Головні новини 6 грудня: День ЗСУ, вибори в Кривому Розі, обмеження січневого локдауну

Найважливіші новини України та світу за сьогодні, 6 грудня:

День Збройних сил України

В Україні 6 грудня відзначили День Збройних сил, заснований у день схвалення відповідного закону в 1991 році. З нагоди свята Президент України Володимир Зеленський взяв участь в урочистих заходах біля Маріїнського палацу.

Варто знати В Україні святкують День ЗСУ: історія армії, забобони і цікаві факти

Ми будуємо військо, де держава захищає людей, які захищають державу. Військо яке захистить Україну на суші, у воді, у повітрі, кіберпросторі. Ми робимо це заради майбутнього, заради миру в Україні,
– наголосив Володимир Зеленський.

Крім того, президент присвоїв почесні назви кільком підрозділам українського війська:

• 44 окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ присвоїли найменування "імені гетьмана Данила Апостола".
• 18 бригада армійської авіації отримала найменування "імені Ігоря Сікорського".
• 27 реактивна артбригада – "імені кошового отамана Петра Калнишевського".
• 12 окрема бригада армійської авіації тепер матиме найменування "імені генерал-хорунжого Віктора Павленка",
• 1 радіотехнічна бригада Повітряних сил – почесне найменування "Галицько-Волинська".
• 169 навчальному центру Сухопутних військ присвоїли найменування "імені князя Ярослава Мудрого".

Після цього Володимир Зеленський здійснив поїздку на Донбас, де зустрівся з українськими воїнами на передовій. На пам'ять воїни ЗСУ вручили Зеленському сувенір – інсталяцію, складену з осколків ворожих артилерійських снарядів.

Вибори мера Кривого Рогу

У Кривому Розі цього дня обирали мера міста в другому турі. За посаду змагалися кандидат від "Слуги народу" Дмитро Шевчик і від "Опозиційної платформи – За життя" Костянтин Павлов.

Цікаво У Кривому Розі жінка намагалася проголосувати за радянським паспортом: фото

Наразі незрозумілими залишаються навіть приблизні результати виборів. Оскільки бодай якесь опитування провів лише телеканал "Україна 24".

Втім, у цьому опитуванні є багато невідомих. Наприклад, видання не наводить кількості опитаних, а також кількості дільниць, на яких проводилося опитування. Дані є лише станом на 18 годину, а результати – у межах статистичної похибки. Видання наводить такі дані:

• Дмитро Шевчик – 51,7%,
• Костянтин Павлов – 47,2%.

Це опитування провів телеканал "Україна 24" на замовлення фонду "Українська політика". Дані актуальні станом на 18 годину, а похибка становить 2,5%. Втім, кількість опитаних виборців – невідома.

Обмеження січневого локдауну

Ще раніше стало відомо, що коли не буде значного спалаху пандемії, у грудні локдаун українцям не загрожує. Втім, він є доволі імовірним у січні 2021 року.

Цікаво Знизить добову кількість заражених до 6 тисяч: Ляшко пояснив необхідність локдауну у січні

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що остаточне рішення про дати можливого локдауну та його обмеження схвалять 9 грудня. Поки що він назвав, чию роботу найімовірнше обмежать:

• Святкові концерти, дискотеки та нічні клуби, масові заходи в приміщеннях, хостелів, ТРЦ (імовірність 100%).
• Музеї, кінотеатри та театри, заклади громадського харчування з організацією дозвілля (95%).
• Святкові ярмарки, спортзали та фітнес-центри (90%).

Крім того, уряд може обмежити роботу, але не закриватиме повністю громадський транспорт, заклади харчування й готелі.

Протести в Молдові

У центрі Кишинева прихильники новообраної президентки Майї Санду вийшли на протест. На площі у столиці Молдови зібрались близько тисячі людей. Вони вимагали дострокових парламентських виборів.

До слова Русифікація Молдови: Додон на завершення каденції вирішив гучно прислужитися Кремлю

На демонстрацію вийшли не тільки прихильники партії Санду, а й інших опозиційних сил. Рух через центр міста перекрили, а Будівлю уряду оточили силовики.

Люди протестують проти парламентської більшості, яку створили Партія соціалістів чинного президента Ігоря Додона і партія "Шор". Опозиціонери звинувачують Додона й молдавського олігарха Ілана Шора в намаганні "вкрасти перемогу". Люди вимагають дострокових виборів і розпуску парламенту.

Підставою до цього стали декілька скандальних рішень парламенту зразу після перемоги Майї Санду на президентських виборів, але ще до вступу на посаду. Серед них обмеження повноважень президента й статус російської мови.