З новими податками! або скільки платитимуть ФОПи у 2017-му

Ухвалений Радою та президентом законопроект визначає нову систему сплати єдиного соціального внеску та розрахунки щодо оплати податку.

Як пояснив у коментарі сайту "24" економічний і політичний аналітик Андрій Вігірінський, якщо раніше ставка єдиного податку для платників першої та другої груп встановлювалась у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, то відповідно до законопроекту 5232 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", тепер вони прив’язані :

- для платників першої групи у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня;
- другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня;
- третьої групи – відсоток від доходу.

При цьому самі ставки залишили без змін.

Важлива прив’язка – її змінили з мінімальної зарплатні на прожитковий мінімум, з банальних причин: адаптації платника податків, а також, щоб не збільшувати на нього навантаження одномоментно,
– наголосив Вігірінський.

Відповідно до тексту ст. 7 підписаного президентом "Закону про Державний бюджет на 2017 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року складе 1600 гривень, з 1 травня – 1684 гривні, з 1 грудня – 1762 гривні.

Для платників єдиного податку І групи прив’язку змінено з мінімальної зарплатні на прожитковий мінімум, тому, зважаючи на те, що ставка залишилась тією ж самою, їх фіскальне навантаження практично не змінилось. (В силу того, що мінімалка у 2016 році рівна прожитковому мінімуму у 2017 році). А ось у підписаному президентом, 30.12.2016 року проекті 5132, для платників єдиного податку ІІ групи, прив’язку до мінімальної зарплатні збережено, тим самим фіскальне навантаження зросло б удвічі (пропорційно зростанню мінімалки). Приклад: 20% для 2-ї групи: у 2016 році від 1600 грн це 320 грн на місяць; у 2017 році від 3200 грн 640 грн на місяць.

Затвердження показника прожиткового мінімуму на рівні 1600 грн є вимушеною мірою, переконаний Вігірінський, адже очевидно, що це штучно занижений показник, який в актуальних цінах повинен становити не менше 3000 грн.

Це вимушена жертва для того, щоб не збільшувати фонд оплати праці бюджетників, принаймні протягом декількох років, доки не буде скорочено дефіцит пенсійного фонду. Тому, доки ставка спрощенців 1 групи прив’язана до нього, особливо навантаження в частині саме податку, не зміниться. З іншої сторони, вбачалось би закономірним та справедливим вчинити аналогічним чином і по відношенню до платників ІІ групи, виходячи із того, що їм доведеться удвічі збільшити витрати на сплату ЄСВ. Втім, такі пропозиції достатньої підтримки серед парламентарів, захисників малого підприємництва, схоже не знайшли,
– пояснив він.

ЄСВ з доходами і без

Інша річ – це сплата Єдиного страхового внеску (ЄСВ). Дивимось закон 5130, який підписано президентом.

Раніше ЄСВ сплачувався щомісячно у випадку отримання доходу (прибутку). Відповідно, якщо підприємець не отримав дохід, то ЄСВ міг не сплачувати. І багато людей, будучи зареєстрованими ФОП, часто-густо і діяльність не здійснювали, і звіти не здавали, і ЄСВ не сплачували. ФОП, умовно кажучи був "підвішений": наче і є, але раз доходу нема, то і ЄСВ не сплачувався.

Тепер у відповідному законі в положеннях статті 7 формулювання "сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)" змінена на "сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць".

Раніше платник, який не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці, мав право самостійно визначити базу нарахування у межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, але не менше розміру мінімального страхового внеску. Тобто, міг визначати, а міг і не визначати. А тепер він зобов’язаний це робити,
– акцентував аналітик.

А мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця: 3200 на 22% = 704 грн.

Таким чином, тим, хто діяльність не здійснює, варто припинити існування ФОП, інакше за результатами року їх очікує непоганий рахунок від держави: 704х12=8 448 грн.

Нічого особистого – просто бізнес

Висновок, що краще закрити підприємництво, аніж платити ЄСВ з неіснуючих доходів, швидко зробили чимало приватних підприємців. І такий "поворот сюжету" обурив частину українського суспільства. По-перше – закриватися довелось за 4 дні до кінця року. По-друге – чи не змусить така норма бажаючих займатися підприємництвом час від часу робити це попри все, але "у тіні"?

У чому глобальний сенс цієї новації? Кому заважає "висячий" нульовий ФОП, без доходу, який ні у держави, ні у платника податків їсти не просив, один звіт на рік – і все? А в будь-який момент, якась діяльність почалася/відновилася, виставив рахунок, "капнули" гроші – заплатив податок і за підсумками місяця той же ЄСВ, здав звіт і все,
– задала хвилююче багатьох питання юрист Євгенія Закревська.

ФОП, що закрився, точно нічого не заплатить державі, переконана юрист. А якщо у нього з'явиться можливість щось купити, продати, надати послугу тощо – людина зробить це за готівку, не як підприємець.

Згодна з думкою Закревської і екс-директор департаменту люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко.

Здирати гроші з тих, хто нічого не заробив, це нова перемога влади. Це означає що всі ФОП, хто не має системного стабільного заробітку, терміново закриються, а їхня діяльність і заробітки будуть державою загнані в тінь,
– написала вона на своїй сторінці у Фейсбуці.

Натомість Андрій Вігірінський вважає, що такий підхід потрібен.

В першу чергу ті, хто насправді просто використовував форму підприємця, і подавав пусті звіти, що дохід не отримує, тим самим жодним чином не наповнюючи бюджет, тепер хоч якось виконуватимуть свої конституційні обов’язки,
– зауважив він.

Податкова культура – теж потрібна річ у нашому суспільстві, її інакше, ніж примусом, не виховати, вважає аналітик.

Журналіст Осман Пашаєв тим часом поділився з соцмережею інформацією, що у Києві уже черга з ФОПів, що вирішили закритися.

Втім, тільки час покаже, чи дійсно Україна втратила значну частину якісних представників малого та середнього бізнесу, чи ж податкові новації таки підуть на користь українцям і державі.

Читайте також: Легалізувати все: гральний бізнес і "казино внутрішніх справ"