаби, яких ще не бачили: наскільки замінована територія України 

Яка мета фотовиставки?

До 2017 року розмінування входило до переліку 458 заборонених для жінок професій. Лише після скасування обмежень українки отримали можливість долучатися до цієї роботи. 

Організатори наголошують на важливості демонстрації суспільству проблематики розмінування українських земель та ролі звичайних жінок, які зціпивши зуби змінюють наше спільне майбутнє.

Кожна фотографія тут розповідає історію, як жінка щоденно долає бар'єри. За кожним шматочком розмінованої землі стоїть їхня праця,
– зазначив директор HALO Ukraine Піт Сміт.

Він також підкреслив, що участь жінок у розмінуванні не лише є надзвичайно важливою для безпеки країни, а й руйнує усталені гендерні стереотипи. Сьогодні українок можна побачити і в групах безпосереднього розмінування, і серед інструкторок, і в команді фахівчинь з мінної просвіти.

Їхня робота доводить, що жінки здатні ефективно виконувати найскладніші та найризикованіші завдання, змінюючи суспільне уявлення про роль жінки у сфері безпеки та оборони.

Що відомо про жінок, які обрали для себе шлях розмінування?

Під час відкриття проєкту відбулася прем'єра відео "Жінки у розмінуванні", що показала героїнь фотографій і їхні власні життєві історії.

Відео HALO Ukraine "Жінки у розмінуванні": дивитися

Головну увагу на заході привертали саме дівчата-розмінувальниці, вони поділилися власними історіями, мотивацією й викликами професії.

Серед них – 21-річна дівчина, яка кардинально змінила своє життя заради служби у секторі протимінної діяльності.

Діана Обжелян до війни вивчала китайську мову в київському університеті. З початком повномасштабного вторгнення вона приєдналася до HALO Ukraine як демінерка та понад рік розчищала території Київщини й Чернігівщини від вибухонебезпечних предметів.

Демінерка Діана Обжелян розповідає Наталці Цмоць тонкощі своєї професії / Фото 24 Канал

Сьогодні Діана працює у сфері мінної просвіти й навчає людей правил безпеки. Вона переконана, що розмінування залишатиметься однією з ключових справ в Україні ще на десятиліття, а її робота є життєво необхідною. 

Дівчина розповідає, що відчуває безмежну радість, коли люди стають на шлях усвідомлення безпекової ситуації в країні.

Демінером може бути кожна з нас. Усі кордони – лише в голові. Для мене головне – постійний розвиток і можливість змінювати світогляд людей,
– переконує Діана.

Відкриття виставки "Жінки у розмінуванні" / Фото HALO Ukraine

Демінерка Валерія Осика своєю чергою зізналася, що найбільше її надихає можливість бачити результат власної роботи та відчувати, що жоден її день не минає даремно. Ця професія дала дівчині усвідомлення власної сили.

Ганна Сергієнко з ДСНС поділилася, що її шлях почався несподівано. Вона розповідає, що колись працювала в їдальні, але відчула потребу робити більше. 

Пані Посол Канади в Україні Наталка Цмоць відзначила відвагу учасниць і висловила щиру підтримку Україні.

Промова Надзвичайної і Повноважної пані Посол Канади в Україні Наталки Цмоць / Фото 24 Канал

Особлива подяка дівчатам, які зображені на цих фото. Людей дивує, що вони обирають залишитися і виконувати цю роботу, хоча могли б виїхати за кордон. Але жінки залишилися і продовжують її виконувати. Канада з вами, канадці з вами, ми стоїмо плече до плеча. Слава Україні!,
– сказала Наталка Цмоць.

Начальник Управління з питань гуманітарного розмінування Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Дмитро Паньшин наголосив, що розмінування має величезне значення саме для продовольчої безпеки, адже чисті від вибухонебезпечних предметів землі повертаються у використання для сільського господарства та відновлення життя громад. 

Україна нині є однією з провідних країн світу у сфері гуманітарного розмінування, і в цьому процесі жінки відіграють таку ж важливу та відповідальну роль, як і чоловіки.

Фотовиставка "Жінки у розмінуванні" складається з 29 фоторобіт і триватиме для відвідувачів із 27 серпня до 14 вересня 2025 року включно. Побачити ці фотографії на власні очі можна безкоштовно в Національному музеї Тараса Шевченка.

Яка ситуація з гуманітарним розмінуванням в Україні?

• За даними The HALO Trust, за три роки повномасштабної війни Україна перетворилася на одну з найбільш замінованих країн світу. Під загрозою мін та нерозірваних боєприпасів перебуває територія площею понад 138 тисяч квадратних кілометрів – це більше, ніж площа всієї Греції.
• До 30% фахівців, які безпосередньо працюють на полі під час розмінування, сьогодні становлять жінки. Ще кілька років тому, до 2017-го, офіційна заборона не дозволяла їм обирати цю професію. Створення навіть невеликих команд із жінок стало проривом у цій сфері.
• У 2025 році в Україні було розміновано понад 1,5 тисячі гектарів сільськогосподарських угідь, на що спрямували 3 мільярди доларів. Громадяни подали 426 заявок на розмінування, однак 110 із них відхилили через брак проведення нетехнічного обстеження земель.
• Російські міни мають різноманітну форму та розміри, а їх активація зазвичай відбувається при контакті з людиною. На українських землях зокрема виявляли вибухові пристрої у вигляді метеликів, що привертають особливу увагу дітей.