Пр-перше, варто було б витримати потрібні паузи та за максимумом взяти із підготовлених до продажу підприємств. Але є два ньюанси, зокрема, те що ніхто не знає наскільки затягнеться пандемія та поточна економічна криза.
популярные видео
Читайте також: Постріл Коломойського в Україну, або Які наслідки матиме законопроєкт про НАБУ
Друге – те, що державні підприємствиа є джерелом несамовитої корупції, яку потрібно позбутись. Адже ностальгія за колись сильними генераторами доходів у бюджет приводить до того, що саме ці ДП бюджет і спустошують.
Для прикладу, Укрзалізниця до приходу Бальчуна – було збитковим, мінус 14 млрд. Польський менеджмент вивів у +100 млн. Потім назад повернули "старих добрих корупціонерів" і справи знову пішли вниз.
Зазвичай керівні кадри на таких підприємствах – найбільша проблема. Коли корупційний менеджмент призводить до дірок в бюджеті в десятки мільярдів. Через це за такі посади готові платити кешем одразу і не малі суми. Але державі варто за цим пильнувати та відповідно реагувати. Правильна і потрібна була реакція Сениченка, керівника Фонду держмайна, коли він не тільки не взяв хабар, але й допоміг правоохоронцям вийти на підозрюваних.
Але цього державі замало, потрібно такі об'єкти брати на контроль, упаковувати та продавати за високу ціну або ж ставити туди професійний та високооплачуваний менеджмент, щоб отримувати гарний прибуток.
А тримати в пасиві стратегічні підприємства не варто – вони повинні приносити дохід в критичний час пандемії та економічної кризи. Просто потрібно визначити, котрому із підприємств, яка стратегія правильна.
Колонка является личным мнением автора, редакция 24 Канала может не разделять ее.
Как стать автором? Если вы профи в своем деле и хотите, чтобы ваша колонка появилась на нашем сайте – напишите нам на почту s.mindzhosa@24tv.com.uaСвязанные темы:
Если Вы обнаружили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter