Чи змінять війну дрони зі штучним інтелектом: що про них кажуть в Україні та світі

Штучний інтелект, який займає дедалі більше місця у житті людства – це не тільки допомога у створенні розважального контенту чи загроза робочим місцям. Алгоритми вчаться виявляти міни, ворожі розташування, озброєння, цілі для ураження. Саме тому він буде корисним і для перемоги України у війні проти Росії.

Один зі шляхів використання штучного інтелекту (ШІ) – дрони. Вимоги до безпілотників стають все більшими. У квітні 2024 року кластер оборонних технологій Brave1 оголосив про пошук рішення БпЛА-перехоплювача. Це має бути рішення для знищення ворожих дронів-розвідників, що дозволить заощадити українську ППО. Такі дрони повинні мати систему виявлення та наведення на ворожі безпілотники на основі комп'ютерного зору.

24 Канал з'ясував, як Україна під час війни розвиває напрями штучного інтелекту та радіоелектронної боротьби, що дозволяє захищатися від атак та стеження Росії та чи допоможуть дрони з ШІ закінчити війну.

Навіщо дронам штучний інтелект

Розумні дрони уже діють. Українські безпілотники з інтегрованим штучним інтелектом у березні завдали удару по Нижньокамському нафтопереробному заводу у Татарстані. Він – один з п'яти найбільших у Росії та розташований за 1100 кілометрів від кордону з Україною.

Штучний інтелект допомагає ударним дронам орієнтуватися в польоті та уникати перешкод, зокрема, від глушіння.

"Кожен дрон має комп'ютер із супутниковими даними та інформацією про рельєф. Маршрути узгоджені заздалегідь з нашими союзниками, і літаки дотримуються плану польоту, щоб ми могли вражати цілі з метровою точністю", – каже джерело CNN.

Головний елемент ШІ дронів – датчики машинного зору.

У них є така річ під назвою "машинний зір", яка є формою ШІ. По суті, це модель на чипі, яку можна навчити визначати локацію та ціль, до якої вона прямує. Коли дрон запускають, він може визначити свою локацію,
– каже Ноа Сільвія, аналітик із Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень, британського дослідницького центру, слова якого наводить CNN.

Такий дрон повністю автономний і не потребує зв'язку зі супутниками. Але рівень штучного інтелекту таких дронів все ще дуже низький, зазначає Кріс Лінкольн-Джонс – колишній британський військовий офіцер і експерт із штучного інтелекту та боротьби з дронами.

"Такого рівня автономності ще не було в дронах раніше, але ми все ще перебуваємо на ранніх стадіях потенціалу цієї технології", – сказав він CNN.

Як раніше заявив 24 Каналу генерал армії, ексголова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж, Україна має інтелектуальну технічну перевагу над ворогом: Росія не має дронів із такими частотами, маневруванням та змінюванням траєкторії.

Ми маємо вже інтелектуальну технологічну перевагу. Однак ці ресурси й внутрішні, і зовнішні, і наших союзників націлені на те, щоб ми мали консолідовану і масовану перевагу над ворогом у дронах найближчі 3 – 5 місяців,
– сказав Маломуж.

Росія почала придушувати за допомогою РЕБ українські дрони, тож їх вирішили змінити. І тепер дрони вміють моделювати ситуації, змінювати траєкторію, захищатися від радарів та ворожої ППО.

Використання дронів з ШІ може збільшити ресурс ударів як по території Росії, так і по тимчасово окупованому Криму. Йдеться про об'єкти ВПК, нафтопереробні об'єкти, пускові установки та аеродроми, а також лінію фронту.

До теми Новий американський військовий ШІ-дрон динамічно змінює канали, щоб уникати радіоперешкод

У чому перевага дронів з ШІ і чи зможуть закінчити війну

Штучний інтелект може поступово, але докорінно, змінити парадигму ведення війни, стверджує у коментарі 24 Каналу Олександр Борняков – заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT.

ШІ не існує відірвано від інших технологій. Це умовно додаткове програмне забезпечення, завдяки якому можна прокачати уже наявну зброю. Найпростіший приклад – безпілотники. Дрон з інтегрованим ШІ виглядатиме так само як звичайний. Проте під дією РЕБу звичайний БпЛА з високою ймовірністю втратить сигнал – і на цьому кінець місії. Натомість дрон із ШІ полетить далі, не реагуючи на радіоелектронні хвилі ворога. Ось і ключова відмінність,
– каже Борняков.

За словами урядовця, штучний інтелект – це буквально антидот проти російського РЕБу. Але це лише одна з переваг ШІ в оборонці.

Рій дронів зі штучним інтелектом / Getty Images

Штучний інтелект також може посилити роботів і вивести цю технологію на новий рівень, каже Борняков. Наземні роботизовані комплекси з ШІ здатні виконувати завдання автономно. Для цього оператору достатньо дати роботу чітке "технічне завдання". Наприклад, платформа з ШІ може їхати за військовим при виконанні місії. Або рухатися до заданої цілі, самостійно об'їжджаючи перешкоди без вказівок оператора.

Іншу думку має Андрій Штепа, співзасновник компанії AirUnit, що займається виробництвом FPV-дронів.

Технологія ШІ – це щось більше, аніж модний вираз і наразі в дронобудівництві майже не застосовується. Щонайменше, серед відомих мені проєктів. Не будемо фантазувати про "таємні лабораторії" та космічні технології. Це більше схоже на слово-паразит, яким все частіше починають називати все, що має автоматизовані процеси. Серед таких процесів є система автоматичного доведення до цілі, що активно впроваджується для FPV-дронів,
– зауважив у коментарі для 24 Каналу Андрій Штепа.

Він вважає, що Україна закінчуватиме війну без технологій штучного інтелекту в дронах.

Ця технологія працює на відкритій базі протоколів нейромережі машинного зору, яка постійно збагачується новими даними. Вона дозволяє системі відрізняти об'єкти шляхом відмінності кольорів в пікселях по контрасту.

"Ви не зможете зробити щось серйозніше на камерах, вартістю 30 доларів, адже це все ще камера за 30 доларів. Ще однією стороною такої технології є необхідність наявності не найгіршого процесора для можливості проводити обчислювальні операції, що здорожчує виріб", – пояснює Штепа.

Водночас фахівець радить враховувати, наскільки ефективнішим стане застосування самого FPV-камікадзе як БК при успішному ураженні цілей, а не наскільки дорожчим він став.

За словами Штепи, дуже важкою задачею для новаторів, які намагаються виводити свої рішення на ринок, є зміна засад сформованого ринку, ціни та уявлення споживача про те, як має виглядати продукт.

"Наступним етапом міг би стати ШІ на більш потужних UAV-моделях, що літають в режимі радіомовчання, для тренування нейромережі машинного зору зі збагачення самої бази об'єктів. Але навіть з цим все ще важко назвати такий виріб "розумним дроном". Виходячи з цього, я не прогнозую проривів найближчим часом. Цю війну ми будемо закінчувати без ШІ-технологій в дронах", – зазначає співзасновник AirUnit.

Водночас заступник голови Мінцифри Олександр Борняков пояснює, що Україна зараз максимально робить ставку на своє виробництво, адже потрібно розвивати ринок. Та потрібен досвід закордонних компаній, щоб розкачати технологію штучного інтелекту в Україні.

Штучний інтелект і машинне навчання – це один з чотирьох пріоритетів defense-tech кластера Brave1. Мінцифра разом з іншими ключовими стейкхолдерами створила кластер першочергово для підтримки саме вітчизняних виробників. Ми дуже вкладаємося в інтеграцію цієї технології в оборону, бо це технологічне майбутнє. І не лише для оборонної сфери, а й для усіх галузей. Тому зараз наша задача – знайти, як інтегрувати ШІ в зброю з максимальним коефіцієнтом корисної дії,
– каже Борняков.

Штучний інтелект можна інтегрувати в дуже різну зброю – від БпЛА і морського дрона до танка. Зараз на платформі Brave1 зареєстровано понад 200 розробок із застосуванням методів AI та ML з різним рівнем технологічної готовності.

"Переважно це інформаційні системи для збору та аналізу даних з поля бою. Частина з них вже використовується військовими на фронті. Це показує, що в Україні поступово, одне за одним з'являються рішення на базі ШІ, які в майбутньому допомагатимуть військовим виконувати бойові місії. Наступні етапи – це дрони та роботи з ШІ, однак тут не будемо розкривати всі карти", – пояснює Борняков.

