Закриття Ормузу запустило глобальну гонку: десятки держав змагаються за енергоринок

Які країни змагаються за енергоринок

Держави від Суринаму до Сирії вже звертаються до адміністрації президента США Дональда Трампа з пропозиціями про альтернативні постачання на тлі загострення  енергокризи через війну з Іраном, пише Politico.

Дивіться також Експорт нафти з цієї країни рекордно зростає через кризу на Близькому Сході 

Наприклад, міністр нафти, газу та довкілля Суринаму Патрік Брунінгс заявив, що його країна готова взяти на себе роль "безпечної гавані" для енергоринку. 

Питання енергетичної безпеки знову на порядку денному. Саме так ми й хочемо себе позиціонувати. Ми можемо стати однією з безпечних гаваней у питанні постачання енергії, 
– наголосив він. 

За його словами, країна вже виявила запаси газу біля свого узбережжя та розраховує на подальші розвідки. 

Тоді як міністр енергетики Кіпру Міхаліс Даміанос зазначив, що через глобальну кризу роль регіону зростає. За його словами нові газові проєкти тут можуть запрацювати вже до 2028 року.

Через Ормузьку протоку та глобальну кризу Східне Середземномор’я стає дедалі важливішим. Усі ці зовнішні шоки можна обійти, якщо матимемо більше варіантів, 
– упевнений Даміанос.

Схожі заявив лунають і від Сирії. Міністр енергетики Мохаммед аль-Башир заявив, що країна відкрита для інвестицій американських компаній та обговорює відновлення енергетичної інфраструктури.

Ми сказали міністру енергетики, що двері Сирії відкриті для інвестицій, 
– повідомив політик. 

Серед ключових проєктів Сирія пропонує відновлення Арабського газопроводу та можливий перезапуск нафтопроводу Кіркук–Баніяс. Вони зможуть зменшити залежність від маршруту через Ормузьку протоку.

Важливо! Усі ці країни сподіваються отримати політичну підтримку та фінансування Вашингтона. Зокрема, доступ до коштів через американські інституції розвитку, такі як Development Finance Corporation, які підтримує великі інфраструктурні проєкти за кордоном.

Що говорять у США щодо нових проєктів

У США підтримують нові енергетичні проєкти, які дозволять зменшити залежність від постачань через Ормузьку протоку.  Адже різке зростання цін на пальне через кризу в Ормузі обвалило рейтинги Трампа до рекордно низьких рівнів. 

У Білому домі заявляють, що США працюють із союзниками над диверсифікацією постачань енергоносіїв на світовий ринок. 

Адміністрація Трампа тісно співпрацює з союзниками по всьому світу, щоб диверсифікувати ланцюги постачання, розширити енергетичну інфраструктуру та зміцнити енергетичну безпеку, мінімізуючи глобальну залежність від таких вузьких місць, як Ормузька протока, 
– наголосила речниця Білого дому Тейлор Роджерс.

А міністр енергетики США Кріс Райт під час виступу на Глобальному енергетичному форумі Atlantic Council повідомив про готовність розвивати міжнародну співпрацю.

Наразі американські посадовці вже проводять переговори щодо нових енергетичних проєктів із країнами Близького Сходу. Окрему увагу також приділяють Східному Середземномор’ю. 

Водночас експерти попереджають, що жоден із запропонованих проєктів не здатен миттєво вплинути на ціни на пальне, адже потребує років на реалізацію. 

Зауважте! До початку війни США проти Ірану Ормузька протока забезпечувала п'яту частину усіх світових постачань нафти та газу. 

Яка ситуація в Ормузі зараз? 

• Ормузька протока станом на зараз залишається фактично заблокованою. За наявною інформацією, її перекрили іранські сили ще наприкінці лютого – з початку ескалації конфлікту на Близькому Сході.
• Новий виток напруги стався в ніч на 11 червня, коли американські сили завдали серії ударів по об’єктах у Сіріку, на острові Кешм, а також у Мінабі та Ісфахані. Тегеран швидко відреагував на ескалацію. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що іранські збройні сили дадуть відповідь на будь-які атаки або загрози без винятку.
• Паралельно Іран оголосив про блокування Ормузької протоки. Тегеран заборонив рух всіх суден, включно з нафтовими танкерами та комерційними кораблями. У разі порушення цих вимог судна можуть стати ціллю для ураження.