Міф про "Велику Вітчизняну": навіщо цю ідею пропагували в Радянському Союзі

22 червня 2020, 16:40
Читать новость на русском

Протягом 20 років в Україні 22 червня відзначають День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. Але й досі є люди, які вважають, що 22 червня – це початок "Великої вітчизняної війни".

З 2000 року в Україні не використовують термін "Велика Вітчизняна" щодо періоду з 1939 по 1945. Цей період називають Другою світовою війною. А період 1941 – 1945 коректно називати німецько-радянською війною, зазначає 24 канал.

Читайте також Ніколи в історії ми не платили більшої ціни за те, щоб залишитися народом, нацією, – Зеленський

Зеленський назвав Другу світову найбільшою катастрофою ХХ століття. Він зазначив, що в цей день ми згадуємо всіх українців, які постраждали від війни.

Україна втратила у Другій світовій близько 10 мільйонів людських життів. Через війну не народилося майже 13 мільйонів дітей. Ніколи в історії ми не платили більшої ціни за те, щоб залишитися народом, нацією.
– написав президент.

Як діяла Радянська пропаганда у Другій світовій

Пропаганда – це вагомий і дієвий елемент війни. До великої війни Радянський Союз не був готовий. Напад німецьких військ на СРСР став несподіванкою й для самого Сталіна. Відповідно, інструменти воєнної пропаганди не встигли підготувати. Адже ворогом була потужна пропагандистська машина, яку очолював Йозеф Геббельс.

Командування Червоної армії з початку радянсько-німецької війни вважало, що головне – це сила зброї, а не психологічний вплив на супротивника чи цивільне населення. У той час, коли німці, зайшовши на українські землі, називали себе "визволителями", спекулюючи на свободолюбивості українського народу, прагненні до незалежності.

Через це, радянська влада вирішила "розбудити" у різних народів, які входили до складу Союзу, патріотизм до "Вітчизни".


Пропаганда була навіть на поштових марках

У випадку з українцями вирішили згадати Шевченка та його заклики до боротьби за Батьківщину. Під "Батьківщиною", звісно, розуміли Радянський Союз. Вірші Кобзаря зазвучали по радіо, їх друкували в пресі, на плакатах тощо.

Читайте також Кожен третій українець шкодує про розпад СРСР

Шевченка читали навіть на фронті. Солдати просили надсилати "Кобзар" на передову. За роки війни радянські друкарні видали понад півмільйона екземплярів цієї книги.

Термін "Велика Вітчизняна"


Термін "Велика Вітчизняна" започаткував в СРСР Йосип Сталін

Термін "Велика Вітчизняна війна" вперше використав у своєму виступі на радіо Йосиф Сталін 3 липня 1941 року.

Війну з фашистською Німеччиною не можна вважати війною звичайною. Вона є війною не тільки між двома арміями. Вона є разом з тим великою війною всього радянського народу проти німецько-фашистських військ. Метою цієї всенародної Вітчизняної війни проти фашистських поневолювачів є не тільки ліквідація небезпеки, що нависла над нашою країною, але й допомога всім народам Європи, що стогнуть у ярмі німецького фашизму.
– заявив у виступі Сталін.


Популярний плакат під час німецько-радянської війни

Як пояснює колишній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович, "Велика Вітчизняна війна" мала на меті мобілізувати населення, яке було деморалізоване і не хотіло захищати Радянський Союз.

В перші місяці 1941 року повна поразка Радянського Союзу обумовлена, зокрема, відсутністю людей, які б готові були захищати Радянський Союз, Сталіна і режим, який вони пам’ятали через Голодомор та масові політичні репресії. Власне, з цієї причини за перше півріччя 1941 року близько чотирьох мільйонів людей здалися в полон. Для того, аби психологічно та морально перемогти цю атмосферу, Радянський Союз починає розкручувати термін "Велика Вітчизняна війна". В 1942 році, по суті, введення спеціального ордену легітимізувало термін "Велика Вітчизняна війна",
– розповів В’ятрович.

Специфіка цієї пропаганди була максимально проста – формувалась чорно-біла картина світу. Німці були цілковитим злом. Єдиним, хто міг подолати "зло", був Радянський Союз – це були такі собі "сили добра", які воювали за звільнення всієї Європи, захищаючи міфічну "родіну". Цікаво, що два роки перед цими подіями (у серпні 1939) ці два протилежні табори уклали договір, відомий як пакт Молотова – Ріббентропа, про поділ Європи. Однак, пізніше цей факт співпраці ретельно приховували.

Читайте також: З 1945 року до сьогодні: де воювали СРСР і Росія і скільки солдатів втратили

До речі, часто українці, які воювали в Червоній Армії, йшли в бій з гаслом "За родіну", маючи на увазі власну родину.


Карикатура про пакт Молотова – Ріббентропа, за яким СРСР і Німеччина поділили Європу

Спекуляції з історичними термінами в сьогоденні

Питання як називати війну, яка відбувалась понад півстоліття тому, можна було б залишити історикам, однак і нині цю тему використовують для спекуляцій.

Дискусія між поняттями "Велика Вітчизняна" та Друга світова" є радше дискусією не історичною, а, на жаль, ідеологічною і політичною,
– визнає В’ятрович.

Навіть після війни міф про "Велику Вітчизняну" і "велику перемогу" продовжували пропагувати, адже це доводило існування так званої "радянської нації".

Ці ідеї продовжують використовувати в Росії для підтвердження спільного коріння народів пострадянського простору.

Український історик Володимир В’ятрович зазначає, що для Росії цей міф важливий для відновлення свого впливу на колишні пострадянські терени. Влада РФ широко використовує його у геополітичнії грі.