Путін у розпачі: експерти назвали 3 напрямки, де Росія зайшла в глухий кут

Крім того, через санкції, які Сполучені Штати впровадили проти нафтової галузі Росії, Путін зовсім зневірюється. Проте справжній ефект від цих санкцій можна буде побачити взимку. 

Більше про сфери, де Росія опинилася у безвихідному становищі, та чи зустрінуться Володмир Зеленський і Володмир Путін уже в листопаді – спеціально для 24 Каналу проаналізували полковник збройних сил США у відставці Джон Світ та аналітик із нацбезпеки Марк Тот.

Не пропустіть Може стати найбільшим втраченим містом із часів Бахмута: у NYT пояснили, навіщо Росії Покровськ 

Чи зустрінуться Зеленський і Путін у листопаді?

Президент Фінляндії Александр Стубб дав зрозуміти, що Володимир Зеленський та Володимир Путін можуть зустрітися на саміті G20 наприкінці листопада. Наскільки реалістичною ви вважаєте таку зустріч? Чи є на цьому етапі щось важливе, що лідер України міг би обговорити з російським диктатором?

Марк Тот: Я був здивований, побачивши це, адже досі Путін боявся зустрічатися із Зеленським. Він був готовий на це, якби Зеленський приїхав до Москви, але президент України ніколи не повернувся б із цієї поїздки. Його б заарештували, якби не вбили дорогою. 

Тож я не вірю, що Путін на це натякає. Він уже оголосив, що не має наміру їхати на саміт G20 у листопаді в Йоганнесбурзі (місто в ПАР – 24 Канал), і Трамп також сказав, що не поїде. Нині це рівень віцепрезидента Джей Ді Венса, і я просто не вірю, що це станеться. 

Я думаю, що це спроба фінського президента зрозуміти, чи зможе він просунутися у цьому напрямку. Звісно, ​​дві різні країни, Казахстан та ще одна, готові стати посередниками, обидві їхні делегації прибудуть протягом найближчого тижня. Однак я просто не вірю, що це станеться. Якби це було так, що вони змогли б? 

Думаю, це важко зрозуміти, бо Путін, перш ніж зустрітися, якщо взагалі буде зустріч, каже, що НАТО має визнати свою провину, а Україна, по суті, має відмовитись від незалежності. Зеленський же дуже швидко заявляє, що має бути припинення вогню, перш ніж буде зустріч. Це просто добрий почин, але поки що без особливого наповнення. Я просто не вірю, що це станеться.

Джоне, а що ви думаєте. Чи бачите ви готовність російської сторони серйозно сісти за стіл переговорів?

Джон Світ: Ні, я згоден із Марком. Росія не має жодного наміру сісти за стіл переговорів. Умови, надані Марко Рубіо для переговорів між Путіним та Трампом у Будапешті, були тими самими, що й за кілька тижнів до цього. І, як сказав Марк, це повна капітуляція України і це просто те, що Зеленський не прийме. 

Росія продовжить свою повномасштабну атаку за допомогою дронів, балістичних ракет і наступів по всьому фронту. Росіяни вважають, що це чинитиме додатковий тиск на Україну і змусить Київ сісти за стіл переговорів. Однак зараз це не так, тому що Україна здатна протистояти таким атакам і завдати ударів у відповідь углиб Росії, ударів по НПЗ, але також і по складах боєприпасів і по тих виробничих об'єктах, які збирають безпілотники. 

Вони успішно припинили деякі постачання північнокорейських систем озброєння. Поки Україна здатна відповідати, вона не підкорятиметься вимогам Росії. І просто зараз Путін дедалі більше зневіряється. Йому не вистачає перемог на полі бою. Він підштовхує своїх генералів до того, щоб вони забезпечили перемоги. Генерали кажуть йому те, що він хоче почути, і тому він продовжує пропагандистську війну. Він намагається переконати людей у ​​тому, що вони перемагають, хоча насправді вони зазнають жахливих невдач.

"Путін у глухому куті": що відбувається в Покровську

Російські війська намагаються захопити Куп'янськ Харківської області, йдуть запеклі бої в Покровську, що на Донеччині. За словами президента Зеленського, на Покровському напрямку зосереджено близько 170 тисяч окупантів. Джоне, з військового погляду на якому етапі ми натепер перебуваємо?

