Чому українці стали байдужі до реформи поліції: політолог назвав 3 причини
Про реформу правоохоронної системи та ймовірну відставку Авакова – в ефірі програми "Політанатомія" розповіли політологи Олег Саакян, Тарас Семенюк, Тарас Загородній, екскерівниця Нацполіції України Хатія Деканоідзе, журналіст-розслідувач Дмитро Гнап та адвокат Денис Ломанов.
Політолог Олег Саакян в ефірі 24 каналу пояснив, чому українці не вимагають реформування правоохоронної системи так активно.
Зверніть увагу Відставка Авакова нас не врятує, – експерт про зґвалтування поліцейськими в Кагарлику
Йдеться про жахливе зґвалтування поліцейськими у Кагарлику, яке сталось нещодавно. Експерт назвав 3 причини, чому українці не так активно реагують на цей злочин.
1. Війна змінила людей
За його словами, однією з причин такого ставлення українців є війна, яка триває ще з 2014 року.
Суспільство, яке було до війни, і суспільство, яке є після неї, багато в чому відрізняється,
– зазначив експерт.
"Війна вирощує жорстку шкіру в українському суспільстві. Саме тому будь-які такі ситуації ми сприймаємо трішки по-іншому", – додав Саакян.
2. Стара влада провокувала протести
Політолог запевнив, що українці значно яскравіше та обурливіше реагували кілька років тому на кримінальні справи, у яких фігурували правоохоронці. Зокрема, йдеться про події у Врадіївці у 2013 році.
"Тоді це відбувалося на тлі злочинної влади Януковича. Люди сприймали владу вкрай негативно і розуміли, що їх взяли в лещата бандитської системи, яка узурпувала владу", – сказав Саакян.
Що відомо про зґвалтування у Врадіївці? Жорстокий інцидент трапився 26 червня 2013 року. Тоді 3 чоловіків жорстоко побили й зґвалтували 29-річну мешканку населеного пункту. На щастя, жінка вижила та впізнала своїх гвалтівників. Як виявилось, двоє з них були поліцейськими. Їх імена – Євген Дрижак та Дмитро Поліщук. Третій – таксист Сергій Рябіненко.
Через те, що правоохоронці намагалися приховати цей злочин, у Врадіївці виникли масові протести. Люди навіть узяли штурмом місцевий райвідділ. Згодом гвалтівники-поліцейські отримали покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією всього майна, а таксист Сергій Рябіненко – 11 років із конфіскацією майна. Дрижак та Поліщук втратили свої офіцерські звання.
3. Люди довіряють новій поліції
Остання причина байдужості українців, яку назвав політолог, – нова поліція. За його словами, не зважаючи на те, що у реформованій поліції залишився той "негатив і ганебна радянська практика", люди цього вже не бачать.
"Рівень сприйняття поліції зараз вищий. Тому, виходить, що реформа зробила більш людяний образ поліції. Це має і позитивну сторону – люди почали їй більше довіряти, і негативну – ми за нею не бачимо потворності, яка досі залишається в системі недореформованої поліції", – підсумував Саакян.
Про відмінність ситуацій у Врадіївці та Кагарлику
Політтехнолог Тарас Загородній зауважив, що відмінність між зґвалтуваннями у Врадіївці та Кагарлику є велика. Він пояснив, що йдеться про реакцію влади.
"Систему характеризує не помилка, а реакція на помилку. Тоді ту історію (у Врадіївці – 24 канал) не визнавали, приховували, не давали на неї реакції доти, доки не було штурму. Зараз (у Кагарлику – 24 канал), коли МВС не приховує це, чоловіки заарештовані, перебувають під слідством, порушено кримінальну справу", – пояснив експерт.
Цікаво Геращенко заявив, що зґвалтування в Кагарлику відрізняється від зґвалтування у Врадіївці
За його словами, саме така реакція показує, що "часи змінилися". Він стверджував, що якби влада все приховувала, то реакція суспільства була б такою ж, як у 2013 році – з протестами.
А може і жорсткішою – тому що зброї у людей на руках дуже багато,
– додав Загородній.
Про політичну відповідальність за такі випадки
Загородній переконував, що колективна політична відповідальність за такі випадки не повинна існувати. "Така система існувала в СРСР, коли через помилку на низових рівнях – "летіли голови" аж до заступників міністра. Ця система має велику ваду – люди будуть приховувати злочини, тому що вони знають, що вони всі полетять", – пояснив політолог.
Загородній зауважив, що у такому випадку відповідальність повинен нести саме керівник, який повинен був про це знати.
Він теж повинен нести кримінальну відповідальність, тому що це його підлеглі, і він повинен був їх контролювати. Тому повинні бути вироки. Що стосується міністра і вище – я б дуже обережно ставився до цього,
– підсумував політолог.
Також у програмі:
► Про старих поліцейських
Колишня очільниця Нацполіції України Хатія Деканоідзе зазначила, що злочини, у яких фігурують правоохоронці, трапляються саме через погану реформу. "Чесно кажучи, реформувати кримінальну поліцію складніше, аніж патрульну поліцію. Але я скажу, що ті 10 тисяч людей, які не пройшли переатестацію, а ви знаєте скільки їх повернулося? Через суди повернулися 92%. А як повернулися – ми всі це розуміємо", – сказала Деканоідзе.
Більше про повернення старих правоохоронців – читайте тут
► Про відповідальність Авакова у справі Шеремета
Журналіст -розслідувач Дмитро Гнап вважає, що поліція, змінивши маршрут у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, намагається сфабрикувати докази і пошвидше завершити розслідування.
"Те, що зараз слідство почало підтягувати "за вуха" докази, підчищати те, чого не було зроблено або було зроблено з помилками – говорить про те, що ця справа політична. Аваков намагається зберегти своє крісло", – наголосив Гнап.
Читайте більше про те, чому справа Шеремета – пряма відповідальність Авакова