Економічний спад чи зростання: чого чекати Україні

Економічні прогнози на найближчі роки

В своєму огляді "Глобальні економічні перспективи" Світовий банк прогнозує зростання глобального ВВП в 2019 році на рівні 2,6%. Хоча ще в січні очікували 2,9%.

Читайте також: Підводні камені партійних списків на парламентських виборах-2019

За прогнозами в групі країн з розвиненою економікою, особливо в єврозоні, економічне зростання 2019 року сповільниться внаслідок скорочення експорту і інвестицій. Та й темпи зростання економіки США трохи знизяться – до 2,5%.

А що ж у державах з ринком, що формується, і країнах, що розвиваються, до яких належить і Україна? Темпи економічного зростання, за оцінкою Світового Банку, перебуватимуть на найнижчому рівні за чотири роки.

Зараз економіка багатьох таких держав долає наслідки фінансових потрясінь та політичної невизначеності. А рівень світової торгівлі в 2019 році очікується найслабкішим за десятиліття.

То ж лише у 2020-2022 роках прогнозується, що негативний вплив цих факторів зійде нанівець, а збільшення світової торгівлі в певній мірі відновиться.

Як досягнути економічного зростання

Президент Світового банку Девід Малпасс зазначив, що саме підвищення темпів економічного зростання – умова скорочення масштабів бідності та поліпшення умов життя людей. А підвищений рівень заборгованості в країнах, що розвиваються, і слабке зростання інвестицій в їх економіку не дозволяє державам реалізувати свій потенціал.

Президент Світового банку Девід Малпасс

І це правда. Постійно говорю, що наша економіка не зростає так, як могла б. Українські економічні експерти зі мною погоджується, президент групи Світового Банку говорить те саме.

Країнам, які розвиваються необхідно здійснювати істотні структурні реформи, що забезпечують поліпшення ділового клімату та залучення інвестицій,
– переконаний Малпасс.

Здавалось би прості та зрозумілі речі, які можна впровадити. От, наприклад, проблема з інвестиціями. Чи знає про неї уряд та парламент? Звісно знають. Але чомусь заробітчани за минулий рік лише грошовими переказами перевели в Україну вдвічі більше грошей, ніж надійшло іноземних інвестицій.

Чого остерігаються іноземні інвестори

Бо ми – ризикова країна. В нас незахищене право власності, в нас корумповані правоохоронні органи та судова система. А кому це вигідно? Тим, для кого правоохоронці – це кишенькові війська, які обслуговують інтереси можновладців. От їм і дозволяють так би мовити поживитись на підприємцях.

Іноземні інвестори негативно оцінили перші призначення Зеленського

І всі знають про силовий тиск на бізнес. То колишній президент, то прем'єр обіцяють його зупинити, але бізнес й досі потерпає. Шкода тільки, що неможливо порахувати, скільки країна втрачає від таких дій людей в погонах та судівських мантіях.

Зате є речі, які можна порахувати. От, наприклад, запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток забезпечить нам зростання ВВП на 1% щороку. Тож ми можемо убезпечитись від світового падіння темпів зростання економіки.

А ще це – 100 мільярдів гривень інвестицій щороку. Чому ми цього не робимо, хоча говоримо з 2015 року про це? Один з небагатьох законопроектів пройшов таке широке громадське обговорення, і бізнес-асоціації його підтримали, і малий та середній бізнес. От тільки деякі представники великого бізнесу незадоволені. Ті, які за збитками приховують своє небажання платити в бюджет України.

Читайте також: Чого чекати бізнесу від нових призначень Зеленського

А бюджет України наповнюється платниками податків. Підприємцями та фізичними особами. Чим вищі доходи людей, тим більше отримає бюджет. Чим більше заробляє підприємство, тим більше отримає бюджет. То ж кожен з нас прямо зацікавлений в зростанні економіки.

Бо тоді і на пенсії грошей вистачатиме, і дороги будуть прокладати нові та ремонтувати старі. А зараз ми лише ремонтуємо машини та вирівнюємо колеса після проїзду по наших дорогах. І на медицину буде вистачати. І школи будуть ремонтуватись. І армія буде забезпечена.