Джон Світ: Ми в безвиході. Ми бачимо українські сили всередині міста, які відбивають атаки росіян. Однак зараз росіяни в місті не наступають механізованими силами та не проводять атак хвилями. Вони просуваються, проникаючи в місто невеликими групами, а потім, опинившись там, вони окопуються, займаючи оборонні позиції, і намагаються утримувати їх, перерізаючи лінії постачання, що йдуть у місто та з міста. 

Росіяни необов'язково займають територію силою чи малими силами. Вони намагаються закріпитися на місцевості та розширювати свою присутність зсередини, а не захоплювати місто масованими силами. 

Ситуація навколо Покровська: дивіться на карті

Україна ефективно відбиває ці спроби, і вони дуже успішно спрямовують свої невеликі підрозділи, спеціальні сили, щоб відтіснити окупантів із міста. Очевидно, що їх має турбувати здатність Росії фактично оточити місто. Іде бій у Покровську, але є й ширша боротьба за те, щоб не дати російським військам оточити місто. 

І що ми бачимо зараз? Це передислокація українських військ. Щоразу, коли Росія переміщує свої сили, вона піддає свою піхоту та бронетехніку ударам українських дронів. Однією з основних бойових систем, яку Україна використовує на передовій, є її дрони, і це дуже ефективно та вкрай руйнівно. Ми спостерігатимемо за такими атаками.

Тим часом Путін продовжує заявляти про перемоги. Минулого тижня він оголосив, що Покровськ та Куп'янськ оточені, і навіть запросив західних журналістів відвідати лінію зіткнення. Яка мета цих заяв і запрошень західних ЗМІ?

Марк Тот: Так, йому потрібно здобути перемогу. Як чарівник, він намагається витягнути її з капелюха, але її просто немає. Він у розпачі. Я навіть пішов би ще далі: думаю, що Путіна зараз загнано в кут. Скрізь, куди не глянь, на полі бою, на міжнародній арені, у його власній економіці Путін зіштовхується з сильними труднощами та ніде не досягає успіху. 

Колись іракський прессекретар під час першої війни в Іраку виглядав так, наче його форма ніколи не бачила бою. Це робить і Путін, намагаючись прикинутися, що він генерал чи голова армії в Москві. Однак насправді нічого не досягає. Він намагається досягти словами того, чого його військові не змогли досягти на місцях. Ми бачили це у Куп'янську. Я думаю, це та загроза, яку Україна здатна витримати, якщо говорити про ті два удари, які йдуть із Півночі. 

І ось Путін намагається переконати всіх у своїй перемозі, навіть запрошуючи журналістів, щоб вони все побачили, але це не спрацювало, імовірно, і не спрацює. Про Куп'янськ він говорив те саме. Кирило Буданов, ваш геніальний фахівець, підготував для нього сюрприз, фактично сказавши, що Україна бачить, що він робить, що Україна готова до посилення. Путін сказав по телевізору, що росіяни збираються взяти цей регіон. А Україна відповіла: "Ні". І так розпочалася інформаційна війна. 

З погляду Путіна, він просто загнаний у кут. І ця його бравада, спроба заявити, що він здобув перемоги чи ось-ось здобуде їх чи то в Куп'янську, чи то в Покровську. Це просто спроба витягнути кролика з капелюха. 

Проблема в тому, що кожного разу, коли він шукає цього кролика в капелюсі на очах аудиторії, для нас – його просто немає. І його економіка руйнується. Україна продовжує заганяти його в кут, знищуючи його економіку, а США посилюють санкції проти великих нафтових компаній. Путін загалом зневірився. 

До речі, 31 жовтня у Покровську розпочалася складна десантна операція ГУР, яку очолив особисто Кирило Буданов. Штурмовики розвідки зайшла в райони міста, які російські генерали вже оголосили нібито захопленими.

Лукашенко хоче відправити миротворців в Україну

Командування спеціальних операцій Білорусі запропонувало, що Мінськ міг би за потреби направити своїх так званих миротворців в Україну на запит обох сторін. Джоне, як ви оцінюєте можливість відкриття другого фронту на Півночі України?

Джон Світ: Насправді мене потішила ця думка про миротворчі сили. Повернемося до вторгнення. Російські війська вдерлися в Україну з Білорусі. Вертолітні атаки на Київську область були з аеродромів на території Білорусі. Балістичні ракети летіли з Білорусі. Поранених російських солдатів було евакуйовано до польових госпіталів у Білорусі. 

