Удар по економіці: чим Україні загрожує продовження карантину
В Україні готуються зустріти другу хвилю COVID-19. Фахівці розповіли, чим загрожує ймовірне продовження карантину та як воно вплине на економіку.
Другу хвилю епідемії прогнозують на осінь 2020 року. Які проблеми чекають світовий бізнес та вітчизняну економіку після продовження карантину – дізнавалися журналісти 24 каналу.
Читайте також Бізнес постраждає: чим небезпечне підвищення мінімальної заробітної плати
Після весняного локдауну бізнес поступово приводять в норму. Однак негативна статистика захворюваності в Україні щоденно зростає і експерти говорять вже про другу хвилю COVID-19. В уряді готують план дій і змінюють критерії вже запровадженого адаптивного карантину. Кажуть, головне не допустити колапсу медичної системи та не послабити економіку.
Державна комісія з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій тепер працює в щоденному режимі. Це дозволить оперативніше реагувати на виклики,
– розповів прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
Що кажуть фахівці
В першому кварталі 2020 року ВВП України впав на 6,5%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У другому – падіння склало 11%. Пов'язано це з майже повним паралічем економіки впродовж квітня і травня.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса зазначив, що будь-яка зупинка економіки – це втрата економіки. Адже через те, що люди не ходять на роботу – бізнес не працює. Відтак, це шок для економіки і конкретних громадян.
Другий глобальний карантин фахівці поки заперечують навіть попри високу захворюваність. На переконання експертів, влада не має інституційної спроможності, а люди – заощаджень. Тож уряд не вдаватиметься більше до загальнонаціональних радикальних заборон. Наприклад, вже відомо, що навіть у червоних зонах курсуватиме громадський транспорт – щоправда, з наповненістю сидячих місць лише наполовину. А от контроль за дотриманням обмежень посилять.
Є вже достатньо розумінь про те, що другий карантин має бути більш соціально справедливим, ніж був перший. Наприклад, закриття роздрібної торгівлі не дає особливого епідеміологічного ефекту, однак завдає удару по економіці та по малому бізнесу,
– сказав директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Що відомо про карантин в Україні?
Спершу по всій території України 12 березня оголосили карантин на три тижні – до 3 квітня 2020 року. А 25 березня його продовжили на 30 днів – тобто, до 24 квітня. Кабінет Міністрів підтримав ініціативу Володимира Зеленського і ввів посилені обмежувальні заходи на території усієї України ще до 6 березня.Через загрозу поширення коронавірусу влада закрила ТРЦ, ресторани, кафе, метро, кінотеатри та заборонила залізничне, авіа, автобусне та міжміське пасажирське перевезення.
Зараз в Україні діє адаптивний карантин. За новими правилами країну розділили на 4 зони. Вони набули чинності 3 серпня. Перегляд епідеміологічної ситуації проводитиметься щоп'ятниці.
Фахівці стверджують, що економічну активність у світі однаково придушать до появи вакцини від коронавірусу. Весняний карантин вже завдав болючого удару світовим економікам. Нині обмеження більш помірні, але ситуація змінюється. Оскільки про початок другої хвилі коронавірусу вже оголосили Велика Британія, Німеччина, Бельгія та низка інших країн.
"Ми маємо відкриту економіку, тобто, якщо в інших країнах зупинятимуть активність, то попит на українську продукцію, крім зернових, буде скорочуватись. Відповідно, можна не закривати металургійний завод – він сам зупиниться, адже нема попиту на його продукцію", – наголосив Вишлінський.
До теми Що буде з гривнею, цінами та зарплатами до кінця 2020: офіційний прогноз
Повернення на докризовий рівень економіки
Окрім проблеми експорту, йдеться і про вірогідний застій в інвестиціях. За прогнозами уряду, ВВП України у 2020 році впаде приблизно на 5%. Гірший прогноз дає Міжнародний валютний фонд – там вважають, що ВВП України цього року скоротиться на більше, ніж 8%. А на докризовий рівень держава повернеться не раніше 2023 року.
Довідка. Валовий внутрішній продукт (ВВП) – вартість річного обсягу кінцевих товарів та послуг, вироблених у країні з ресурсів, що належать як її громадянам, так і іноземцям.