Шахраї, кіберзлочини та нові схеми: від яких схем страждає український бізнес

Сайт 24 каналу розповідає, які компанії найчастіше стають жертвами шахраїв та як від цього уберегтися.

Читайте також Наноплівки для приховання номерів на автівках: шахрай збагатився на 1 мільйон

Хто найчастіше стає жертвами шахрайства

50% опитаних зазначили, що протягом 2020 року помітили до 3-х випадків шахрайств по відношенню до їх компанії. Натомість, близько 15% не помітили жодного випадку махінацій. Ще для 16% опитаних кількість таких випадків становила від 3 до 5. 9% компаній помітили від 5 до 10 шахрайств, і 10% — стикнулися з понад десятком випадків махінацій, – зазначають у YouControl.

Від найбільшої кількості шахрайств постраждали компанії, які працюють у наступних сферах:

• промисловість;
• медицина/фармацевтика;
• закупівлі,
• транспорт/логістика;
• будівництво/нерухомість.

Найчастіше у шахрайських діях компанії звинувачують клієнтів – так відповіло 40% опитаних. 24% респондентів зазначили, що їх компанії постраждали від шахрайства з боку конкурентів. А майже 19% отримали удар від своїх же колег-співробітників. Трохи менше 1% вбачає винних у представниках влади. А близько 15% відповіли, що не помітили ніяких шахрайських дій по відношенню до їх організації.

Через шахрайські дії компанії найчастіше зазначали, що втратили час (55%), гроші (34%), були зірвані угоди (25%), втратили клієнтів (25%), зазнали репутаційних втрат (18%).

Серед найбільш поширених ознак, які вказували на неблагонадійність партнерів та клієнтів, на думку експертів, були:

• відкриті виконавчі провадження у сукупності з судовими рішеннями – 37%;
• проблеми з податковою – 30%;
• компанія мала погану репутацію – 26%;
• мали місце підозрілі зв'язки з сумнівними особами – 25%;
• малий термін діяльності контрагента на ринку – 23%;
• конфлікт інтересів – 20% тощо.

Як захиститися від шахрайства

66% опитаних відповіли, що на їхню думку, за останній рік рівень кіберзлочинності в Україні значно зріс. Також, про зростання рівня кіберзлочинності говорять і у Кіберполіції. Так, у 2019 році було зареєстровано 32 тисячі відкритих кримінальних проваджень, а за 11 місяців 2020 року (з січня по листопад), було нараховано близько 42,5 тисяч кримінальних проваджень щодо шахрайства.

Саме тому варто приділяти увагу перевірці свої контрагентів. Нагадаємо, що контрагент – це фізична чи юридична особа, яка виступає однією зі сторін угоди. Тобто, це можуть бути як співробітники компанії, так і замовники чи підрядники.

Михайло Кольцов, менеджер з навчання та розвитку YouControl, говорить, що по своїй структурі шахрайські схеми не змінилися, вони побудовані по стандартній схемі: потрібно знайти вразливе місце у компанії і скористатися цією слабкістю. А у 2020 році частина з цих шахрайських схем перемістилися в онлайн.

Належна перевірка є основою боротьби з шахрайством. Бізнесу потрібно розуміти, що потрібно здійснювати як перевірку зовнішніх контрагентів, так і своїх співробітників. За допомогою відкритих даних можна з’ясувати, у якому юридичному статусі перебувають контрагенти, чим вони займаються, чи мають вони відкриті провадження і т.д., – говорить Кольцов.

Більшість компаній планують застосувати комплаєнс-підхід при перевірці контрагентів у найближчому майбутньому. 60% впевнено сказали, що у 2021 році будуть користуватися послугами аналітичних систем з перевірки контрагентів. 18% організують навчання окремих співробітників, ще 12% використовуватимуть автоматизацію процесів перевірки (АРІ).

Данило Глоба, керівник юридичного департаменту YouControl, зауважує, що співпраця з шахрайськими, фіктивними та іншими подібними контрагентами може загрожувати серйозними втратами для бізнесу. До того ж, від того, наскільки ризиковий контрагент, залежить і ступінь ризику.

Наприклад, якщо контрагент просто має декілька незначних виконавчих проваджень про стягнення боргу, то може бути ризик з затримкою оплати чи поставки. Якщо контрагент має відношення до ризикових юрисдикцій, підсанкційних країн, ми можемо мати ризик з затримкою платежів. А якщо у контрагента відсутня необхідна ліцензія, ми можемо зіткнутися з тим, що він проводить незаконну діяльність. І нас також можуть звинуватити в участі у незаконній діяльності, – каже Глоба.

До очевидних негативних наслідків ризикової діяльності можна віднести втрати фінансових коштів та інших активів. Сюди ж можуть додаватися ще й репутаційні наслідки. Все це може призвести до втрати довіри клієнтів, партнерів, що, у свою чергу, веде до зриву контрактів і втрати частини прибутку. А якщо бренд чи компанія будуть фігурувати у скандальних історіях, розслідуваннях ЗМІ чи ГО вірогідніше всього призведе до різного роду збитків, дестабілізації бізнесу.