Чи можуть примусово звільнити з роботи через карантин

Кого можуть звільнити "за статтею"

Через COVID-19 багато українських бізнесменів змушені закривати свою справу. Якщо ще тиждень тому вони сподівались, що карантин завершиться 3 квітня і якось вдасться надолужити згаяне, то після його подовження ці надії розвіялись.

Як наслідок, керівництву компаній доводиться приймати непопулярні рішення, зокрема, звільняти працівників. Хтось із підприємців просить написати заяву за власним бажанням чи за згодою сторін, ну а тим, хто не бажає цього робити погрожують звільненням за статтею. Щоправда, не пояснюють за якою саме. Мовляв, таке право вони отримали після запровадження в Україні карантину і режиму надзвичайної ситуації.

До теми Як зберегти бізнес в умовах карантину: що вже роблять підприємці

Адвокат Андрій Мазалов зауважує, що в Кодексі законів про працю (КЗпП) прописані випадки, коли працівника можуть звільнити з ініціативи власника підприємства.

Перед тим, як йти з роботи варто все зважити / Фото https://pixabay.com/

Йдеться про такі випадки:

• зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
• виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію або стан здоров'я, які перешкоджають продовженню цієї роботи. Також у разі відмови у наданні допуску до держтаємниці або скасування допуску до неї, якщо виконання покладених на працівника обов'язків вимагає такого доступу;
• систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

Рекомендуємо Чи можуть зменшити зарплату через карантин, – думка адвоката

• прогулу (в тому числі за відсутності на роботі понад 3 години протягом робочого дня) без поважних причин;
• відсутність на роботі понад чотири місяці підряд через тимчасову непрацездатність, не рахуючи відпустки по вагітності й родах.
• поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
• появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
• розкрадання за місцем роботи, зокрема, дрібного майна власника. В такому випадку має бути рішення суду, яке набрало законної сили, чи постанова органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
• встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування тощо.

Важливо Карантин для батьків: чи мають вони право на додаткову відпустку або лікарняний

Тож звільнити працівника за ініціативою роботодавця можна лише за зазначених у законі підстав.

Карантин – не є підставою для звільнення, це лише адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Це передбачено в законі "Про захист населення від інфекційних хвороб",
– наголошує Андрій Мазалов.

Як вберегтись від коронавірусу, дивіться тут:

Прогул чи форс-мажор?

В КЗпП, а також у постанові Верховного Суду України поняття прогул сформульоване як відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня.

Прогулом без поважної причини вважається:

• самовільне використання працівником без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки;
• залишення роботи до закінчення строку трудового договору (за відсутності права на його дострокове розірвання);
• ненадання працівником письмового попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням і залишення роботи до закінчення двотижневого строку з моменту подання відповідної заяви.

Відсутність працівника на роботі з поважних причин не може вважатися прогулом, а отже, і підставою для розірвання трудового договору. Законодавство про працю не містить переліку причин відсутності на роботі, які слід вважати поважними. У кожному окремому випадку їх наявність або відсутність визначає роботодавець,
– пояснює адвокат.

У разі виникнення спору про законність звільнення, суд визначає чи були ці причини поважними. З досвіду Андрія Мазалова, судова практика визнає поважними причинами хворобу працівника, навіть якщо в нього немає листка непрацездатності; запізнення на роботу через аварії чи затори на дорогах; надання допомоги постраждалим від нещасних випадків, тощо.

Цікаво Коронавірус та цінні папери: як заробити гроші на панічних настроях

Фахівці з кадрової справи доходять висновку, що поняття "поважні причини відсутності" та "форс-мажорні обставини" співвідносні.

Що таке форс-мажор? За українським законодавством форс-мажорними обставинами є надзвичайні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, обов'язків згідно із законами та іншими нормативними актами.

Отже, оголошення карантину може бути визнано поважною причиною для відсутності працівника на роботі.

Відсутність працівника на роботі він може підтвердити своїм письмовим поясненням, свідченнями колег, відповідним актом, складеним у довільній формі безпосереднім керівником, за участю не менше двох інших людей, які є свідками відсутності на роботі працівника, щодо якого застосовується звільнення,
– роз’яснює Андрій Мазалов.

Слід зазначити, що у разі виникнення спору та вирішення його в суді цих свідків викликають до суду та допитують у засіданні як свідків.

Яка відповідальність передбачена за порушення карантину / Інфографіка 24 каналу

Однак, у зв’язку з введеним карантином, жодний закон чи інший нормативно-правовий акт України не передбачає можливість відмовити працівнику працювати за дистанційним графіком без шкоди для роботи.

Читайте також Пережити карантин: як держава може підтримати український бізнес

Заступник голови Нацполіції – начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе пояснив, що в разі незаконного звільнення працівники можуть звертатись на 102 або писати заяву в поліцію за статтею 172 Кримінального кодексу України "Грубе порушення законодавства про працю".

Санкція статті передбачає штраф від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 – 51 000 гривень). Або позбавлення права обіймати певні посади. Також керівників можуть позбавити права займатися певною діяльністю на строк до трьох років, чи покарати виправними роботами на до двох років,
– пояснив Максим Цуцкірідзе.

Заступник голови Нацполіції додав, коли людину беруть на роботу і між нею і роботодавцем укладається договір, прописуються певні умови. Роботодавці не можуть їх погіршувати під приводом карантину, інакше доведеться відповідати за такі дії.