Ринок електроенергії: як працюватиме та що зміниться для українців

Зате після того, як ринок електроенергії запрацює – українці отримають шанс стати багатшими. Як зміниться система, як все буде працювати, хто і за що буде платити – в інтерв'ю 24 каналу розповів експерт з енергетики Стратегічної групи радників з підтримки реформ при Кабінеті міністрів України Карел Хірман.

Читайте також: Запуск ринку електроенергії: як він вплине на ціни і що змінить​

Що і для кого зміниться з 1 липня

Досі вся електроенергія в Україні, вироблена на електростанціях, купувалася держкомпанією "Енергоринок". Потім вона всю її продавала покупцям – і підприємствам, і квартирам. Це була централізована система.

Така система вже давно не працює у світі. І те, що зараз вводимо в Україні, – це не європейська модель. А просто стандартний ринок електроенергії, який працює скрізь у світі, і в колишніх радянських республіках теж.

З 1 липня головна різниця буде в тому, що вже не буде єдиного покупця. Замість цього – прямі контракти між виробником (електростанцією) та покупцем. Як і на інших ринках, між ними можуть бути трейдери.

Головна різниця буде – для підприємств. Для квартир, домогосподарств, ситуація не дуже помітно зміниться. Для них, як і раніше, як мінімум спочатку, постачальником залишиться обленерго, що займається продажем – з 1 січня відбувся поділ обленерго на постачальника електроенергії та оператора системи розподілу.

Читайте також: Реформа електропостачання: як будемо платити за електроенергію у 2019 році

Підприємства купуватимуть електроенергію у тих, хто дасть кращі умови, ціну. Це вже буде конкуренція, як на газовому ринку. Електроенергія як продукт буде купуватися на ринку за різними умовами. Роль буде грати графік споживання, недовантаження і так далі. Ціна буде змінюватися щодня і навіть по годинах протягом дня. Все це буде відображатися в контрактах і позначатися на ціні.

Держава з 1 липня перестане бути єдиним покупцем і продавцем електроенергії

Чи готова законодавча база

Закон про ринок електроенергії парламент прийняв ще в квітні 2017 року. Відтоді поступово було прийнято багато важливих актів, які його впроваджували, і готувалася вся система й учасники ринку.

Та графік робіт не виконувався вчасно. Уряд, наприклад, тільки на початку червня 2019 року ухвалив дві дуже важливі постанови (про публічні зобов'язання щодо поставок електроенергії для населення і постанову про електронні аукціони з продажу електроенергії за двосторонніми договорами державними енергокомпаніями, в тому числі для населення). А вони повинні бути впроваджені в програмне забезпечення, як і всі інші.

Читайте також: Запуск нового ринку електроенергії з 1 липня: у Зеленського окреслили основні проблеми​

Торгівля електрикою істотно відрізняється від торгівлі, наприклад, газом. Електрика йде онлайн і нон-стоп. Щоб ринок електроенергії працював, потрібно створити програми, в яких братимуть участь всі учасники ринку. У програми надходитимуть показники, технічні дані характеристик електрики, 24 години на добу, 365 днів в рік. Там буде обчислюватися недовантаження, інші показники, все, що відбулось з кіловат-годиною, поки вона йшла від електростанції через мережі до трейдерів, обленерго і так далі. Підсумок цих обчислень дасть певну цифру, ціну.

Координатори ринку – підприємства "Укренерго" і "Енергоринок" (його донька вже під назвою Оператор ринку), як реєстратори торгових операцій, – говорили ще в першій половині червня, що досі система не готова. Зокрема, дві останні постанови уряду – не переведені на програмне забезпечення, в цифри. Також потрібно потім перевірити, як це все працює. Для цього не достатньо пари днів.

Необхідно ретельно перевірити всю систему, протестувати її. Тому що навіть маленька помилка загрожує втратою мільйонів гривень на день.

"Укренерго" і "Енергоринок" (Оператор ринку) проводять тест системи і бачать, що є різкі розбіжності. Це робота з даними, які надають учасники ринку. І ці дані поки не сходяться. Регулятор також говорить про важливі фактори, які неможливо вирішити. Тому розумно було б відкласти запуск ринку.