Як Україна бореться з ворожими дронами і як розвиває РЕБ

Не зникає загроза від російських дронів на полі бою – агресор також розвиває технології. Тому зараз держава закуповує тисячі засобів РЕБ ближньої дії, так званий окопний РЕБ.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розповів у коментарі 24 Каналу, що здебільшого військові використовують РЕБ українського виробництва, але часто деталі для комплектування у них – іноземні. Також партнери надають нам й іншу матеріально-технічну підтримку. А ще – консультують українських розробників та військових щодо виробництва й експлуатації засобів РЕБ.

На сьогодні на платформі Brave1 зареєстровано вже понад 100 розробок в напрямі РЕБ, 9 з них – кодифіковані за стандартами НАТО. Тобто ці засоби може закуповувати держава для Сил оборони, що вже почала робити. Це переважно РЕБ ближнього радіуса дії, так званий окопний РЕБ, який покликаний захистити військових, техніку та позиції. Загалом, на ринку над створенням засобів РЕБ працює понад 50 розробників і виробників різного рівня,
– зазначив Федоров.

Також, за словами Федорова, нам цікаво не лише вивчати досвід іноземних партнерів, а й ділитися власним, бо він є корисним для них. Повномасштабна війна в Україні  – це середовище, де можна набути критично необхідний досвід, експертизу у виробництві й використанні засобів РЕБ.

Уже зараз наші партнери активно консультуються з українськими виробниками в питанні розвитку технологій РЕБ. Нам є що запропонувати, адже унікальність цієї війни зумовлює створення українськими розробниками засобів РЕБ, які не мають аналогів у світі,
– каже міністр.

Україна працює з розробниками над різними рішеннями у сфері РЕБ, які здатні зашкодити російській армії та її радіоелектронним спроможностям.

"Для України немає обмежень у специфікації систем РЕБ, якщо вони здатні створювати перевагу на полі бою для українських військових", – зазначає міністр цифрової трансформації.

До теми Українська РЕБ змогла "нейтралізувати" 20 з 21 засобів нападу: що допомогло відбити атаку

Як США готуються до війни з Китаєм за допомогою ШІ-дронів

Російсько-українська війна та атаки Ірану і його проксі на Ближньому Сході показали важливість безпілотників у сучасних бойових діях. Пентагон вирішив не відставати і у відповідь на це запустив амбітний план "Реплікатор" для створення тисяч дешевих дронів в очікуванні можливої війни з Китаєм.

У серпні 2023 року заступниця міністра оборони США Кетлін Хікс оголосила про запуск програми "Реплікатор". Її мета – подолати розрив у чисельності армії між США та Китаєм та швидко зібрати і розгорнути велику кількість дешевих безпілотників протягом 18 – 24 місяців. Реалізація програми коштуватиме Пентагону 500 мільйонів доларів щороку впродовж найближчих двох фінансових років, повідомляє Reuters.

"Реплікатор" покликаний допомогти нам подолати найбільшу перевагу КНР, а саме масу. Більше кораблів. Більше ракет. Більше людей,
– зазначила Хікс.

Перевагу планують здобути й розумними дронами, які, ймовірно, зможуть формувати скоординовані рої у повітрі.

"Мета "Реплікатора" полягає в тому, щоб стримувати конфлікт з Китаєм, і, якщо буде потреба з ним воювати – то мати для цього можливості", – прокоментував виданню Vox Адіті Кумар, заступник директора підрозділу оборонних інновацій (DIU) Пентагону в Кремнієвій долині.

Пентагон / Фото Angela Stafford, U.S. Air Force

За його словами, початковий список систем уже затверджений, і Пентагон має готові до виконання контракти. Лишається лише дочекатися фінансування закупівель від Конгресу. DIU спілкувалися й з українськими операторами дронів. Ті зазначили, що сучасна війна безпілотників вимагає не лише великої кількості систем, але й їхньої адаптації до умов, що швидко змінюються.

"В Україні війна безпілотників часто зводиться до змагання за адаптацію засобів до систем РЕБ та глушіння з боку супротивника. Умови змінюються кожні 90 днів", – наводить Vox слова фахівця.

Хоча війна прискорила використання ШІ в озброєнні, воно все ще обмежене. Пол Шарр, ексспівробітник Пентагону, який зараз працює в Центрі нової американської безпеки (CNAS), вважає, що зброя зі штучним інтелектом у майбутньому може призвести до міжнародної кризи. Штучний інтелект може вивести людину "за дужки" і приймати ті рішення, які люди б не прийняли.