Чому саме кутя, узвар та пампухи – символи різдвяного столу

Усі українці в очікуванні Різдва та тих традицій, які передавалися з покоління у покоління, зокрема – вечері з 12 страв на Святвечір. Обов'язковими стравами є кутя, узвар та пампухи і 24 Канал пропонує дізнатися, що символізують ці страви.

Дивіться також Чи зрозуміли б ви звичні слова закарпатською та львівською говірками: перевірте себе

Що символізує кутя

Кутя – це традиційна обрядова страва з вареної пшениці з додаванням маку і меду. Сьогодні її смак доповнюють ще родзинками, цукатами, горіхами, халвою та іншими смаколиками. А у деяких регіонах України можемо зустріти кутю з ячменю чи рису. 

У християнство ця їжа прийшла з язичництва, де цю страву готували як жертвоприношення своїм богам. Кожен інгредієнт каші мав унікальне й важливе значення.

• Пшениця символізувала родючість, постійність, безсмертя та переродження душі – зв'язок з предками.
• Мак, як і горіхи, – символ достатку та родючості 
• Мед – солодкого життя, задоволення та блага.

Залежно від регіону і смаку родини кутя – це і густа солодка каша, і більше нагадує суп (заправлена узваром).

З кутею у Святвечір виконували низку обрядодійств, пов'язаних з закликанням достатку й урожаю – господар пригощав худобу кутею, відносив на пасіку та кликав мороз на кутю, щоб не побив озимину. Підкидав тричі кутю до стелі і прогнозував скільки народиться худоби та як будуть роїтися бджоли.

Кутею розпочинають та завершують Святу вечерю. Її не прибирають зі столу на Різдво – залишають для предків, які прийдуть на гостину вночі. Для померлих ставили, навіть окремо, ложки для куті.

Як готувати кутю: дивіться відео

З чого готують узвар

Узва́р – солодкий відвар, компот із сушених фруктів та ягід – груш, яблук, вишень, слив, чорниць, родзинок. Його ще називають – взвар, вар, киселиця, юшка. Можна підсолодити медом чи споживати так. Його можна приготувати довівши до кипіння воду з сухофруктами чи залити їх окропом та настояти. Гущу з ягід висипали в миску і теж подавали до столу як десерт.

Узвар друга важлива стравою після куті на Різдво. Рідину наливали у красивий глечик і ставили поряд з кутею. А ще ним заправляють кутю.

Узвар є одним з найдавніших напоїв, який згадують у літописах та монастирських рукописах. Фрукти та ягоди сушили у сезон спеціально для цього напою. Його споживали і у повсякденні, але обрядовий узвар робили багатим – із суміші сухофруктів та присмачували медом. Крім того – цей напій джерело вітамінів.

Узвар / Freepik

Що символізують пампухи

Пампушка / пампух / пампушок – невелика кругла пишна булочка, виготовлена з дріжджового тіста з житнього, пшеничного, гречаного чи змішаного борошна, яку печуть або смажать в олії. Круглі, золотисті хлібинки символізували сонце, а виготовлені з білого борошна та солодкі – достаток у господі, тому їх обов'язково готували на Різдво. 

Пампухи є традиційною солодкою стравою святвечірнього столу. Здобні, пухкі та солодкі, з різними начинками – саме з ними асоціюється Різдво. Найпопулярніша начинка – перетертий мак та варення.

Традиційно на Святвечір готували пісні страви, відповідно і випічка була пісною. А вже на саме Різдво смажили здобні пампухи, якими частували колядників.

Перші згадки про пампухи можна знайти в літописах козацьких часів.

Пампушки / Freepik

Ці страви знайшли своє відображення в українському фольклорі:

• "Не передай (не переложи) куті меду".
• "Узвар на базар, а кутя на покутя".
• "Кутю на покутю, а сонце – у віконце".
• "Печіть пампухи пухнасті, щоби жити в щасті".
• "Плаває, як пампух в олії" кажуть про господаря, у якого все в достатку.
• А ще "пампушечкою" називають повненьку дитину чи людину.
• "Сім'я сидить за столом, вечеряє, – вже й кутя, й узвар на столі. В хаті так ясно, світло горить якось надзвичайно весело і разом урочисто. Вся сім'я гомонить, кожному хочеться сказати щось радісне, кожний почуває себе щасливим і повним надій, хоч ніхто не знає, чого, власне, сподівається він і чи справдяться його надії… " (Леся Українка Святий вечір!).