Депутати енергетичного комітету ВР Олександр Домбровський і Лев Підлісецький ще в травні запропонували відкласти запуск до 1 жовтня. І це була відповідальна пропозиція. Однак здійснити цю відстрочку може тільки парламент. А у ВР не знайшлося голосів за це.

Пропозиція президента Володимира Зеленського відкласти запуск ринку на рік – не така правильна, оскільки так довго чекати не можна. Та й ситуація не така критична, щоб відкладати на рік. І Європейська комісія, і Світовий банк також підтримали пропозицію відкласти запуск до 1 жовтня.

Але оскільки наш парламент не в найбільшій бойовій готовності – швидше за все, ринок електроенергії запуститься з 1 липня, з усіма його ризиками.

Після запуску ринку електроенергії фіксованої ціни на електрику не буде

Ризики

Головна небезпека – не сходяться дані від учасників ринку. Значить, є проблема між тим, скільки пройде електрики насправді і скільки її показують учасники ринку. Наприклад, декларують, що дадуть 100 кіловат, а проходить – 70 або 120. Це не "угадка", це фізичні дані.

І якщо дані виробників і лічильників не сходяться, значить, щось погано у тих, хто задає дані. Але ця "нестиковка" на добу обійдеться в мільйони гривень. І питання – хто за ці відхилення буде платити? А все це прийде на рахунок кінцевого споживача.

І якщо при такій ситуації ми все ж вводимо ринок – то при цьому хочемо захистити споживача, встановлюючи ціновий максимум для домогосподарств. Крім того, ціновий максимум потрібно встановити і для індустрії, щоб захистити їх від втрат розподілу електроенергії в мережі, адже це не їхня проблема. Але це вже не ринок. Це просто інша система розподілу рахунків за електрику. Тому що ринок – це коли продавець і покупець укладають договір, і ціна виходить з нього, а не з рішення когось.

І уряд, коли говорить, що розробляє ціновий максимум – тим самим підтверджує, що не готовий до запуску ринку. Тому в ситуацію вклався і регулятор, і поставив максимальні ціни – це вимушено, і тому, сподіваюся, що це тимчасово.

Читайте також: Після запуску нового ринку електроенергії ціни рахуватимуть погодинно, – Герус

Роль "Енергоринку" та "Укренерго"

Через них будуть реєструватися в комп'ютерах всі контракти щодо електроенергії. Вони не будуть укладати договори – тільки реєструвати технічні дані: мегават-годину, куди, звідки і як. А "Укренерго" буде робити балансування різниць, буде відповідальним за те, щоб система була стабільною, і не було відключень.

І це не особливе українське ноу-хау, а стандартні умови роботи таких систем.

Ринок і ціна електроенергії

Ще раз: встановлення цінового максимуму – це не ринкова ціна.

Ціна, яку формує ринок, залежить від декількох факторів, у тому числі від графіку споживання. Якщо рівномірне споживання – платиш іншу ціну, ніж той, у кого є піки споживання. Досі це не грало ролі. А тепер – буде. Тому що питання не в тому – скільки коштує, а – за що платиш?

Читайте також: Фіксований тариф за електроенергію буде скасовано: чи доведеться платити більше

Це працює, як і на інших ринках: чим більше купуєш, тим нижча ціна. Виходячи з цієї елементарної логіки – домогосподарство, квартира не може платити менше за одиницю електроенергії, ніж великий покупець, підприємство.

І саме в цьому вимога МВФ – впровадити цю ринкову логіку, а не автоматом підвищити ціни.

Дешева електроенергія для населення – це був соціалізм. Але саме тому українці і бідні. Тому що за дешевий газ, електрику і тепло (насправді ціни нижчі вартості їхнього вироблення або видобутку) в результаті все одно хтось платить. Держава. Але у неї немає своїх грошей. Тому платять громадяни зі своїх податків, отримуючи через це низькі пенсії і зарплати і погане медичне обслуговування або дороги.

