Рада заборонила приватизацію великих об'єктів: переваги та недоліки

В Україні понад 3,5 тисячі об'єктів, у яких найбільшу частку власності має держава. Приблизно тисяча з них працює, але не розвиваються і потребує приватизації. Проте, впродовж всіх років незалежності в нашій країні з'явилось не так багато позитивних прикладів передачі державної власності у приватні руки. Особливо часто проблеми виникають із великими стратегічними об'єктами. Про це йдеться в сюжеті 24 каналу.

До слова У наступному році Кабмін планує отримати мільярдні прибутки за приватизацію держмайна

Плюси та мінуси рішення Ради

Економіст Сергій Фурса вважає недоцільною зупинку проведення аукціонів на великі об'єкти і стверджує, що в цьому може бути корупційна складова.

"Навіщо це рішення приймалось – мені незрозуміло. Я можу побачити тільки корупційний інтерес, бо державні підприємства – це завжди велика годівниця. І завжди саботувалась велика приватизація. І до Майдану, і після Майдану, тому що це найбільше джерело корупції в державі. Їх треба дійсно продавати, щоб боротись з корупцією і давати сигнал інвесторам", – пояснив економіст Сергій Фурса.

Однак, інший економіст Ярослав Жаліло стверджує, що заборона приватизації на час карантину несе в собі раціональність.

• Насамперед тому, що зазвичай такі аукціони проводяться за присутності великої кількості людей і є елементарна небезпека заразитись коронавірусом.
• Однак є ще й економічна складова. Адже, на його думку, ситуація зараз не дозволить продати інвесторам великий державний бізнес за вигідною ціною

"Тому є ризики приватизації великих об'єктів, є ризик того, що ми можемо не отримати належної ціни. Що суттєво, враховуючи, що це засіб наповнення дефіциту державного бюджету. Також ми можемо не отримати належного стратегічного інвестора", – сказав економіст Ярослав Жаліло.

Проблеми у приватизації

На сьогодні одним з найбільш відомих українських об'єктів, який переживає складності із приватизацією є Одеський припортовий завод. 2 останні спроби приватизації заводу у 2016 році були невдалими. Тоді не знайшлось охочих заплатити за підприємство спочатку 520, а потім і 250 мільйонів доларів.

Зверніть увагу Кабмін передав Фонду держмайна ще 200 об'єктів для приватизації

Ще один важливий об'єкт, який держава намагається продати вже 8 років, – ПАТ "Центренерго". Але політолог Олександр Антонюк стверджує, що перш ніж продавати, держава має знати, куди витратить гроші, отримані від продажу держоб'єкту.

"Тому приватизаційна політика на моє переконання має бути у такий спосіб – якщо ми продаємо щось велике, ми повинні ці гроші в насамперед вкладати в те, що дасть дохід швидше і прибутковіше, а не виключно на проїдання. "Криворіжсталь" на що пішла? На соціалку. А правильна позиція має бути наступною – продали одне, як в бізнесі, вклали в інше", – сказав політолог Олександр Антонюк.

Вдалі приклади приватизації державних об'єктів

Попри складнощі, є в Україні й позитивні приклади приватизації державних об'єктів.

• Хоча б нещодавній продаж готелю "Дніпро" за понад 1 мільярд гривень. Втім, як кажуть економісти, історія з передачею у приватні руки готелю – це мала приватизація, а не велика.
• Ще один вдалий приклад – зняття монополії на спирт, після чого фонд держмайна почав виставляти на аукціони заводи "Укрспирту".

Чиновники пручаються віддавати державні підприємства у приватну власність, адже це стабільне джерело для корупції. Попри це поступові зрушення та реальні результати від приватизації з'являються все частіше.