Тож Білорусь повністю в проблемах Путіна. Білорусь розуміє, що якщо Путін зазнає невдачі, то вона зазнає невдачі, а на Заході – Польща. Режим Лукашенка розуміє, що Польща є для нього загрозою. Вони постійно кажуть, що мають ядерну зброю, балістичну ракету, гіперзвукову ракету. Кажуть, що будуть використовувати їх, якщо знадобиться. 

Це слова переляканої людини. Білорусь – не миротворча сила. Білорусь була б окупаційною силою. Це не прийме жодна із західних країн.

Самопроголошений президент Олександр Лукашенко погрожував світу, говорячи про російську ракету "Смерч" та її розміщення в Білорусі. Водночас Білорусь останнім часом активізувала атаки на Литву із використанням метеозондів. Марку, що ви бачите за цією ескалацією і яка ваша думка щодо ситуації з Білоруссю натепер?

Марк Тот: Коли ми пройшли позначку у 3,5 року з моменту вторгнення Путіна у 2022 році, можливо, потрібно повернутися до 2014 року, коли він вдерся до Донецька та захопив Крим. Тоді Лукашенко виліз із цими хвастощами, і це все, на що він здатний. Очевидно, він показує Путіну, що він на його боці, посилаючи йому сигнал, що вони ніби єдині та що він буде там. Однак загалом Лукашенко не зробив нічого суттєвого, принаймні відкрито. 

Крім того, що Джон згадав, на початку війни Лукашенко дозволив російським військам вдертися із Півночі в Україну. Білорусь втягнута у цю війну. Це гібридна війна. Путін відчайдушно на тлі того, що він загнаний у кут, потребує відволікання просто зараз, і останнім таким відволіканням, імовірно, є ці метеозонди. За деякими оцінками, понад 60 штук прилетіли з повітряного простору Білорусі та порушили повітряний простір литовських аеропортів. 

Це лише один зі способів, що викликає хаос. Це перевірка реакції, туди спрямовані зусилля. І з цього погляду Білорусь намагається відігравати свою роль гібридним способом. Вони стверджують, що це контрабанда цигарок, але навряд. Литва вважає, що це було навмисно. Гітанас Науседа, президент Литви, безперечно, бачить це так. 

І я нагадав би, що, попри серйозні військові невдачі в Україні, Росія все ж таки вирішила провести навчання "Захід", які проходять в Білорусі. Це така ідея йти на Захід, протистояти НАТО і таке інше. Це послання їм. Путін хоче використати Білорусь як послання для НАТО, як послання для країн Балтики, щоб вони тримались якомога далі. Однак поки що це не працює. 

Щоразу, коли він намагається вийти з цього становища, то лише викликає сильнішу відповідь з боку НАТО, Польщі, балтійських держав, і ми це бачимо. Литва на місяць закрила повітряний простір для рейсів із Білорусі та загрожує завдавати ударів по залізничному сполученню, що вдарить по економіці Білорусі. Тому Білорусь використовується для сигналу, але це не виведе Путіна з того глухого кута, в якому він перебуває.

Важливо! У ГУР запевнили, що нині рівень загрози безпосередньо з території Білорусі залишається на низькому рівні. Однак Росія все ще зберігає плани використати територію Білорусі для агресії.

Чи готова ядерка США до протистояння з Путіним?

США запланували перше випробування міжконтинентальної балістичної ракети, яка здатна нести ядерний заряд після наказу Трампа відновити випробування ядерної зброї. Ми повертаємося до динаміки холодної війни, де перегони озброєнь визначали глобальний порядок денний? Чому Москва із Вашингтоном сьогодні підвищують ядерні ставки?

Марк Тот: Дивно, як розвивається ця історія. Проте люди мають дивитися на це з висоти. По суті, Путін намагався тиснути на Трампа, оголосивши про нову крилату ракету, яка, за його словами, невразлива і здатна довго перебувати в космосі. Трамп не витерпів цього і відповів: "США не випробовували зброю з вересня 1992 року, але ми повернемося до цього". 

Думаю, це просто послання. Він дає відсіч. Частково я порадив би людям подивитися, що це більше ніж просто ядерний аспект. Є також той факт, що Сергій Лавров, видається, був тимчасово відсторонений, тому що саме він, як стверджується, надто загрався, говорячи: "…будьте твердими з Трампом, а не лестить йому". 

