Укр Рус
9 січня, 14:34
4

"Може повторити шлях Радянського Союзу": в НБУ спрогнозували майбутнє Росії

Основні тези
  • Російська економіка перебуває в стані стагнації, без імпульсу для зростання, з обмеженими можливостями для інвестицій через структурні обмеження та високі військові витрати.
  • Доходи бюджету Росії залежать від експорту енергоресурсів, але ціни на нафту знижені, а продажі газу впали, що погіршує економічну ситуацію та створює довгострокову невизначеність.

Російська економіка увійшла в режим стагнації, тобто економічний ріст у країні низький або відсутній протягом тривалого часу. І наразі не спостерігається імпульсу для зростання найближчим часом.

Яка ситуація в економіці Росії? 

Про це в коментарі 24 Каналу розповів член Ради НБУ, доктор економічних наук Василь Фурман

Дивіться також Проблеми щонайменше до 2042 року: які труднощі очікують на росіян 

За словами експерта, ще у 2024 році економіка Росії зростала близько 4%, а вже у IV кварталі 2025 року зростання ВВП було близько 0%. І падіння відбувалося протягом усього минулого року.

Якщо розібратися у структурі цього ВВП, то, якщо і є зростання у деяких галузях, то ці галузі пов'язані з військово-промисловим комплексом. А цивільні галузі не зростають – у них навпаки мінус, 
– зауважив Фурман.

Такий стан стагнації у російській економіці пов'язаний зі структурними обмеженнями: 

  • високими військовими витратами;
  • слабким приватним сектором;
  • залежністю від експорту сировини;
  • та глобальними санкціями. 

У підсумку, як говорить економіст, стагнація в Росії створює обмежені можливості для інвестицій, а країна, яка не інвестує, не розвивається. 

Чому Росія втрачає доходи? 

Окрім того, доходи федерального бюджету Росії побудовані на надходженнях від продажу енергоресурсів – за різника оцінками, вони складають від 35% до 45%.  

Водночас у бюджеті закладена ціна на продаж нафти близько 59 доларів за барель. А по факту, з урахуванням ринкових тенденцій і санкцій, Росія продає нафту з дисконтом за ціною близько 35 доларів. 

До того ж спостерігається значне зменшення обсягів торгівлі газом, зокрема, продажі до Європи впали до рівня 1970-х років. 

Цю різницю Москві треба чимсь скомпенсовувати. До цього часу вони "проїдали" кошти Фонду національного добробуту, але вони майже закінчилися, 
– констатував економіст. 

Також спостерігають внутрішні дисбаланси в Росії: 

  • низький рівень довіри до бізнесу;
  • значний відтік капіталу;
  • та зниження продуктивності. 

Як результат, стагнація створює довгострокову невизначеність для російської економіки. Фурман упевнений, що Росія не здатна швидко забезпечити сталий економічний зріст і дедалі більше залежить від зовнішніх економічних чинників. 

Тож наразі усі барвисті заяви Кремля залишаються лише заявами, адже проблем в економіці дуже багато, і складно уявити, як Москва їх вирішуватиме після завершення війни. 

На мою точку зору, Росія з великою імовірністю може повторити шлях Радянського Союзу, який розвалився. І однією з причин був великий військово-промисловий комплекс і неможливість фінансувати військові видатки. І другий шлях, який в них є – це шлях Ірану. Це велика, багата ресурсами держава, але в зв'язку із санкціями вона не розвивалася, вона низькотехнологічна. От у них таких два, але, в будь-якому випадку, негативні сценарії, 
– підсумував Фурман. 

Що відомо про проблеми в економіці Росії? 

  • За інформацією Reuters, після введення нових санкцій з боку США надходження Росії від експорту нафти й газу у грудні 2025 року могли скоротитися майже наполовину – на 49% у річному вимірі.

  • Паралельно різко сповільнилися темпи зростання російського військово-промислового комплексу: якщо торік вони становили близько 5%, то нині впали до 0,3%. Це вже відчутно б’є по фінансових результатах підприємств і рівню зарплат.

  • Раніше російська економіка певний час трималася завдяки сприятливим факторам – високим світовим цінам на сировину та стимулюванню через масштабні бюджетні витрати. Однак більшість цих чинників зникли, і саме тому нинішній стан економіки Росії є найгіршим від початку повномасштабної війни, вважає економіст Німецького інституту міжнародних і безпекових справ Яніс Клюге.