Теория заговора от депутатов: почему уничтожают независимый НБУ?

Вони звинуватили Національний Банк у тому, що той створив "піраміду ОВДП" (Облігацій внутрішньої державної позики). І звичайно, як і при будівництві будь-яких пірамід, тут не обійшлося без вільних каменярів, тих самих масонів, які, звісно, нажилися на маленьких українцях. Звісно, хто і як це зробив, депутати не кажуть. Але це й непотрібно. Люди ж люблять теорії змови. І ніколи не повірять, що це було просто так.

Читайте также: Юля спішить на допомогу Коломойському, або А як же "зубажіння"?

І це кричуще лицемірство. Бо, насправді, минулого року на ринку державного боргу відбулися абсолютно позитивні події. При чому, головну роль тут відіграв навіть не Національний Банк, а Мінфін, який виконав чудову роботу, в результаті чого суттєво зменшили вартість запозичень. А отже, всі платники податків будуть платити за боргами менше, ніж до цього.

Що депутати називають "Пірамідою ОВДП"?

Хоча ні, давайте спочатку по те, як справді виглядають піраміди державного боргу. Підемо від супротивного. Як в математиці.

Отже, будь-яка піраміда державного боргу має три складових, які й роблять це негативним процесом.

По-перше, йде постійне збільшення боргового навантаження. Не абсолютного рівня боргу, бо абсолютний рівень боргу росте майже завжди, як автопарк депутатів. Ні, справа йде мова саме про рівень боргового навантаження. І в результаті, здатність уряду обслуговувати свої борги падає. Що, власне, і призводить в результаті до того, що піраміда падає.

По-друге, вартість кожного нового запозичення збільшується. Бо інвестори не дуже дурні, бачать ризики падіння піраміди та постійно просять збільшення доплат за ризик. І уряд з кожним новим виходом на ринок вимушений піднімати ставки. Поки це все не лопається.

По-третє, строки запозичень постійно падають, тобто уряд кожен раз запозичає кошти все на менший і менший термін. Бо, знов таки, інвестори не дурні, бачать ризики того, що піраміда скоро накриється мідним тазом, і постійно намагається дати гроші на менший термін.

Це все ми бачили в Росії у 1998 році.

А чи були такі ознаки в Україні у 2019 році?

Ні. Все було навпаки. За останні роки, включно із 2019 роком, боргове навантаження в Україні постійно знижувалося. ВВП зростало швидше, ніж абсолютний рівень боргу, дефіцит бюджету був контрольований. В результаті, рівень боргового навантаження знизився з 80% від ВВП до 52% від ВВП на початок 2020 року. Дуже здорова ситуація. І, скоріш за все, найкраща боргова динаміка у світі. Серед усіх країн.

При тому, вартість запозичень знизилась у 2019 році. При чому майже вдвічі. Тільки за один рік. Якщо на початку 2019 року Мінфін вимушений був позичати під 18%-20%, то в кінці 2020 року мав платити вже біля 10-11%. Це кардинальне зниження. Вдвічі. За таке пам'ятник треба ставити.

І на кінець. Строки запозичень постійно збільшувались. Якщо до 2019 року Мінфін розміщав борги зі строком переважно 1-2 роки, а дуже часто – до 12 місяців, то основні продажі боргу в 2019 році вже були зосереджені на цінних паперах 2, 3 і 5 років.

Таким чином, у 2019 році Україна зменшувала боргове навантаження, збільшувала строки залучення грошей і ще і зменшила вартість боргу вдвічі. Ну так, це явні ознаки злочину. За таке точно треба саджати у буцегарню.