Загроза ядерною зброєю не спрацювала. І ось Кирило Дмитрієв полетів до США, намагаючись врегулювати ситуацію зі Стівом Віткоффом, спецпосланцем Трампа, але це не спрацювало. Його піддав критиці міністр фінансів США Скотт Бессент. 

Повертаючись до ядерного аспекту, Джон, можливо, надасть більше деталей про систему озброєння. Я думаю, це просто відповідь Трампа. Думаю, він має намір це зробити. 

Це подвійне послання не лише Путіну, а й Китаю. Якби я писав заголовок, то це про те, що Путін опинився в кутку, думаючи, що він може вибратися звідти, погрожуючи ядерною зброєю, а Трамп сказав: "Ти мене не налякаєш". То був дурний хід з боку Путіна, і Трамп його на цьому спіймав.

Джон Світ: Я погоджуюся з усім, що сказав Марк. Це стосується, я думаю, якоюсь мірою адміністрації Джо Байдена на ранніх етапах війни, коли голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі розмовляв з російським генералом Валерієм Герасимовим і запитав його, які умови змусять Росію застосувати ядерну зброю. Герасимов надав ці умови.

Однак у той же час, думаю, що адміністрація Байдена показала свої карти, що вони стурбовані ядерною ескалацією, ядерними ударами у відповідь. Росія почула це ясно і чітко, і з того моменту ми бачимо, що кожного разу, коли щось іде проти Росії – постачання HIMARS, танків, постачання системи ППО Patriot, – відповідь Путіна завжди була ескалаційною із загрозами ядерної зброї. 

Чи то фактичні навчання його стратегічних ядерних сил, чи явна демонстрація ядерної валізки, чи демонстрація збройних систем, які він виставляє напоказ, – це їхній запасний варіант. Різниця в тому, що це спрацювало з адміністрацією Байдена, але сьогодні не працює.

У звітах Washington Post мовиться, що підготовка США до ядерних випробувань може тривати роки. Джоне, як би ви оцінили їх готовність?

Джон Світ: Стратегічне командування, яке насправді керує нашими ядерними програмами, насамперед є програмою ВПС, але це також спільна програма. Однак є впевненість, що вони готові, їхні системи озброєння обслуговують і можуть бути застосовані в разі потреби. 

У нас є процеси та процедури для забезпечення безпеки зброї та гарантії того, що за будь-якого наказу всі діють відповідно до плану. Не думаю, що до цього дійде, але, як сказав Марк, це стратегічне послання. Це каже Росії, що США також мають зброю, яку можуть застосувати у відповідь на те, що Росія робить. 

Це не система першого удару США, але це щось, що забезпечує доктрину 80-х років, – взаємно гарантоване знищення. Путін це розуміє. Отже, поки він хвалиться ядерною зброєю, він також розуміє, що США і НАТО мають ядерну зброю і можуть відповісти тим самим. Це врівноважує ситуацію. 

Тож ми збираємося провести випробування ядерної зброї. Я думаю, що це більше схоже на випробування систем доставлення цієї зброї. Десятиліттями в США не було ні наземних, ні підземних вибухів. Я не думаю, що ми побачимо їх сьогодні. Тепер багато що можна зробити без детонації.

Де Україна перемагає Росію?

Велика Британія оголосила про нове постачання ракет Storm Shadow для захисту українського неба та інфраструктури від російських ударів. І ось зовсім нещодавно ми також спостерігали відключення електрики в Московській області. Марку, чи очікуєте ви, що кількість ударів по Росії продовжить зростати?

Марк Тот: Так, я думаю, як сказав Зеленський і як визнав Трамп, найкращі санкції проти Росії сьогодні – це удари вглиб, і Storm Shadow показали в цьому ефективність. Думаю, Україна розуміє це, тому що в середині жовтня вони навіть вийшли із заявою, що завдали удару по Брянському хімічному заводу з використанням Storm Shadow, що було примітно, по суті заявивши, що у вас є ці ракети.

Вони пролетіли приблизно 500 кілометрів та знищили його. Ці ракети, безумовно, здатні на це. Думаю, важливіше послання від застосування Storm Shadow і у зв'язку з санкціями, які США ввели проти "Роснафти" і "Лукойла", двох найбільших нафтових компаній Росії, полягає в тому, що ми продовжуватимемо бити як по військових цілях, так і по економічних цілях, намагаючись поставити Путіна на коліна. І це ефективно. 