Згідно з даними Євростату, в Україні зараз найдешевша електроенергія в Європі, і це і в порівнянні з бідними і енергодефіцитними балканськими країнами. Чи об'єктивна вона? Ні. Ми всі знаємо, що ціна для населення навіть наполовину не покриває елементарні витрати на вироблення електроенергії (кіловат/години) на електростанціях, не кажучи вже про витрати на її розподіл. Тому подорожчання електрики неминуче. І не важливо, хто буде президентом чи прем'єр-міністром.

Якщо ми цього не хочемо – і далі будемо бідними. І будемо заробляти в тих країнах, де ця ціна вища, залежить від ринку, але там люди заробляють більше – тому що ніхто не витрачає гроші на покриття різниці з бюджету, з податків тих самих громадян.

Запуск ринку електроенергії заохотить до енергозбереження та економії

Енергозбереження та лічильники

Вони стануть найкращими друзями споживача. Лічильник показує точні дані 4-5 років, потім його потрібно міняти або, як мінімум, перевірити. В Україні досі є велика кількість квартир без лічильників (це стосується газу). А багатьом лічильникам – по 20 років (це для всіх). І вони вже точно не показують.

Якщо не ввести точну систему звіту – потім будемо вести нескінченні дискусії, хто краде електроенергію або газ. Тому терміново треба починати з лічильників.

У тому числі система звіту впливає і на загальні показники системи.

Економія – це сенс споживання. Чому українські підприємства втрачають конкурентоспроможність – бо їхні енерговитрати дуже великі, порівняно з європейськими. Те саме з домогосподарствами.

Сенс економії в тому, щоб в квартирі було 20 градусів, горіло світло, але і ти споживав менше, ніж раніше. Тут те ж питання – не скільки платиш, а за що. Просто – не потрібно гріти вулицю і освітлювати непотрібне в під'їзді або квартирі. Це суть енергоефективності, комплексної термомодернізації будинків. Тому за підтримки Євросоюзу створюється Фонд енергоефективності, який допоможе з цією модернізацією.

Читайте також: Смарт-лічильники: як економити на електроспоживанні​

Зелена енергетика та ринок електроенергії

Вона в Україні при тарифі 150 євро – шалено дорога. Цю ціну платить споживач.

Але зелена енергетика потрібна. Повинні створюватися умови, щоб зелена енергетика ставала дешевшою, але, щоб вона стала реальним гравцем. І щоб її розвиток не провокував фізичну дестабілізацію системи.

Поки рішення про аукціони – правильне, потрібно його впроваджувати.

Запуск ринку та експорт/імпорт електроенергії

По електриці Україна ізольована. Підключена ще до радянської системи, чия спадкоємиця – Росія, і, зі зрозумілих причин, там торгівлі немає.

Тільки частина Західної України підключена до європейської системи – Бурштинський енергоострів. Через таку ізоляцію – фізично неможливо імпортувати або експортувати електроенергію, Україна не готова технічно. І без впровадження ринку неможливо зробити і ці зміни. І це все – не швидко. Це низка технічних заходів, які повинні будуть провести всі електростанції, обленерго. Потрібно вкладати гроші і пристосовувати систему. Повне підключення до європейської системи – суто технічний захід зі строгими фізичними параметрами, це не політика.

І оскільки ми ізольовані – немає конкуренції. Є, по суті, два виробники – держава і ДТЕК. Це негативна ситуація для ринку. І єдиний, хто цього не бачить – Антимонопольний комітет. Це не питання уряду, регулятора або парламенту. АМКУ повинен прийняти рішення.

Експорт же зараз йде тільки з Бурштинського енергоострова. При цьому на оптовому ринку Європи ціни нижчі, ніж в Україні. Кінцеві – так, вищі, через податки і платежі за балансування і розподілення. Якщо Україна матиме конкурентну ціну на електрику, підключиться до Європейської мережі, – може бути і експорт. Однак вік теплостанцій в Україні – далеко за межами. Екологія – не екологічна.

Про те ж, що "Україна може всю Європу забезпечити електроенергією" – кажуть люди, які взагалі не розуміють ситуацію і живуть в якомусь паралельному світі. Це "хотілки". Але для України не має бути мети – стати експортером. Мета – щоб система працювала. Щоб не було відключень. Для цього потрібні системні зміни. А там подивимося.