Звідки Україні взяти гроші

2019 рік – рік пікових виплат Україною зовнішніх боргів. Ми позичаємо гроші, щоб розрахуватись за попередні борги, у МВФ та в інших кредиторів. Ми накопичуємо нові борги, які будемо віддавати наступні шість років. Експерти аплодують кожному новому позиченому мільярду доларів, але ці гроші є всередині країни.

Митниця. Три роки я говорю про схеми на митниці, завдяки яким бюджет недоотримує мінімум чотири мільярди доларів щороку. У 2018 році я передала прем'єру папку з 150 сторінками опису схем на митниці й одразу закрутилось, завертілось. Оголосили наступ на контрабанду. Спільні наради проводили, рейди планували, мало флот не залучили.

Прем'єр, генпрокурор та міністр МВС наввипередки обіцяли 100 мільярдів грн в бюджет до кінця року. Але не те, що додаткових 100 мільярдів не надійшло, не спромоглись навіть заплановане зібрати.

А що таке 100 мільярдів? Це 28 суперсучасних лікарень, які нам і не снились. З сучасним медичним устаткуванням, які могли б в кожному обласному центрі обслуговувати наших громадян.

Офшори. За результатами дослідження Інституту соціально-економічної трансформації, на яке я постійно посилаюсь, в бюджет не надходить 50-65 міярдів гривень від використання офшорних схем.

І законопроекти є, і Україна план БЕПС підписала. Але ніяк руки не доходять повністю перекрити відтік грошей. А за 60 міяльрдів гривень ми, наприклад, могли б третину всіх доріг національного значення відремонтувати. Якісно відремонтувати, а не ямковим ремонтом, який навіть снігу не завжди дочекається.

Конвертаційні центри. 12-15 мільярдів гривень. Мали б їх в бюджеті – 24 старих поїзди, в яких літом неможливо їхати, замінили б на сучасні Hyundai.

Так виглядають потяги Hyundai

Таких прикладів можна наводити багато. Але простіше розповідати, яка складна ситуація, як ми героїчно її виправляємо, не змінювати нічого, і далі позичати гроші, а потім дивуватись, чого ж люди не довіряють і не хочуть голосувати.

Як запобігти економічному спаду

За великим рахунком, рецепт дуже простий. Від економічного спаду нас врятують справжні, а не удавані реформи. Насамперед нам потрібно ухвалити закон про спільний режим транзиту з іншими країнами.

Митна служба буде бачити з якої країни за якою ціною виїхав товар, відстежуватиме його рух і нарахує справедливу сплату в бюджет. А не так, як зараз, що з Польщі виїжджають мобільні телефони, а до нас заїжджають посилки громадян.

Сподіваюсь, що Митну службу таки створять. Адже наразі вже конкурс на голову керівника митниці вже другий місяць блокує народний депутат з колишньої БПП на захист прав Насірова.

Друге, але не менш важливе, це – податок на виведений капітал. Це інвестиційний план держави. Це наша конкуренція за інвестиції з іншими країнами. І, звісно, потрібно прибрати силовий тиск на бізнес.

Звідси третій пункт економічного порядку денного – фінансова поліція. Новий аналітичний орган замість неефективних силових економічних підрозділів в генпрокуратурі, МВС, СБУ та податкової міліції.

Читайте також: Якими досягненнями та невдачами запам'ятається уряд Гройсмана

Ну і офшори. Трансфертне ціноутворення вже почало працювати. Треба довести справу до кінця і ухвалити норми БЕПС. За великим рахунком, всі законопроекти є. Лиш би парламент встиг їх ухвалити.

Тоді і гроші в бюджеті будуть, і борги країни не будуть зростати. І на дороги, школи, садочки вистачатиме. Тоді й справді настане кінець епохи бідності. Якщо ж ми цього не зробимо, то економічне зростання сповільниться, і будемо Польщу 100 років наздоганяти, а не 50.