Юліна, Вітіна, Петіна і Зеленського: як в Україні платили 1000 від держави й звідки гроші тепер
Виплачувати тисячу гривень кожному громадянину України стало "традицією" за роки незалежності. Відтак спочатку була "Юліна тисяча", а тепер естафету перейняв чинний президент Зеленський, який вдруге за своєї каденції оголошує про грошову підтримку для населення у розмірі 1 тисячі гривень.
Українці отримають по 1 000 знову
В одному зі звернень президент України Володимир Зеленський заявив, що з 1 грудня введуть нову урядову програму єПідтримки. Йдеться про те, що громадянам виплатять по 1 000 гривень.
Читайте також Як вплине на курс період виплат заплат українцям
Я доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка буде відчутною для кожної сім'ї в Україні. єПідтримка для всіх наших людей – дорослі, діти, кожна сім'я в Україні. Тисяча гривень на людину – на родину це вийде по кілька тисяч гривень, і кошти можна буде витратити на оплату українських товарів і послуг, зокрема комунальних послуг, електрики.
Як отримати тисячу Зеленського:
- Нову програму прив'яжуть до "Національного кешбеку". Відтак ті, хто вже має карту й отримує виплати, не доведеться нічого робити.
- Водночас ті, хто ще не має картки "Національного кешбеку", доведеться відкрити у відділені або через застосунок спеціальний рахунок й отримати віртуальну або фізичну картку.
- Варто не забути надати банку дозвіл на передачу інформації про перекази.
- Після цього доведеться оновити застосунок "Дія" й обрати послугу "Національний кешбек", вказавши номер оформленої картки.
- Коли програма запрацює, у «Дії» з'явиться опція «Отримати 1000» на цю картку, після її застосування гроші надійдуть на рахунок. Оскільки це будуть гроші державної допомоги, оподатковувати цю виплату не планується.
Цікаво! Заявку на отримання тисячі можна буде оформити протягом цієї зими, водночас кошти буде дозволено витрачати вже у 2025 році.
Однак у теперішніх умовах ця новина викликала шквал критики з боку населення. Насамперед усіх цікавить звідки на таку ініціативу братимуть кошти, особливо після суттєво підвищення податків.
Як розповів 24 Каналу економіст Олег Пендзин, кошти для реалізації програми – від партнерів України. Ба більше, кошти з інших програм, які фінансувалися з макрофінансової допомоги, перекидатимуть на нову програму підтримки. А для визначення цих коштів буде створений спеціальний фонд.
Інша справа полягає у тому, що для того, щоб усе було створено, потрібно подати у Верховну раду зміни до державного бюджету на 2024 рік. Тому що, на скільки мені відомо, такої програми у бюджеті немає.
Зверніть увагу! За попередніми розрахунками, для реалізації нової програми потрібно 25 – 27 мільярдів гривень.
Водночас Пендзин має декілька зауважень щодо анонсованої програми з 1 грудня, а саме не адресна допомога.
Річ у тому, що весь цивілізований світ на сьогодні допомагає адресно й допомагає, власне, виключно соціально незахищеним населенням. Ніхто не дає допомоги мільйонерам, бо немає потреби. Як на мене, подібний підхід "всім по тисячі" не дуже відповідає принципу соціальної справедливості,
– каже економіст.
Крім того, такий підхід не зможе досягнути тієї мети, яка потрібна. Достатньо велика кількість людей, що можуть дозволити собі самостійно розв'язувати фінансові проблеми, кошти просто не візьмуть. У той час, як малозабезпеченим дана сума замала.
Потрібно переглянути цю програму й зосередити її на малозабезпечених. Я вже чув деякі коментарі народних депутатів від партії влади з приводу того, що важко визначити, що це за малозабезпечені. Але це хибна позиція. Нині перелік таких верст населення та їхні персональні дані є в Міністерстві соціальної політики. Вони усі верифіковані,
– зауважує Олег Пендзин.
Інша проблема стосується цифровізації нової програми, а саме спосіб отримання через віртуальну картку. Через те, що мільйони пенсіонерів не мають відповідного рівня смартфона, а також не вміють заінсталювати Дію, вони можуть не отримати допомогу.
Які президенти та міністри виплачували по тисячі
Загалом, ідея щодо виплат певної суми грошей для окремих категорій осіб не є чимось унікальним, адже чи не кожен президент та навіть прем'єр-міністр за своєї каденції здійснював схожу практику.
- "Юліна тисяча"
Наприклад, у 2008 році започаткувала "тисячу від держави" прем'єр-міністерка Юлія Тимошенко. Вона пообіцяла, що українці отримають компенсацію втрачених коштів у радянському Ощадбанку СРСР у вигляді 1 тисячі гривень готівкою.
Відомо, що на виплати з бюджету було направлено десь 5 мільярдів гривень.
- "Вітіна тисяча"
У 2012 році тодішній президент України Віктор Янукович взяв приклад із Юлії Тимошенко. Він теж пообіцяв виплатити по 1 тисячі гривень колишнім вкладникам Ощадбанку СРСР.
Водночас були зроблені деякі зміни, як-от виплата тисячі вже здійснювалася не готівкою, а на банківську карту. На все це було направлено 6,1 мільярда гривень.
Цікаво! Якщо перевести 1 000 гривень у 2008 та 2012 роках, то це буде 6 000 та 4 400 гривень відповідно.
- "Петіна тисяча"
На цьому виплати від президентів не зупинилися і наступним президентом, який пообіцяв по тисячі, став Петро Порошенко. У 2019 році тодішній президент доручив виплатити додаткові 2 410 гривень пенсіонерам, які отримували мінімальну пенсію.
Відтак у березі та квітні можна було отримати по 1 205 гривень. Кошти для виплат ПФУ отримав від розмитнення авто на єврономерах у розмірі 4,4 мільярда гривень.
- "Ковідна тисяча"
Напередодні повномасштабного вторгнення, у листопаді 2021 році, кожен із повною вакцинацією (два щеплення) від коронавірусу міг також отримати по тисячі гривень від держави за президентства Володимира Зеленського.
Кошти надходили на віртуальні карти через "Дію", а на реалізацію програми було витрачено близько 3 мільярдів гривень до кінця 2021 року й десь 3 мільярди гривень – вже на початку 2022 року.
На що українці витрачали свої "тисячі"
Наприклад, до програми, яка надає "ковідну тисячу", долучилося майже 9 мільйонів українців, станом на лютий 2022 року, за даними Мінекономіки.
- У той час лідером за витратами коштів стало придбання книжок – це 1,2 мільярда гривень.
- Далі по списку кінотеатри – на це витратили 711 мільйонів гривень.
- Водночас на спорт та ліки було витрачено 374 мільйони та 366 мільйонів гривень відповідно.
- Театри, концерти та розважальні послуги – це 364 мільйони гривень, а на залізничні та авіа пасажирські перевезення – це 354 мільйони гривень.
- Освітні послуги, шкільне приладдя, спорттовари – 40 мільйонів гривень.
- Найменше було витрачено на комунальні послуги – 28 мільйонів гривень.