Я з калюжі набирала воду, а рідні вважали, що це бридко, – жителька Маріуполя
Від початку повномасштабного наступу в Маріуполі гуманітарна катастрофа. Корінна жителька міста розповіла, як змушена була виживати без води, світла та нормальних побутових умов разом зі своїм маленьким сином.
Корінна жителька Маріуполя Марія у рамках проєкту СВОЇ розповіла 24 каналу про те, скільки часу від початку вторгнення їй довелось пробути в місті. Разом з нею була її сім'я, зокрема батьки, сестра, чоловік та маленька однорічна дитина.
Читайте також Чоловік оголошував мене у міжнародний розшук, – жителька Маріуполя
Жили спершу у квартирі, а потім перебралися у підвал
Марія зазначила, що до 8 березня вона з сім'єю могла перебувати в оселі, попри те що над будинком постійно літала авіація. Єдиною надією у той важкий час для родини була молитва, однак уже 10 березня ворожа авіабомба впала у двір. Тоді родині довелось перебратись у підвал і жити в холоді. У квартирі ситуація була ще гірша.
Тоді постраждало дуже багато будинків і загинуло багато людей, бо вони готували на вулиці. Вже не було газу, бо його 5 березня відключили. Нам було дуже холодно, діти постійно кричали. У нас не було жодної спокійної ночі. Дітям було постійно холодно й вони хотіли їсти,
– розповідає жінка.
Дивом квартира Марії повністю вціліла. Жителька Маріуполя зі сумом говорила про те, як її будинок постійно страждав від танкових обстрілів.
Про побутові умови та можливість евакуації
Марія також констатувала, що люди після атаки мали готувати їжу на вулиці. А також шукали, де можна розпалити вогонь.
Перший час у сім'ї ще була змога робити запаси води. Її вони набирали у дитячому садочку, що був через дорогу. Проте потім і такої можливості не було, тому доводилось робити запаси з дощових опадів.
Потім, коли йшов дощ або сніг – це було свято для мене, бо мої тоді ще не розуміли всього. Я з калюжі набирала воду, мої рідні спочатку не розуміли й вважали, що це бридко. А вже потім дякували, що я подумала про це, бо ця вода дуже стала в пригоді,
– сказала Марія.
У середині березня – 15 числа – сім'ї запропонували евакуюватися з міста разом із іншими жителями, але вони відмовились, оскільки гадали, що скоро все припиниться. На той час у Маріуполі були російські загарбники. Вони розповідали людям про те, що ті можуть "спати спокій", однак це, звісно, була брехня.
Історії людей, що втекли від війни
Окрім історії Марії, ви також маєте змогу дізнатись про інших переселенців, яким дивом вдалось вижити, зокрема про:
- Юлю з Маріуполя, яка залишилась одна з двома дітьми, коли почалась війна. Її чоловік пішов служити в Збройні Сили України.
- Працівників "Домівки врятованих тварин", які рятували чотирилапих від війни.
- Жительку Маріуполя Лілію, що під обстрілами тікала з міста на більш безпечну територію.
Варте уваги – порятунок тварин від війни: дивіться відео