Storm Shadow та їхній французький аналог відіграли величезну роль, і це хороші новини, що Велика Британія продовжує нарощувати запаси, особливо з огляду на зиму, що настає. Тому що Україна має можливість і може зосередитися на знищенні енергетичних об'єктів, що може порушити економіку, порушити ланцюжок постачань у Росії, ускладнивши перекидання техніки в Україну, на фронт тощо. 

Джон Світ: Україна зараз веде 4 битви, насправді 5, якщо говорити про битву пропаганди. Однак єдина битва, в якій вона перемагає і в якій завдає болю Росії: це удари вглиб. Удари по НПЗ, виробничих потужностях. Це відключення електрики у великих містах, що стосується саме громадян Росії, а не етнічних меншин. Однак це дорого коштує. 

Україна зосереджена на цьому, і українці насправді виживають у безпосередньому бою, який ведеться у траншеях, у містах. Вони стримують наступ росіян. Розрахунок для перемоги у війні – на удари вглиб території Росії. Українці також тримають оборону у тиловій війні, тобто у боротьбі з дронами та ракетами, які завдають ударів по їхніх містах, щоб утриматись і вижити. 

Єдине, на що вони мають звернути свою увагу, – вкласти більше ресурсів. Це війна щодо переривання постачання: що довше Росія може постачати війська та боєприпаси, матеріали та системи озброєнь в Україну, то довше це продовжуватиметься. Так, Росія втрачає 7000 солдатів на тиждень, але вона набирає 7000 солдатів на тиждень. Мають бути якісь додаткові зусилля, спрямовані на це. 

На Донеччині 170 тисяч військовослужбовців, але по них потрібно завдавати ударів. Чому б не завдати удару по їхнім районам збору? Навіщо чекати, коли вони будуть на полі бою? Ось де ви берете на себе великий ризик, змушуючи своїх солдатів боротися з ними окремо, а не вбиваєте їх. А переривання постачання, як і раніше, є головним. Ракета Storm Shadow є гарною системою, як HIMARS і ATACMS та навіть касетні боєприпаси.

Взимку побачимо справжній ефект санкцій проти Росії

Трамп ввів санкції проти російських нафтових гігантів. Згідно з недавніми звітами Bloomberg, китайські НПЗ відмовляються від російської нафти. Які результати ви бачите і чи ефективні ці заходи? Чи Трамп досяг того, чого він мав намір досягти за допомогою цих санкцій проти Росії? 

Марк Тот: Так, він це зробив. Важливою є не тільки дія, а й реакція, на яку варто звернути увагу. І у відповідь на нові санкції США спеціальний посланник Путіна та голова російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв швидко полетів у Пенсільванію, щоб спробувати зустрітися зі Стівом Віткоффом. Однак це не спрацювало. 

Ця реакція Росії свідчить про те, що Путін дуже стурбований цим. Ефект був миттєвим, бо це означає, що російський диктатор отримав сигнал про серйозність намірів США. Дещо несподівано, що до цього ще не прив'язані вторинні санкції. 

Іншими словами, сьогодні Росія продає 85% своєї нафти Китаю та Індії. Вони мали трохи більше свободи у купівлі цієї нафти, але вирішили відмовитися, бо бояться, що якщо російська нафта потрапить до них і вони почнуть її переробляти на їхніх НПЗ, то можуть зіткнутися з вторинними санкціями. Це також справило двоякий хороший ефект, тому що це принаймні скоротило закупівлі російської нафти Китаєм та Індією. Тож це добре. Ці санкції, на диво, мали більший ефект, ніж ми думали спочатку. 

Гадаю, це показує розпач Путіна, адже Дмитрієв приїхав до США за кілька днів після запровадження санкцій. Путін розуміє, що без економічної підтримки Індії та Китаю, які купують російську нафту, він матиме проблеми. Трамп отримує найвищий бал, тому що це справило негайний ефект.

Джон Світ: Путін думав, що впорається, бо сподівався, що країни БРІКС його підтримають. Він побачив, що цей економічний альянс не є таким, і це його налякало. Він намагатиметься прискоритися та битися наполегливіше, щоб компенсувати це, але ми ще не бачили повного ефекту санкцій. Потрібно буде кілька тижнів, може, місяць, перш ніж ми це побачимо, і на той час настане зима.