Договорняки і тиск: чому НАЗК затягує з винесенням рішень
Політично кероване НАЗК перетворило перевірку декларацій на інструмент для торгів, договорняків і тиску. 96% декларацій, повну перевірку яких НАЗК завершило протягом 2017-2018 років, перевірялись довше 90 днів — строк, протягом якого вони повинні здійснити таку перевірку.
У 18,4% перевірка тривала більше року, у 2,3% — більше ніж півтора роки. Часто — без жодних обгрунтувань.
Читайте також: НАЗК закриває очі на порушення у деклараціях ТОП-чиновників: конкретні факти
Справа в тому, що законом строки перевірки не визначені — там надано НАЗК парво самостійно визначати, в якому порядку і скільки перевіряти декларації. І НАЗК визначили строки своїм рішенням — затвердивши так званий Порядок повної перевірки декларацій.
Протягом 2017 і 2018 років порядком було визначено, що повна перевірка декларації здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки, а також можливість подовження на 30 календарних днів.
Тобто максимальний строк для проведення повної перевірки — 90 днів. У порядку також містяться положення про зупинку строку перебігу перевірки у двох випадках: звернення до суду для отримання інформації про рахунки і направлення міжнародних запитів. Однак часто перевірки затягуються необгрунтовано довго.
До прикладу, декларацію судді Верховного суду Валентини Сімоненко перевіряли 20 місяців замість 3. В результатах про цю перевірку не згадується ні про звернення до суду, ні про міжнародні запити, тобто незрозуміло, чому строки перевірки її декларації перевищили майже в 7 разів.
Валентина Сімоненко // Укрінформ
Можливо, причина в тому, що саме в цей час, поки перевірка її декларації сильно затягувалась, Валентина Симоненко стала суддею нового Верховного суду. Обійняла посаду вона її попри негативний висновок Громадської ради доброчесності, члени якої знайшли в неї і порушення в декларації, і зв’язки з тимчасово окупованими територіями України, і сумнівну діяльність на посаді Ради суддів України, яка стосувалась ігнорування звернень громадян, сумнівних заяв та інше.
Потрапляння її посаду в так званий новий Верховний суд тривало довго — зокрема, через величезне суспільне обурення, викликане можливістю призначення в новий нібито суд такої одіозної судді.
І від НАЗК вимагали результатів перевірки, бо перевірка декларації є частиною перевірки для кандидатів в судді, а порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна взагалі внесена в Конституцію як підстава для звільнення судді. Так от цікаво, що НАЗК розродилось результатами перевірки її декларації лише після того, як Сімоненко призначили суддею Нового Верховного суду.
Читайте також: Які шалені багатства проігнорувало НАЗК у деклараціях чиновників
Так, Петро Порошенко підписав указ про її призначення попри негативні висновки, попри відсутність результатів перевірки в НАЗК, попри значний суспільний резонанс. Зайве й казати, що в її декларації НАЗК не знайшли не тільки ознак корупційного злочину, але й навіть адміністративного правопорушення.
Інший не менш цікавий персонаж — це нардеп від "Волі народу" Володимир Бандуров. Його декларацію в НАЗК перевіряли теж 20 місяців замість 3.
Нардеп від "Волі народу" Володимир Бандуров
Це саме той народний депутат, по якому, за словами викривачки з НАЗК Ганни Соломатіної, від Голови Агентства Наталії Корчак надходили вказівки підготувати позитивні висновки. Ганна Соломатіна зробила цю заяву ще у листопаді 2017, проте результати перевірки його декларації затвердили лише за рік, у листопаді 2018.
Жодного слова про звернення до суду чи про міжнародні запити в результатах перевірки немає, як і не має вказівок на будь-які інші причини, через які перевірку декларації могли затягнути в 7 разів.
Однак за час, поки тривала перевірка декларації, в самому НАЗК змінилося керівництво — його очолив Олександр Мангул.
Він був головою Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, призначений Президентом Порошенком, і очолював місцеве відділення президентської партії. І розпочату ще за попереднього керівництва перевірку таки завершили — не знайшовши порушень, звісно.
Ще один декларант, чию декларацію в НАЗК перевіряли цілих 18 місяців, це екс-заступник керівника департаменту ГПУ з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Дмитро Сус, скандальновідомий як прокурор, що "переписав авто на бабусю".
Ще влітку 2016 журналісти bihus.info з’ясували, що прокурор їздить на незадекларованому коштовному автомобілі Audi, який записаний на 85-річну пенсіонерку з Хмельницького.
Навесні 2018 року НАБУ повідомило про завершення розслідування і передачу до суду справи по ньому, бо з’ясували, що впродовж 2016 року він зловживаючи службовим становищем привласнював чуже майно і продав вилучені під час слідчих дій як речові докази кошти та майно, загалом на суму 1,2 мільйона гривень.
У 2017 році горе-прокурора звільнили, а його справа нині слухається в суді. Та це не завадило НАЗК у листопаді 2018 року, тобто через півроку після того, як НАБУ і САП відправили вже розслідувану справу до суду, ухвалити результати його перевірки, в яких не встановлено ознак кримінальних чи навіть адміністративних правопорушень.
Чому так стається, що НАЗК роками перевіряє декларації, але в результаті приходить до ну дуже сумнівних висновків? Очевидно, в тому, що перевірки декларацій там перетворили на інструмент для торгів, тиску і, не виключено, заробляння грошей.
Так, до прикладу, вже згадувана викривач з НАЗК говорила про народних депутатів, щодо яких їй надходили вказівки зробити позитивні висновки, а також про існування двох варіантів висновків: позитивного і негативного. Який з них буде в результаті ухвалений — якраз і є предметом для торгів.
Або інший приклад — за повідомленнями журналістів, під час обшуку офісу в межах провадження НАБУ щодо друга Олега Ляшка – нардепа Сергія Скуратовськоського було знайдено проект рішення НАЗК про результаті перевірки, яка була в НАЗК незадовго до того розпочата. Як і чому цей проект рішення міг потрапити до нардепа?
Іще один приклад — в межах провадження НАБУ по міністру інфраструктури Володимиру Омеляну була опублікована переписка, в якій посадовець НАЗК обговорював з міністром питання, що стосувались його перевірки.
Читайте також: Обіцянки на вітер: 5 кроків, які підірвали довіру до антикорупційних органів
НАЗК має бути перезавантажене. Зробити це може парламент, і якщо цей парламент не зможе цього зробити, принаймні ви знаєте, за кого не треба голосувати на наступних виборах.
Кінець кінцем все буде добре, і якщо зараз не добре — значить, це ще не кінець.